На Чернігівщині до річниці Дебальцевого відкрили Алею слави бійців 1-ї танкової бригади

У селищі Гончарівське на Чернігівщині відкрили меморіал на честь загиблих в АТО бійців 1-ї окремої гвардійської танкової бригади, яка тут базується.
На Алеї слави, яку облаштували в центрі військової частині, встановили пам’ятні плити 36 військовослужбовцям підрозділу.

На урочисте відкриття меморіалу прийшли колеги та родичі полеглих, військовослужбовці бригади, представники інших військових частин, громадські активісти й депутати місцевих рад. Представники командування вручили родичам загиблих посмертні відзнаки. До постаментів поклали квіти та вінки. військовий духовий оркестр виконав мелодію “Воины света”.

Імена та біографії героїв вписали в Книгу пам’яті, яка зберігатиметься в штабі 1 отбр.

Заступник командира бригади Олексій Загуменний підкреслив: “Ми сьогодні презентували Книгу пам’яті для того, щоб кожен хто прибуває в нашу частину, могли подивитися, ознайомитися з тими героями, які в нашій пам’яті і серцях залишаться назавжди. Це хлопці молоді, чоловіки старшого віку, і мобілізовані, й кадрові офіцери, солдати, сержанти, які загинули як герої”.

Алея слави 1 отбр

“Не кинув товаришів, залишився вірним присязі”, – сказала на церемонії про свого чоловіка, майора 1 отбр Дмитра Степанченка його дружина Лариса. Схожі слова казали і про інших полеглих, чиї імена й обличчя закарбували на плитах у Гончарівському.

Зі словами подяки до воїнів із Гончарівського – загиблих і живих — звернувся міський голова Вугледара Донецької області Андрій Сілич, який завдячує бійцям бригади тим, що зараз перебуває на мирній території.

Алея слави 1 отбр

Як повідомляє “Сівер-центр”, відправив заупокійну службу по загиблих і освятив Алею слави капелан 101-ї окремої бригади охорони Генштабу, священик УПЦ отець Костянтин.

Алея слави споруджена військовослужбовцями інженерної служби військової частини. Зусиллями військових і громадських активістів зібрані матеріали, які будуть опубліковані в Книзі пам’яті 1 отбр.

Як повідомив “5 канал”, дружини та матері загиблих на Донбасі гончарівців згуртувалися, створили громадську організацію і допомагають військовим АТО, які служать в АТО надалі.

Звитяга першої гвардійської

Перша окрема танкова бригада з Гончарівського – один із тих підрозділів Сухопутних військ ЗСУ, які в ході війни на Донбасі виявили виняткову мужність, героїзм та взяли участь у безпосередніх битвах із російськими агресорами.
До початку війни ця бригада єдина в ЗСУ була переозброєна на новітні танки Т-64 БМ “Булат”, її особовий склад брав участь у військових парадах в Києві на День Незалежності.

Організаційно на березень 2014 року 1 отбр складалася з трьох танкових батальйонів (два озброєні “Булатами”, один – змішаний), механізованого батальйону, зенітно-ракетного дивізіону, бригадної артилерійської групи – гаубичного самохідного артилерійського та реактивного дивізіонів.

До літа 2014 року бригада була перекинута на Луганський напрямок, де відзначилася в боях за Луганський аеропорт. Однак танкова бригада використовувалася вкрай невдало, її частини були розосереджені на широкому фронті, мало того, танки використовувалися, перш за все, для прикриття блокпостів, причому на допоміжних напрямках. Це дозволяло бойовикам діяти відносно невеликими мобільними групами. Крім того, таке сковування танкових частин на блокпостах призвело до втрати керованості і як підсумок до втрати переваги в чисельності та злагодженості.

Влітку 2014 року танкісти 1 отбр брали участь у боях на Луганському напрямку, далі були бої в районі Донецького аеропорту восени 2014 року та бої в Дебальцеве взимку 2015 року. Тут гончарівцям довелося зіткнутися безпосередньо з російськими танкістами, зокрема, 5-ю танковою бригадою ЗС РФ.

У відомому інтерв’ю згорілого бурята Доржі Батомункуєва досить яскраво описані бої в районі Логвинового, коли окупанти “грали в карусель” (“Це такий тактичний метод бойової стрільби з танка. Три або чотири танки виїжджають на рубіж відкриття вогню, стріляють, а коли в них закінчуються боєприпаси, їм на заміну відправляють також три чи чотири танки, а ті завантажуються”).

“Комбату не пощастило. При виконанні “каруселі”, коли стріляєш з танка… буває, що постріл затяжний. Ти ніби стрельнув, а він не стрельнув ні чорта. Перший танк вистрілив – бах, другий, третій танк – затримка. А їх довбають “укропи”. І все. Комбат застрибнув у свій танк, поїхав, один танк він знищив, другий його знищив”, – розповідав бурятський танкіст, маючи на увазі бойові перемоги супротивників з 1 отбр СВ ЗСУ.

Танкісти 1 отбр на Донбасі

Опис цього бою є і з нашого боку – від командира роти 1-ї танкової бригади Олександра Мороза: “Ми атакували 12 лютого о 8-й ранку. Була чудова видимість. Ми розвернулися строєм фронту, мій “Булат” ішов посередині. 30-та бригада йшла прямо на Логвинове, а мої танки прикривали атаку лівіше села. Попередніх даних про позиції супротивника не було. Кожен контролював свій сектор. Я виглядав цілі з люка, ми побоювалися засідки. Поблизу Логвинового лівіше села я помітив, як ворожий Т-72 раптово відкрив вогонь по нашій піхоті. Це була наша ціль. Я дав команду, і з дистанції в 900 метрів мій навідник Матюша знищив його з одного пострілу. Пожежа, екіпаж вистрибує, танк вибухає.
І тут відразу мою правофлангову машину накрили. Спочатку я побачив недоліт на наш танк справа. А потім пряме влучання в башту танка Костенка! Слава Богу, на “Булаті” спрацював надійний динамічний захист “Ніж”. Танк не просто уцілів, він зберіг боєздатність і негайно продовжив бій.
Обстріляли і мою машину. Один снаряд пролетів зовсім близько від мене, я відчув хвилю повітря. Тут я побачив танк, який по нас стріляв. Він був недалеко від першого. Ми разом із танком Костенка відкрили вогонь по цьому танку. Він почав відповзати, з’явився вогонь, імовірно, була пробита башта, і Крищенко добив його осколково-фугасним. Він не вибухнув, але почав горіти.
Відстань між підбитими танками противника була невелика. На цьому ж рубежі незабаром себе виявив і третій танк. Він теж вийшов на нас. Ми зупинилися й чекали контратаки противника. Тому третю машину швидко знищив екіпаж Ковальського. Бій під Логвиновим зайняв не більше 20 хвилин”.

За даними ЗМІ, за деякими досить неповними даними, росіяни втратили в тих боях не менше восьми танків Т-72 сучасних модифікацій.

Читайте також:
Роковини Дебальцева: Генштаб видав аналіз головної битви 2015-го