Українці підтримують закон про державну мову, положення якого поступово набувають чинності, але в медіа, інтернеті та найбільших містах домінує російська мова, і частка російської в телеефірі зросла.
Про це свідчать дані аналітичного огляду “Становище української мови в Україні у 2020 році”, оприлюднені рухом “Простір свободи” у п’ятницю, 6 листопада, напередодні Дня української мови і писемності.
“Громадський моніторинг зафіксував подальше зростання частки російської мови в телеефірі, а української на ТБ значно менше за передбачені законом 75%. Традиційно російською видаються більшість газет і журналів. На радіо ж, навпаки, цілком панує українська. Відчутно зросла частка української мови в освіті і сфері послуг, однак у найбільших містах України у публічній сфері домінує російська”, – ідеться у висновках авторів дослідження.
Так, за результатами дослідження, у прайм-тайм провідних телеканалів реальна частка української мови становить 41%. Це на 1% більше, ніж торік, але значно менше, ніж у 2018-му, коли цей показник становив 64%.
У 2020 році частка російської мови у прайм-тайм провідних телеканалів помітно зросла (за рахунок скорочення двомовних програм) і тепер становить 46%, тобто переважає частку суто україномовних програм.
“Телеканали все більше нав’язують суспільству російську мову, ігноруючи або обходячи норми закону про телебачення і радіомовлення”, – констатують мовні активісти.
Водночас на радіо частка україномовних пісень зросла – до 54% (станом на перше півріччя 2020 року).
“На жаль, телебачення повернуло собі сумнівні лаври
одного з найбільш вагомих чинників русифікації”,
– констатують мовні активісти.
“Русифікація телевізійного ефіру має бути припинена. За тих умов, які працюють сьогодні, нічого не заважає телеканалам і далі скорочувати частку української мови в етері.
Разом із тим, соціологічні дослідження показують, що українці хочуть дивитися телевізійні програми переважно українською мовою.
Очевидно, що дана недосконалість закону має бути усунута й україномовні програми мають бути справді україномовними, а не двомовними”, – ідеться у висновках “Простору свободи”.
За даними Книжкової палати України, частка книжок і брошур українською мовою у 2020 році становить 80%. Але це на 4% менше, ніж торік.
Частка тиражу україномовних газет, яка й так у меншості, за рік скоротилася – з 38% до 37%.
“При незначному збільшенні у порівнянні з попереднім роком частки книг українською мовою за кількістю назв з 73% до 76%, вперше за останні роки зменшилась частка тиражу українських книжок. В 2019 році вона становила 84,4%, а в 2020 – 80%.
Катастрофічну ситуацію з випуском українських книжок яскраво можна продемонструвати, якщо порівняти данні за останні три роки. В 2019 році тираж україномовних книжок у порівнянні з 2018 роком зріс на 65%, а у 2020 відзначається спад до попереднього року на майже 70 %.
В абсолютних цифрах відбулось падіння з 30 млн. примірників до 9 млн.
Така тенденція є надзвичайно загрозливою,
особливо враховуючи, що в липні 2021 року вступає в дію стаття 26 закону про мову, згідно з якою “частка книжкових видань державною мовою у загальній кількості назв книжкових видань, наявних у продажу в кожній книгарні або іншому закладі, що здійснює книгорозповсюдження, має становити не менше 50 відсотків”, – наголошують автори дослідження.
Очевидно, що ця криза пов’язана здебільшого з пандемією COVID-19, але це означає, що держава має вжити негайних дієвих заходів для порятунку видавничої сфери, і зокрема для наповнення споживчого ринку україномовною книжковою продукцією, йдеться в матеріалах дослідження.
За рік число україномовних, дубльованих і озвучених українською мовою фільмів у прокаті скоротилося, але порівняно з минулими роками цей показник нерелевантний через карантин і закриття кінотеатрів.
Частка школярів, що здобувають освіту з українською мовою, за рік зросла з 92 до 96%, а частка першокласників – з 96 до 97,5%.
У восьми областях українською навчаються 100% першокласників, а в багатьох областях (включно з Донецькою) цей показник перевищує 99%.
Водночас завдяки переходу на українську мову учнів 5-11 класів, що навчалися раніше російською, загальна частка школярів, що навчаються в класах з російською мовою навчання, за рік знизилася більш як удвічі – з 6,9% до 3,2%.
Однак реальна мовна ситуація в закладах освіти часто не відповідає офіційній статистиці. Значна частина освітнього процесу, особливо в закладах позашкільної освіти всупереч закону здійснюється російською мовою.
Дуже значним використання вчителями російської мови – як на уроках, так і на перервах і позакласних заходах.
“Ще гірша ситуація в дитячих гуртках і секціях. Так, лише 16% дитячих гуртків у Києві і 8% у Харкові ведуть усі заняття українською мовою. В 56% гуртків і секцій для дітей у п’яти найбільших містах України (не рахуючи Донецька – “Н”) заняття виключно російськомовні”, – зазначають автори дослідження.
“В окремих регіонах створюються такі умови, що дітей не набирають до перших класів, бо кажуть, що вже сформовані перші класи з російською (або іншою) мовою навчання, то хай навчаються тут. Такі процеси відбуваються у школах, які перебувають під впливом певних політиків, церков або місцевої влади, яка останнім часом реваншує”, – розповів на пресконференції уповноважений з питань української мови Тарас Кремінь.
“У Києві багато скарг на те, що значна частина вчителів часто або інколи переходить на російську мову під час уроків. А в позакласному – до половини активностей відбувається російською. Сподіваємося найближчим часом після оприлюднення результатів виборів провести зустріч з київським міським головою на цю тему”, – сказав мовний омбудсмен.
Читайте також:
В Одесі звільнили з гімназії викладачку, яка влаштувала булінг школярці за відповідь українською
За підсумками моніторингу кафе і ресторанів у 26 містах (усі обласні центри, крім окупованих, а також Кривий Ріг, Маріуполь, Краматорськ та Сєвєродонецьк) лише 43% закладів харчування мають українську вивіску. Це трохи більше, ніж минулого року.
Частка закладів, де наявне меню українською мовою, стрімко зросла за рік з 75 до 88%.
Зросла (до 58%) і частка персоналу, який обслуговує україномовних клієнтів українською мовою.
Всупереч закону про мову, в міському пасажирському транспорті в 36% випадків, а в міжміських автобусах – у 31% випадків україномовних пасажирів обслуговують російською мовою.
“Ситуація в сфері комунального транспорту ідентична ситуації у сфері міжміських перевезень. Більшість перевізників забезпечують транспортний склад табличками українською мовою, проте не інструктують працівників (кондукторів та водіїв) щодо мовного режиму, тому мовна поведінка зумовлюється лише власними уподобаннями персоналу. У підсумку на звернення українською мовою цією ж мовою відповідає лише 53,6% працівників. Причому ситуація дуже відрізняється по країні – у східних регіонах порушення є тотальним.
Таким чином, можна констатувати масове порушення закону про державну мову в міському пасажирському
транспорті”, – констатують мовні активісти.
З 16 січня 2020 року набула чинності стаття 32 закону про мову, яка визначає, що мовою реклами в Україні є державна мова, нагадали в “Просторі свободи”. Це стосується , зокрема, й зовнішньої реклами, а також реклами на радіо, телебаченні та в пресі. Винятки передбачено лише для медіа, що видаються чи мовлять мовами ЄС, а також для іномовлення.
Дослідження зовнішньої реклами також охопило 26 міст України – всі обласні центри (окрім окупованих), міста з
населенням понад 300 тисяч людей (Кривий Ріг, Маріуполь), а також Краматорськ і Сєвєродонецьк, які виконують функції тимчасових центрів Донецької й Луганської областей. У кожному з цих міст досліджено по 20 носіїв зовнішньої реклами (10 білбордів та 10 сітілайтів), що розташовані на центральній або великій вулиці – разом 520 носіїв.
Дослідження показало, що не завжди вимога закону пр омову виконується: 5% білбордів та 12% сітілайтів були
виконані іншими мовами (російською або англійською).
В цілому порушення було зафіксоване в 12 містах з 26, тобто майже в половині досліджених міст.
Російська мова цілковито домінує в українському інтернет-просторі, констатують автори дослідження.
Наприклад, у Києві частка використання української мови в соцмережах становить лише 16%. Українська мова трохи переважає російську в соціальних мережах лише в чотирьох областях України.
Відвідуваність україномовних статей Вікіпедії з території України дещо зростає, однак становить 31% – проти 55% у російських статей.
Як свідчать дані соцдослідження, 73% українців вважають українську мову рідною. Спілкуються вдома переважно українською 53%, російською – 29% громадян України.
66% українців вважають, що держава має сприяти подальшому втіленню закону про мову в усіх сферах, не поділяють цієї думки 20%. Підтримка закону про мову переважає в усіх регіонах України – від 88% на Заході до 53% на Півдні.
2/3 українців вважають, що частка української мови на телебаченні має становити не менше 75%. Саме така квота встановлена законом, однак на практиці другий рік поспіль відбувається зростання присутності російської мови в українському телепросторі.
Читайте також:
Мовний омбудсмен анонсував обов’язковий іспит з української для кандидатів у депутати й міністрів
Як розповів на пресконференції співкоординатор “Простору свободи” Тарас Шамайда, у цьому році їхнє дослідження найоб’ємніше за всі роки.
На думку авторів дослідження, подолання триваючої русифікації, перш за все молоді і населення найбільших міст, є питанням національної безпеки й державної єдності, для вирішення якого мають об’єднати зусилля держава і громадянське суспільство.
За словами мовного омбудсмена Тараса Кременя, мала б бути затверджена державна програма з розвитку та опанування української мови. Наразі є лише концепція з цього приводу, але вона, вважає Кремінь, має перерости в держпрограму й отримати фінансування в Державному бюджеті на 2021 рік, бути профінансована.
“Вона, серед іншого, передбачає створення курсів для навчання української мови коштом держави. Це передбачено законом, а отже, має відбутися. Вчора я як уповноважений підписав своє звернення на адресу прем’єр-міністра, щоб отримати інформацію, який стан розробки, підготовки, виходу (або ні) державної програми й, відповідно, курсів”, – сказав Тарас Кремінь.
Повний текст дослідження – на сайті “Простору свободи”
Інфографіка: “Тексти.org.ua“
Читайте також дослідження за попередні роки:
2019: українська втрачає позиції на ТБ і в сфері послуг. ІНФОГРАФІКА
2018: українська мова вперше домінує на телебаченні. Мінус – у газетах і в інтернеті. ІНФОГРАФІКА
2017: становище української мови за рік поліпшилося. ІНФОГРАФІКА до свята
2016: проМОВисті цифри. Як за рік змінилася ситуація з українською мовою. ІНФОГРАФІКА
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
