Як російські ЗМІ прив’язали “Правий сектор” до теракту в Стамбулі

Троє смертників, які ввечері 28 червня влаштували кривавий теракт в аеропорту Стамбула, мали, відповідно, паспорти Росії (дагестанець Осман Вадінов), Узбекистану й Киргизстану. Про них повідомили турецькі ЗМІ.
За їх даними, організаторів замаху було більше, за підозрою в причетності арештовано вже 13 осіб, і серед причетних до організації теракту фігурує ще один громадянин Росії – чеченець Ахмед Чатаєв. Про нього пише зокрема газета Yeni Safak.

Щоб якось нейтралізувати надмір “російських” слідів у загибелі 42 осіб на летовищі, ЗМІ РФ переключили увагу з громадянства Чатаєва на його зв’язки. І прив’язали до чеченця українських націоналістів та… навіть “Правий сектор”.

Чи є для цього підстави, з’ясовувала “Новинарня“.

автор: Сергій Окнещел

Російські наголоси

“Імовірний організатор теракту в Туреччині підтримувався українськими націоналістами” – заголовок із пропагандистського сайту Life.ru.

“Примітно те, що терорист (Чатаєв, “можливий організатор атаки на аеропорт Стамбула) вже давно перебував у федеральному розшуку по Росії і навіть затримувався співробітниками МВС України. Але за допомогою українських націоналістів терорист був відпущений на свободу”, – ідеться в статті Life.ru, яку масово поширили інші російські медіа.

“В поле зору правоохоронних органів Росії уродженець Чечні Ахмед Чатаєв потрапив ще на початку 2000-х років. Він був учасником незаконних бандформувань на території Північного Кавказу. У 2003 році йому вдалося втекти з-під слідства в Австрію, де він отримав статус політичного біженця. Приводом послужила заява про те, що нібито російські силовики відрізали йому руку. Насправді, частина руки йому була ампутована після поранення. Згодом він отримав  прізвисько Однорукий”, – пише “Лайф”.

“Користуючись статусом біженця, він вільно подорожував по Європі, поки в 2008 році не був затриманий шведською поліцією за спробу ввести в країну зброю. Він був засуджений на рік, а потім емігрував в Україну. Але й там він незабаром був затриманий на вимогу російської влади. МВС України вже готувало документи для екстрадиції, як за терориста заступилися українські націоналісти. Всеукраїнська організація “Тризуб” імені Степана Бандери пікетувала Генпрокуратуру України з вимогою негайно звільнити “чеченського біженця” Ахмеда Чатаєва”, – нагадує Life.ru.

Інший сайт, Lenta.ru, додає: за Чатаєва тоді заступився сам голова СБУ Валентин Наливайченко, а члени “Тризубу” згодом під час подій Євромайдану склали “кістяк екстремістської організації «Правий сектор», забороненої в Росії”.

За його словами джерела “РІА Новості”, Чатаєв, 1980 р.н., перебуває у федеральному розшуку з 2008 року. При цьому, за даними правоохоронних органів, кілька років тому він емігрував до Європи і нібито працював на лідера угруповання “Імарат Кавказ” Доку Умарова, а після смерті останнього – приєднався до “Ісламської держави”.

“По суті, Ахмет Чатаєв тринадцять років спокійно переміщався по Європі і країнах СНД, в тому числі зі зброєю, при тотальному потуранні влади цілого ряду держав, які вважали за краще заплющувати очі на його незаконну і небезпечну діяльність – аби насолити Росії”, – нібито цитує “Лента” неназване джерело в правоохоронних органах Росії.

Що було з Чатаєвим у Україні

Насправді заяви з російського боку не висмоктані з пальця, і підозрюваному в тероризмі чеченцеві Україна справді дала “вільну” за досить скандальних умов.

От лише акцент на “прив’язці” Чатаєва до українських націоналістів – штучний. Адже притулок Ахмед отримав у ЄС, а не в Україні. І в його обороні стояв не так “Тризуб” Дмитра Яроша, як європейські суди, зокрема Євросуд з прав людини.

Історія затримання і звільнення Чатаєва в Україні, на якій зараз наголошують російські медіа, виглядала так.

Чеченського біженця затримали 3 січня 2010 року в Закарпатській області та за постановою місцевого суду утримували в слідчому ізоляторі для подальшої екстрадиції до Росії.

“Правозахисні організації попереджали, що такий вчинок може обернутися для України неприємностями, адже Чатаєв має статус біженця в Австрії, де мешкає і його родина”, – писала “Україна молода”.

Натомість помічник міністра внутрішніх справ України з прав людини в Закарпатті Степан Киях заявляв, що Чатаєва затримали законно: “Є постанова суду, що його затримано відповідно до закону. Він оголошений у міжнародний розшук. Є рішення суду Чеченської республіки, відповідно до нього наш суд вирішив тримати його в слідчому ізоляторі…”

А тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявляв, що в мобільному телефоні чеченця виявили інструкцію з підривної справи, “фотографії різних убитих громадян, в тому числі і шляхом підриву”.

“Чатаєв жив у Австрії з дружиною і трьома дітьми, після тих катувань він інвалід другої групи, — парирував у коментарі “Радіо Свобода” голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров. — В Україні його затримали працівники обласного УБОЗу. Для суду запит Росії на екстрадицію виявився важливішим, ніж статус біженця. Але його не можна екстрадувати. Буде міжнародний скандал, які щодо України вже мали місце”.

Подібну заяву зробила і Вінницька правозахисна група, а ВО “Тризуб” та інші українські націоналістичні організації в січні 2010-го справді пікетували Генпрокуратуру України з вимогою звільнити Чатаєва.

В Україну, за словами представників “Тризуба”, Чатаєв приїхав на Різдвяні свята “в особистих справах, ніяких законів України не порушував і мав намір повернутися до Австрії”.

Українські ЗМІ тоді також наголошували, що Ахмед Чатаєв — інвалід, у нього немає правої руки.

“Як стверджують представники чеченських партизанів, зокрема інтернет–сторінка «Кавказ-Центр», Чатаєв отримав поранення в руку, а потім її ампутували у російській в’язниці, де його нібито катували електрострумом та іншими способами, вибиваючи зізнання в «тероризмі та боротьбі з російськими збройними силами». Такий вирок і виніс Ахмеду Чатаєву суд міста Грозного. Після цього Чатаєв втік із Росії до Австрії, де мешкає вже кілька років разом зі своєю родною, маючи офіційний статус біженця. 13 серпня 2006 року міністр закордонних справ невизнаної держави Чеченська Республіка Ічкерія Ахмед Закаєв, з жовтня 2007 року — прем’єр–міністр Ічкерії, підписав наказ про призначення Ахмеда Чатаєва першим заступником представника ЧРІ в Австрійській Республіці. Натомість російські спецслужби звинувачують Чатаєва в тому, що він причетний до фінансування чеченських партизанів і постачання їм зброї”, – писала “УМ”.

Газета переказувала, що Чатаєв таки мав проблеми і з європейським правосуддям. 2 березня 2007 року на території Швеції в машині чеченця знайшли нелегальну зброю. Слідство тривало кілька років, і 5 січня 2009 року суд засудив Ахмеда Чатаєва до півтора року позбавлення волі, але одразу ж відпустив, бо на той час Чатаєв відбув термін. Сам Ахмед Чатаєв заявляв, що пістолет підкинула йому людина теперішнього прокремлівського президента Чечні Рамзана Кадирова, який нібито оголосив Чатаєва особистим ворогом.

Невдовзі після затримання в Ужгороді Чатаєва таки відпустили. Адже 14 січня 2010 року Європейський суд з прав людини заборонив екстрадицію Чатаєва до Росії, пославшись на тортури, яким той піддавався в російській в’язниці.

Згодом, уже після України, Ахмеда також затримували Болгарія і Грузія. Однак статус біженця в Австрії допомагав чеченця уникнути екстрадиції в Росію.

Арештований Саакашвілі, випущений Іванішвілі

Свої “п’ять копійок” в історію з Чатаєвим вставив і голова Одеської облдержадміністрації, екс-президент Грузії Михеїл Саакашвілі.
Це за його президентства Ахмеда Чатаєва було ув’язнено й засуджено в Грузії.

“Російський громадянин Ахмед Чатаєв, як повідомляється, є головним організатором теракту у Стамбульському аеропорті. Він був заарештований моїм урядом у Грузії під час контртерористичної операції на чолі з генералом Георгієм Лордкіпанідзе, який у даний час є головою поліції Одеси. Троє співробітників наших сил безпеки загинули в тій операції”, – написав Саакашвілі в соцмережі.

“Після зміни уряду в 2012 році, новий грузинський уряд на чолі з російським олігархом Іванішвілі відразу ж звільнив Чатаєва, бо багато хто з нових урядових лідерів проголосив його політичним в’язнем. Я все ще був президентом і рішуче заперечував проти його звільнення, але вирок був скасований прокуратурою”, – зазначив президент Грузії 2004-2007 та 2008-2013 років.

“Зараз він (Чатаєв) перебуває на волі після того, як нібито вбив так багато невинних людей. Мій 10-річний син подорожував через цей термінал [у Стамбульському аеропорту] напередодні нападу, тож я відчуваю повну солідарність з родичами жертв безжального вбивства. Чи відчуває уряд Грузії те саме?” – закінчив допис Саакашвілі.

У Грузії Ахмеда Чатаєва випустили з тюрми через два роки й десять місяців після його звільнення в Україні.

А вже в серпні 2015 року російські ЗМІ повідомляли, що Чатаєв є головним вербувальником росіян до лав “Ісламської держави”.

Росіян, а не українців.

Відсторонений від посади в “Імараті Кавказ”

Голова комітету з національної безпеки Конгресу США Майкл Маккол також назвав ім’я Чатаєва в зв’язку з атакою на стамбульський аеропорт.

“Ми вважаємо, що він (Чатаєв) здійснював координацію трьох смертників у Стамбулі”, – заявив Маккол в інтерв’ю телеканалу CNN, назвавши Чатаєва “одним із високопоставлених лейтенантів в міністерстві війни “ІД”.

При цьому сайт “Кавказ-центр” наголошує на тому, що Чатаєв – колишній представник “Імарату Кавказ” за кордоном. Ще в 2013 році він був відсторонений від посади наказом Докку Умарова.

“Зняття з посади Чатаєва було пов’язано з його роллю в подіях в ущелині Лопота в Грузії в серпні 2012 року”, – зазначає “К-Ц”.

Через деякий час після цього Чатаєв приєднався до “ІД” і дав присягу Абубакру Багдаді.

Низка діячів “Імарату Кавказ” та відомих салафітів, починаючи з 2013 року, звинувачували Чатаєва у співпраці з ФСБ Росії.

Читайте також:
Один із терористів в аеропорту Стамбула виявився громадянином Росії

Зросла кількість поранених українців після теракту в аеропорту Стамбула