Прокуратура розписала, в якому бандитизмі 2014 року обвинувачують “айдарівців” Батю й Рубежа

Обраний колишньому начальнику штабу батальйону “Айдар” Валентину Ліхоліту запобіжний захід ґрунтується на доказах, отриманих під час судових засідань в інших справах за подіями 2014-2015 років. Про це йдеться в повідомленні Головної військової прокуратури, оприлюдненому на сайті ГПУ.

Ідеться про справу двох військовослужбовців батальйону “Айдар”, яким 1 липня Генпрокуратура оголосила підозру в бандитизмі 2014 року- “Баті” Валентину Лихоліту й “Рубежу” Ігорю Радченку.

Як відомо, надалі Печерський райсуд Києва обрав Лихоліту запобіжний захід у вигляді арешту на два місяці без права застави. Після цього громадські активісти, бійці АТО й народні депутати заблокували суд і перекривали рух на Хрещатику, вимагаючи звільнення Лихоліта. На захист знаного “айдарівця” стали перша віце-спікер Ірина Геращенко і генпрокурор Юрій Луценко. Зрештою Апеляційний суд столиці в режимі відеоконференції постановив випустити “Батю” на поруки народних депутатів.

Про запобіжний захід для “Рубежа”-Радченка в останні дні не повідомляється. Хоча волонтери висловлювали задоволення з приводу того, що затримано діяча, завдяки якому “легендарний батальйон “Айдар” трансформувався в одіозний батальйон “Айдар”.

Ігор Радченко, він же Рубіж і Роман Романович

У повідомленні Головної військової прокуратури з приводу обвинувачень “Баті” й Рубежа” (він же Роман Романович) зазначено:

1. Показаннями підозрюваного 1, який зазначив, що ввечері 30.07.2014 за командою «Баті» – Лихоліта був вишикуваний особовий склад батальйону «Айдар», поруч стояв «Рубіж» – Радченко. При цьому «Батя» – Лихоліт сказав, що необхідно поїхати на зачистку до міста Сєвєродонецьк. В подальшому «Рубіж»-Радченко з бажаючих відібрав близько 10 осіб. Дані особи поїхали до Сєвєродонецька, а саме до офісу депутата Сєвєродонецької міської ради громадянина С. В кабінеті громадянина С. «Батя» – Лихоліт разом з «Рубіжом»-Радченком обговорювали деталі нападів на домоволодіння мера міста та його двох заступників.

Під час здійснення нападів з 30 липня – 1 серпня 2014 року на вказані домоволодіння «Рубіж»-Радченко знаходився неподалік безпосередніх виконавців нападів, контролював та координував дії останніх.

Вранці 01.08.2014 на капоті одного із автомобілів в ангарі за місцем базування батальйону «Айдар» («висота») були розкладені грошові кошти, здобуті в ході нападів, більше 10 рівних частин, а також речі, якими заволоділи нападники. Боєць батальйону «Айдар» привіз на «висоту» «Батю»-Лихоліта, а бійці, які були присутні в ангарі, доповіли «Баті»-Лихоліту про події, що мали місце вночі. Після цього «Баті»-Лихоліту наказав кошти поділити між собою, а майно «роздерибанити». «Батя»-Лихоліт отримав таку ж частку як інші.

2. Показаннями свідка 2, який повідомив, що в подальшому, на автомобілі марки «Subaru Outback», який був викрадений в ході здійсненого нападу, він возив «Батю»-Лихоліта за вказівкою останнього. В січні місяці 2015 за наказом «Баті»-Лихоліта даний транспортний засіб він передав гр. А., в якого той був вилучений. Свідок зазначив, що троє потерпілих утримувались в підвальному приміщенні ковбасного цеху в с. Половинкино Старобільського району Луганської області. «Рубіж»-Радченко неодноразово проводив допити цих осіб. Одного разу, одразу після допиту, «Рубіж» – Радченко повідомив 2-Ш, що щойно допитував громадянина К (потерпілий). Також одного разу за наказом «Баті» – Лихоліта свідок 2-Ш вивозив громадянина К (потерпілого) до річки, щоб останній мав змогу помитись.

3. Показаннями потерпілого 3, який зазначив, що у період перебування в полоні чув позивні “Батя” і “Комбат”.

4. Показаннями свідка 4, який повідомив про протиправні дії Радченка відносно працівників міліції, а саме погрози вбивством з використанням ручної гранати.

5. Показаннями свідка 5, який зазначає, що постійно до бази батальйону «Айдар» в Половинкивно під керівництвом Лихоліта бійці приганяли автомобілі, які безпідставно відбирали у громадян.

6. Показаннями свідка 6, який повідомив, що Лихоліт пропонував йому вбити двох військовослужбовців з числа батальйону «Айдар» в обмін на допомогу в отриманні українського громадянства.

7. Показаннями підозрюваних 7 та 8, які також вказують на те, що вчиняли інкриміновані їм органом досудового розслідування протиправні дії саме за вказівкою Радченка та Лихоліта.

8. Показаннями підозрюваного 9, який вказує на існування озброєної банди, керівниками якої були Радченко та Лихоліт, та підтверджує, що також брав участь у нападах, які вчиняла ця банда.

9. Показаннями свідка 10 від 11.12.201(?), який зазначив, що через декілька днів після вчинення злочину працівники міліції вилучили відеозапис з території домоволодіння, де відбувався напад банди, та продемонстрували йому (свідку 10). При цьому він упізнав серед нападників бійця батальйону «Айдар».

10. Показаннями потерпілого 11, який повідомив, що «Батя»-Лихоліт розмовляв по мобільному телефону з ним в момент нападу на його домоволодіння. Під час розмови «Батя»-Лихоліт повідомив потерпілому, що якщо він хоче повернути власний транспортний засіб марки “Lexus RX 450”, йому необхідно приїхати на базу батальйону «Айдар».
Також потерпілий неодноразово спілкувався з «Батею»-Лихолітом за допомогою мобільного зв’язку щодо повернення йому мисливської зброї та документів, які були викрадені під час нападу 23.08.2014. «Батя» -Лихоліт обіцяв допомогти з поверненням вищевказаних речей, якщо потерпілий допоможе із фінансуванням його передвиборчої кампанії щодо виборів народних депутатів до Верховної Ради України, яка відбувалась у вересні-жовтні 2014 року.

Як відомо, генеральний прокурор Юрій Луценко у розмові з Лихолітом у залі заблокованого Печерського суду 2 липня висловився за додаткове розслідування справи щодо бандитизму “айдарівців” у зоні АТО. Також очільник ГПУ заявив про потребу привести українське законодавство у відповідність до реалій воєнного часу.

Лихоліт стверджує, що його обмовив колишній командир батальйону “Айдар”, а зараз – депутат-“тушка” у Верховній Раді Сергій Мельничук. Також “Батя” говорить, що його обвинувачують за свідченнями луганських “регіоналів”-сепаратистів Кравченка, Казакова та ін.