Другі роковини референдуму. “В кримському суспільстві панує страх”

Російські окупанти в Криму, 2014. Фото Radiosvoboda.org

 

Перше, що зробила Росія на територію окупованого нею Криму, – це застосування тактики “випаленого простору” з точки зору поведінки громадськості.
“Сьогодні в Криму практично неможливо проведення масових заходів як форми вираження людьми своєї позиції”, – заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу, депутат Верховної Ради України Рефат Чубаров.

Голова Меджлісу нарікає, що в кримському суспільстві панує страх, по суті, повернулися радянські часи, “коли люди в суспільстві говорять одне (або не говорять взагалі нічого), думають інше, обговорюють лише з дуже близькими людьми свої думки”.

“Час від часу окупаційна влада мотивує таку модель поведінки тим, що проводить масові обшуки в будинках. Роблять це у потворній формі”, – цитує Чубарова “Голос Америки“.

Крім того, Рефат Чубаров нагадав, що російська окупаційна влада тримає активних людей в ув’язненні. Так, сьогодні 11 кримських татар перебувають у тривалому ув’язненні без винесеного вироку.

“Кримське суспільство сьогодні, з точки зору прояву своєї позиції, у заціпенінні. Кримському суспільству дуже чітко сказано: ви можете веселитися, займатися своїми справами, вільно висловлювати свою позицію, але тільки в напрямку схвалення влади. Ви можете робити все, що завгодно, але тільки в тих параметрах, які ми визначили”, – підсумував Чубаров.

Читайте також:
У Криму забороняють Меджліс кримських татар як “екстремістську організацію”

Річницю “російської весни” в Керчі відзначили
з мапою РФ, на якій немає окупованого Криму

Сьогодні – друга річниця так званого “референдуму про статус Криму”, який відбувся 16 березня 2016 року.
Нелегітимне опитування після перевороту у Верховній Раді Криму спочатку було призначене на 25 травня, згодом дату проведення перенесли на 30 березня, але референдум під дулами автоматів російських окупаційних військ провели ще на два тижні раніше.
На референдумі було поставлено питання про відновлення конституції Криму 1992 року і про входження Криму до складу Росії. ООН, СНД, ЄС та ОБСЄ своїх спостерігачів не надсилали.

За свідченням учасника подій Ігоря Гіркіна, який згодом воював проти України на Донбасі, депутатів Верховної ради Криму приймати рішення для входження півострова до складу Росії примушували “ополченці” за підтримки БТР російської морської піхоти.

Згідно з оголошеними результатами референдуму, за приєднання до Росії у Криму (крім Севастополя) буцімто висловилися 96,77% учасників голосування, у Севастополі — 95,6%.
На сайті ради при президентові Росії з питань розвитку громадянського суспільства та прав людини на короткий час з’явилася інформація, що у референдумі брало участь не більше 30%, з яких близько 50% висловилося за приєднання до Російської Федерації. Дані про реальну 30-40 процентну явку оприлюднив і Меджліс кримськотатарського народу.

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *