Наступна Держдума Росії буде нелегітимною через вибори в Криму, – експерт

Юрій Смелянський
експерт фонду “Майдан закордонних справ”

(mfaua.org)

Кремлівська влада, вкотре намагаючись переконати світову спільноту в тому, що окупована територія Криму безповоротно стала частиною РФ, і влаштовуючи в Криму вибори до Держдуми, знову виходять за рамки правового поля своєї ж країни.

Інститут російської системи виборів регулюється у відповідності з Конституцією РФ через федеральне законодавство. У Конституції це статті 3; 10; 12; 32; 62; 81; 84; 94; 95; 96; 97 та інші. Федеральний закон «Про вибори депутатів Державної думи Федеральних Зборів Російської Федерації», прийнятий у 2014 році. Федеральний закон «Про основні гарантії виборчих прав і права на участь у референдумі громадян Російської Федерації», прийнятий у 2002 році.

2014 року ЦВК РФ, згідно з чинним на той час законодавством, анонсувала вибори на 4 грудня 2016 року. Однак, починаючи з весни 2015 року, депутатами Держдуми VI скликання розглядалося питання про перенесення виборів з 4 грудня 2016 року на більш ранній термін.
Серед можливих дат дострокових виборів називали другу і третю неділю вересня, а також різні дати в жовтні і листопаді 2016 року.

Зрештою, вже в липні були ухвалені і підписані президентом РФ поправки до відповідного федерального закону, в результаті яких вибори були перенесені на третю неділю вересня. Це рішення поширюється не лише на вибори 2016 року, а й на всі наступні вибори депутатів до Державної думи.

Незадовго до остаточного прийняття поправок, питання щодо їх законності розглядалося у Конституційному суді РФ, котрий дійшов висновку, що одноразове і незначне відхилення від конституційного 5-річного терміну існування чергового скликання Державної думи не суперечить Основному закону РФ.

17 червня 2016 року Президент Росії Володимир Путін підписав указ № 291, згідно з яким вибори депутатів Державної думи Федеральних Зборів Російської Федерації нового скликання призначено на 18 вересня 2016 року.

Згідно з чинним законодавством, вибори до Державної думи відбуваються за змішаною системою. Це означає, що можна буде голосувати і за партійний список (єдиний федеральний округ), і за кандидатів в одномандатних округах.

За одномандатними округами обиратимуться рівно половина чисельного складу Держдуми – 225 осіб з 450 депутатських мандатів Держдуми. Інша половина розподілятиметься між списками політичних партій.

За єдиним федеральним округом партії висувають списки кандидатів, які складаються з однієї федеральної групи кандидатів і декількох регіональних груп. У федеральній частині списку може бути не більше 10 кандидатів, а кількість регіональних груп має становити не менше 35 (верхньої межі закон не встановлює). Кандидатів у списку може бути від 200 до 400 осіб.

У Росії партії самі вирішують, яким чином відбирати осіб, яких вони висувають у кандидати. 2016 року існувало два основних способи висунення: проведення праймеріз і висунення партійним з’їздом (партійною конференцією). У першому випадку претендент на висунення в якості кандидата повинен пройти процедуру первинних виборів, на яких за нього голосують або виборці, або всі громадяни. Водночас, навіть якщо партія провела праймеріз, то партійне керівництво зовсім не зобов’язане висувати переможців у якості кандидатів.

Наприклад, «Єдина Росія» 22 травня 2016 року провела праймеріз, на якому міг проголосувати будь-який громадянин Росії. Переможців цих праймеріз мали висунути від партії в Державну думу. Однак деяких із них зняли без жодних пояснень, натомість, «Єдина Росія» висунула осіб, які програли праймеріз або зовсім не брали в них участі.

Також праймеріз провели декілька невеликих партій, не представлених у Державній думі Росії.

У рамках цих дій і прийняття рішень щодо підготовки до проведення виборів до Державної думи РФ, територія окупованого Росією Кримського півострова також була включена до процесу.

На окупованій території Криму створено чотири одномандатних виборчих округи (1 – м. Севастополь, 3 – на решті території окупованої Автономної республіки Крим).

Незважаючи на те, що окупанти провели перепис населення на всій окупованій території у 2014 році, дані про чисельність виборців, що подаються нижче, – за підсумками виборів до Верховної Ради України 2012 року.

Якщо говорити про опубліковані дані, можна стверджувати, що з території окупованого Криму вибуття населення склало, за період окупації, 70 703 людини.
Хоча ці дані не є цілком об’єктивними. Оскільки, судячи із заяв представників колабораціоністської влади в м. Севастополі, за період окупації тільки в Севастополь прибуло з материкової частини Росії додаткового населення біля 100 тисяч осіб.

Отже, допустимо стверджувати, що об’єктивні дані про кількість виборців в Криму для окупантів є нецікавими.

Усього в майбутніх виборах беруть участь 22 політичні партії РФ. 17 із цих партій висунули своїх кандидатів на окупованій території Криму.

1. Всеросійська політична партія «Єдиная Россия»
2. Всеросійська політична партія «Партия Великое Отечество»
3. Всеросійська політична партія «Партия Роста»
4. Всеросійська політична партія «Партия Родина»
5. Громадська організація – Політична партія «Партия родителей будущего»
6. Загальноросійська політична партія «Воля»
7. Політична партія «Гражданская платформа»
8. Політична партія «Коммунисты России»
9. Політична партія «Коммунистическая партия Российской Федерации»
10.  Політична партія ЛДПР – Либерально-демократическая партия России
11.  Політична партія народної свободи ПАРНАС
12.  Політична партія «Патриоты России»
13.  Політична партія «Родная партия»
14.  Політична партія «Российская объединенная демократическая партия «Яблоко»
15.  Політична партія «Российская партия пенсионеров за справедливость»
16.  Політична партія «Российская экологическая партия «Зеленые»
17.  Політична партія «Справедливая Россия»

Усього на створених в окупованому Криму виборчих округах висунулося 149 осіб.

Зокрема:
політичними партіями – 137 осіб;
шляхом самовисування – 12 осіб.

За єдиним партійним федеральним списком висунуто 127 осіб, з них 27 – за одномандатними округами. Висування ще 10 осіб було підтримано за одномандатними округами.

У реєстрації кандидатів на вибори відмовлено 37 заявникам на статус депутата Державної думи Росії. Дві особи відмовилися від участі у виборах після реєстрації у кандидати. Одна особа втратила статус висунутого кандидата за рішенням політичної партії.

Повністю відмовлено в реєстрації кандидатам від політичних партій: Всеросійської політичної партії «Партія Великое Отечество»; Громадської організації – Політичної партії «Партия родителей будущего»; Загальноросійської політичної партії «Воля»; Політичної партії «Родная партия», а також усім самовисуванцям.

Зрештою, для участі у виборах на окупованій території Криму центральною виборчою комісією РФ зареєстровано 109 кандидатів.
З них 88 осіб зареєстровані за місцем проживання в окупованому Криму. Отже, ці люди окрім паспорта громадянина Російської Федерації, володіють паспортом громадянина України.

Довідка

ФЕДЕРАЛЬНИЙ ЗАКОН «Про вибори депутатів Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації»

Стаття 4. Виборчі права громадян Російської Федерації на виборах депутатів Державної Думи

7. Не має права бути обраним депутатом Державної Думи громадянин Російської Федерації, що має громадянство іноземної держави або вид на проживання або інший документ, що підтверджує право на постійне проживання громадянина Російської Федерації на території іноземної держави.

13. Громадянин Російської Федерації, висунутий кандидатом на виборах депутатів Державної Думи, в тому числі в складі федерального списку кандидатів, зобов’язаний до моменту подання до відповідної виборчої комісії документів, необхідних для його реєстрації в якості кандидата, реєстрації відповідного федерального списку кандидатів, закрити рахунки (вклади), припинити збереження готівкових коштів і цінностей в іноземних банках, розташованих за межами території Російської Федерації, і (або) здійснити відчуження іноземних фінансових інструментів.

* * *

ФЕДЕРАЛЬНИЙ ЗАКОН «Про основні гарантії виборчих прав і права на участь у референдумі громадян Російської Федерації»

Стаття 4. Загальне виборче право і право на участь в референдумі

3-1. Не мають права бути обраними громадяни Російської Федерації, які мають громадянство іноземної держави або вид на проживання або інший документ, що підтверджує право на постійне проживання громадянина Російської Федерації на території іноземної держави. Зазначені громадяни мають право бути обраними до органів місцевого самоврядування, якщо це передбачено міжнародним договором Російської Федерації.

Стаття 29. Статус членів комісій

1. Членами комісій з правом вирішального голосу не можуть бути:

а) особи, які не мають громадянства Російської Федерації, а також громадяни Російської Федерації, які мають громадянство іноземної держави або вид на проживання або інший документ, що підтверджує право на постійне проживання громадянина Російської Федерації на території іноземної держави.

Що каже федеральне законодавство РФ про ситуацію з виборами 18 вересня 2016 року в Державну думу РФ в окупованому Криму?
Усі 88 осіб з кримською реєстрацією, і висунуті кандидатами в депутати Державної думи, є громадянами і Російської Федерації, і громадянами України. Всі ці люди до окупації десь працювали, отримували заробітну плату в українських підприємствах і установах, відкривали депозити в українських банках, брали в них кредити. Тому, і це вказано у наведених витягах з російського законодавства, вони не мають права бути обраними, а отже, і висунутими, депутатами Державної думи РФ.

Та ж ситуація і стосовно осіб, які працюватимуть у виборчих комісіях будь-якого рівня в Криму.

У випадку, якщо хоча б одного кандидата буде обрано на території окупованого Криму, Державна дума РФ втрачає свою легітимність. Адже депутат від окупованої території Криму на час виборів перебував поза рамками правового поля Росії.

Причини:

1. Кандидати (обраний депутат), які зареєстровані в Криму, є, в цій ситуації, ще й громадянами України. Законодавством РФ це заборонено.

2. Рішення за підсумками виборів, яке ухвалить виборча комісія, сформована на території окупованого Криму з жителів Криму, буде незаконним, адже в комісії під час ухвалення рішення брали участь громадяни України. Це теж заборонено чинним законодавством РФ про вибори.

Судячи зі сказаного вище, будь-яке рішення, яке ухвалить сформований склад Державної думи РФ нового скликання за участю депутатів від окупованої території Автономної республіки Крим та м. Севастополя, не матиме юридичної сили, оскільки за нього голосуватимуть особи, що перебувають поза рамками правового поля РФ.

Можливі рекомендації

1. Усім жителям окупованої території Криму:
не залежно від того, чи вони спалили, порвали, викинули, здали до міграційної служби РФ або зберігають вдома свої паспорти громадянина України – відмовитися від участі в майбутніх виборах 18 вересня 2016 року. Чи як кандидати у депутати, чи як члени виборчих комісій.

2. Якщо попередня рекомендація для них є неприйнятною, то здати свої закордонні паспорти. Вони їм більше не знадобляться, оскільки всі ці особи будуть включені до відповідного переліку тих, для кого отримання візи на в’їзд або сам в’їзд на території країни, що поважає міжнародне право буде заборонене.

3. Україні: привітати РФ з майбутнім нелегітимним парламентом.

4. Українській владі: ефективно використати створений російською владою інструмент тиску на окупанта на всіх політично-дипломатичних майданчиках.
Зафіксувати усіх кандидатів, членів виборчих комісій (за можливістю), перевірити інформація щодо офіційного виходу з громадянства України тих осіб, які на час початку роботи у виборчих органах чи висунення кандидатом, мали українське громадянство. Відкрити проти громадян України–учасників виборів кримінальні справи, інформувати про це світову спільноту. Зафіксувати усіх громадян РФ, які беруть участь у виборах або їх організації на території окупованого Криму. Ввести проти них санкції, відкрити кримінальні провадження. Внести пропозицію про застосування відповідних підходів щодо вказаних осіб країнам, котрі ввели санкції проти РФ після окупації та ухвалення РФ рішення про анексію Кримського півострова.
Підготувати політичну і правову аргументацію щодо невизнання легітимності Державної думи нового скликання, як результатів виборів 2016 року, з усіма наслідками такого рішення.
Відпрацювати систему правових аргументів про визнання недійсними повноваження російської делегації у міжпарламентських та інших міжнародних організаціях.
Проводити моніторинг та вчасно звертати увагу іноземних країн на неприпустимість участі так званих «депутатів», обраних від Криму та м. Севастополя, в роботі міждержавних органів, зокрема, делегацій РФ до цих країн.

Читайте також:
Поклонська пригрозила Магаданом противникам думських виборів у Криму

ОБСЄ не надсилатиме спостерігачів на російські вибори в Криму, – посол

МЗС України надіслало до виконкому СНД ноту з приводу спостереження
за “виборчим фарсом” у Криму