УПЦ МП ввела до лику святих письменника-полеміста Івана Вишенського

Рішенням синоду Української православної церкви Московського патріархату до лику святих зарахований Іван Вишенський – український релігійний і літературний діяч раннього нового часу (XVI-XVII ст.), православний монах, письменник-полеміст.

Відповідне рішення прийнято на засіданні в Києво-Печерській лаврі під головуванням митрополита Київського і всієї України (УПЦ МП) Онуфрія (Березовського). Про це повідомив інформаційно-просвітницький відділ УПЦ МП.

Крім “причислення до лику святих відомого афонського подвижника та палкого поборника православної віри преподобного Іоанна Святогорця (Вишенського)”, повідомляється, що на тому ж засіданні архієреї “благословили прославити в лику святих ще одного київського святителя – митрополита Іоаннікія (Руднєва) (1826-1900), нетлінні мощі якого були віднайдені у Києво-Печерській лаврі”.

Вшанування пам’яті преподобного Іоанна Святогорця (Вишенського) УПЦ Московського патріархату встановила на 29 липня за новим стилем (наступний день після Дня хрещення Русі), а святителя Іоаннікія (Руднєва) – на 20 червня.

Синод також затвердив іконописні зображення та представив проекти тропарів і кондаків святим.

Як розповів керуючий справами УПЦ МП митрополит Антоній (Паканич), чин прославлення Івана Вишенського відбудеться 28 липня під час літургії на площі перед Успенським собором Києво-Печерської лаври.

“Преподобний Іоанн (Вишенський) 40 років подвизався на Афоні і відомий всім нам за шкільною програмою як видатний письменник-апологет. Такі письменники, як Іван Франко, Пантелеймон Куліш, дуже високо цінували його роботи і вважали його одним з найвидатніших письменників-апологетів XVII століття. Збереглося 16 послань преподобного Іоанна (Вишенського), які він писав з Афону, підтримуючи своїх православних співвітчизників”, – сказав митрополит Антоній.

Іван Вишенський – родом зі Львівщини, із містечка Судова Вишня.
У 1570-х роках він став ченцем афонського монастиря в Греції, де прожив 40 років. У 1604–1606 роках відвідав Україну, був гостем Львівського братства.

Твори Вишенського, написані староукраїнською мовою, визначаються в українській полемічній літературі XVI-XVII ст. не лише винятковим літературним талантом автора, а й його своєрідною позицією. Вишенський не обмежувався боротьбою з католицизмом та унією – виходячи із засад візантійського аскетизму, він гостро критикував увесь тодішній церковний і світський лад та вимагав простоти старохристиянського братства як здійснення Царства Божого на землі. Вишенський відкидав, зокрема, світську освіту і народні старовинні звичаї як поганські.

Іван Вишенський користувався формами церковних послань, діалогу і полемічного трактату, постійно поєднуючи ці жанри. У своїх творах малював барвисті, часто гіперболічні, образи морального занепаду вищих верств, зокрема духовенства, протиставляючи їм “бідних підданих” і простих ченців.
Зворушення, емоційне піднесення в його творах чергуються з гострою сатирою, сарказмом. Накопичення епітетів, порівнянь, запитань і закликів, іронічне представлення побутових деталей, багатство словника, використання живої народної мови надавало творам Вишенського яскравості й ефектності.

У творах нового святого згадується “русь” як одна із самобутніх православних націй поряд із греками, албанцями, сербами, болгарами, москвою та ін.

Цитата: Не зовутся вси языки, крещенные в имя отца и сына и святого духа, иншим именем, наченши от восходных сторон и до западных не доходячи, где православний со папЂжники смЂшаются, яко у Венеции, КрытЂ и других нациях, и на полудне и полночи кождый отмЂнный своим голосом зовомый язык, а меновите греци, арапи, сЂверани, серби, болгаре, словяне, арабанаши, мултяне, богданци, москва и наша русь, — толко «християнин».

Читайте також:
Молитва за мир чи провокація російських спецслужб:
думки про Всеукраїнський хресний хід УПЦ МП

Владика Євстратій: Спробуйте знайти слово “Україна” в “молитві за Україну” від УПЦ МП

У Житомирі хресну ходу УПЦ МП не пустили в центр міста та до 95-ї бригади. ВІДЕО