У Національному музеї історії України 8 травня відкрилася фотодокументальна виставка “УПА – відповідь нескореного народу”.
Як передає “Новинарня“, з нагоди Дня пам’яті та примирення представлено її першу частину – “Повстанці проти нацизму”, яка розповідає про антинацистський фронт українських націоналістів.
На 12 стендах у фотографіях, документах, мапах та інфографіках представлено цілісну картину протистояння Організації українських націоналістів та Української повстанської армії Третьому Рейху: від арештів Степана Бандери і Ярослава Стецька німецькими спецслужбами в липні 1941-го до звільнення останніх націоналістів – в’язнів нацистських концтаборів у травні 1945 року.
Виставка є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” та Галузевого державного архіву СБУ.
Володимир В’ятрович, голова УІНП та один із авторів виставки, сказав на відкритті: “У воєнних діях під час Другої світової взяли участь понад 7 мільйонів українців. У лавах антигітлерівської коаліції воювала більшість із них – понад 6 мільйонів. Близько 300 тисяч українців воювали по інший бік фронту. Разом із тим близько 100 тисяч українців взяли до рук зброю у боротьбі проти обох тоталітарних режимів – коричневого й червоного. Мова йде про Українську повстанську армію. Тому в ці дні ми вирішили нагадати про роль УПА у подоланні нацизму. Чому важливо говорити про цю сторінку історії – бо вона залишається однією з найменш досліджених і найбільш оббреханих радянською та російською пропагандою”.
В УІНП зазначають: виставка за допомогою понад 200 світлин, карт та документів, зокрема з німецьких архівів, розвінчує поширені міфи про УПА.
Експозиція розповідає, як ОУН дійшла до конфронтації з нацистською Німеччиною, за яких умов розгорнула повстанську армію, яким був масштаб воєнних дій проти окупантів, якими були антиповстанські операції нацистів у відповідь та які втрати понесли націоналісти у цьому протистоянні.
“У боротьбі з нацизмом загинуло щонайменше три члени Проводу ОУН (б), дев’ять членів крайових проводів і 29 членів керівних органів підпілля обласного рівня. Українські повстанці в боях із вермахтом, поліцією та СС втратили 25 сотенних і чотирьх курінних командирів. Достатньо сказати, що весь перший штаб УПА — головний командир Василь Івахів, начальник штабу Юліан Ковальський та ад’ютант Семен Снядецький — полягли в бою з німцями. Цим підпільники ОУН та вояки УПА довели своє право бути пошанованими на рівні з іншими переможцями нацизму”, — переконаний автор концепції виставки, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Ігор Бігун.
“На цій виставці можна побачити матеріали зі справ, що їх енкаведисти збирали як трофейні матеріали після боїв з УПА, у кримінальних справах, які велися проти підпільників. Вони дають можливість реконструювати антинімецьку боротьбу УПА, – зазначив директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут. – Це тільки маленька частинка матеріалів, які зберігаються в нас та висвітлюють, що відбувалося в буремні роки Другої світової. Я сподіваюся, що такі виставки заохочуватимуть наступні колективи авторів приходити до нас, працювати з матеріалом та публічно розповідати про інші епізоди історії”.
Створення й боротьба УПА органічно вписується в контекст рухів опору країн Центрально-Східної Європи. На прикладі Польщі, Югославії та Греції автори показали, що там, як і в Україні, партизанську війну з окупантами вели як націоналісти, так і комуністи. При цьому обидві течії партизанів часто-густо ворогували між собою.
Матеріали виставки свідчать, що українських націоналістів переслідували не тільки гітлерівці, а й їхні союзники по Осі – Румунія та Угорщина. Борці за незалежну Україну заважали кожній із країн-окупантів.
Читайте також:
“Перший бій УПА був з німцями”.
Історик – про те, як Повстанська армія протистояла нацистам
УПА ж стала єдиною армією в Другій світовій війні, створеною самими українцями, — відповіддю нескореного народу на сваволю всіх окупантів України, зазначають в УІНП.
Творці виставки наводять історію п’ятьох братів Яворових як ілюстрацію долі тисяч західноукраїнських родин, що виступили як проти нацизму, так і комунізму.
Найстаршого Василя, який був провідником ОУН Вінницької та Полтавської областей, стратили в німецькій в’язниці в 1942 році. Учасники підпілля на Рівненщині та Житомирщині Григорій і Володимир того ж року загинули в концтаборі Освенцім. Степан Яворів як солдат Червоної армії загинув на фронті в 1944 році. Наймолодший Мирон, що теж був оунівцем, поліг у бою з МДБ УРСР в 1950-му.
У відкритті виставки взяли участь, серед інших, голова Всеукраїнського братства ОУН-УПА Богдан Борович, член братства Тарас Пащак, син останнього командувача УПА Василя Кука Юрій Кук та донька президента Української головної визвольної ради Кирила Осьмака Наталія Осьмак.
Виставка “УПА – відповідь нескореного народу” експонуватиметься на площі перед Національним музеєм історії України (Київ, вул. Володимирська, 2) до 7 червня.
Друга частина виставки – “Повстанці проти комунізму” – буде відкрита в жовтні, напередодні 75-ї річниці створення УПА.
Читайте також:
Польське МЗС застерегло Україну святкувати 75-річчя УПА.
Але Рада вже прийняла постанову
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!