Рада ухвалила останній “безвізовий” закон. Але уряд заблокував обрання членів НАЗК

Верховна Рада ухвалила закон про запровадження електронного декларування доходів чиновників, який вважається останнім законом, необхідним для запровадження безвізового режиму з ЄС. За відповідне рішення сьогодні на ранковому засіданні проголосували 278 депутатів.

Закон було подано  у ВР президентом Петром Порошенком як невідкладний; компромісний проект остаточно узгоджено з інституціями Євросоюзу.

Перед голосуванням лідер Радикальної партії Олег Ляшко висловив обурення через заклики прийняти цей закон у редакції президента та за узгодженням із єврокомісарами. Ляшко заявив, що Україна є суверенною державою, а отже парламент має право обговорювати законопроекти перед прийняттям і не повинен діяти за вказівкою ЄС.
Голова профільного комітету Єгор Соболєв заявив, що комітет мав низку зауважень до документу, однак все ж рекомендує Раді підтримати його в редакції президента.

Зрештою, за закон дали голосів (по фракціях): БПП – 113 (із 136), “Народний фронт” – 72 (із 81), “Самопоміч” – 20 (із 26), Радикальна партія – 19 (із 23), “Батьківщина” – 14 (із 19), “Воля народу” – 13 (із 20), “Відродження” – 0 (із 23), “Опозиційний блок” – 0 (із 43), позафракційні – 27 (із 51).

Нагадаємо, раніше цей закон був прийнятий із поправками депутата від БПП Вадима Денисенка. Зокрема, ці правки відкладали запровадження відповідальності за неправдиві відомості в деклараціях до 2017 року. Декларування витрат було підняте з 20 до 100 мінімумів, також було допущено низку інших порушень.
Євросоюз не прийняв таку редакцію закону й висунув вимоги вдосконалити умови електронного декларування.
Під тиском ЄС і громадськості президент Порошенко ветував закон. Замість нього за участю Євросоюзу було напрацьовано компромісний варіант. Глава держави закликав його ухвалити, аби Україна в 2016 році отримала безвізовий режим з ЄС.

Читайте також:
АП пікетували “наперстками” й туалетним папером,
вимагаючи ветувати закон про е-декларування

Зрадники з БПП не могли зірвати безвізовий режим без схвалення Порошенка, – Лещенко

У сфері законодавства Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру у 2016 році” (№3755) називають останнім із переліку тих, які передбачалися Планом дій із візової лібералізації з ЄС.

Однак, крім нього, є ще одна умова для “безвізу” – створення НАЗК.
Закон про е-декларування не діятиме без працюючої Національної комісії з питань запобігання корупції. Саме НАЗК має проводити моніторинг декларації про доходи державних чиновників на предмет відповідності їхніх заробітків реальним статкам.
При цьому створення Національної комісії з питань запобігання корупції залишається заблокованим на рівні уряду, АП й Міністерства юстиції.

Як повідомила “Європейська правда“, в середу вночі конкурс з обрання ще двох членів НАЗК закінчився нічим (двоє членів уже є). Конфлікт стався навколо пропозиції обрати до складу комісії колишнього заступника міністра юстиції, члена антикорупційної групи “Реанімаційного пакету реформ” Руслана Рябошапки.

За результатами рейтингового голосування його обрання підтримала меншість із 8 членів виборчої комісії. Троє поставили Рябошапку на перше місце, двоє – на друге, ще один член комісії, представник адміністрації президента, поставив Рябошапку на третю позицію.
Водночас троє представників комісії – Віктор Шлінчак, Леся Шевченко та перший заступник глави Мінюсту Інна Севостьянова – синхронно дали Рябошапці найнижчі бали (в тому числі за професійну компетенцію), тим самим заблокувавши його обрання.

Севостьянова, аргументуючи своє голосування, визнала, що насправді занизила бали Рябошапки не через професійні претензії. За її версією, Рябошапка “співпрацював з (міністром юстиції часів Януковича) Лавриновичем” і не гідний брати участь у роботі НАЗК.
Сам Рябошапка спростовує ці припущення, зазначає, що прийшов до Мінюсту в березні 2014 року, а звільнився в жовтні за власним бажанням “через персональний конфлікт із міністром Петренком”.
Низка інших виборців звинуватили Шлінчака та Шевченко в тому, що вони представляють інтереси Мін’юсту, хоча мали б бути незалежними.

У підсумку через емоційний перебіг засідання рішення про обрання членів НАЗК було заблоковане. Комісія оголосила перерву до вечора 15 березня.

“Звісно, на Рябошапці світ клином не зійшовся. Є ще кілька гідних уваги кандидатів. Тільки вони слабші”, – вважає член виборчої комісії від громадськості Віктор Марусов.
За його словами, “з десяти фіналістів він (Рябошапка) найбільш кваліфікований і за досвідом, і за знаннями (один із дійсних авторів антикорупційних законів від 14 жовтня 2014 року), і за професійними якостями (експерт “Реанімаційного пакету реформ”, а на суботню зустріч у Порошенка він був запрошений як експерт ПРООН – Організації з економічного співробітництва та розвитку). Незалежний, та ще й досить “буйний”.

Читайте також:
Безвізовий режим із ЄС буде запроваджено не пізніше початку 2017-го – посол Польщі

Для схвалення безвізового режиму для України достатньо 55% голосів членів

Готуємося до безвізового режиму. Як це працює в Молдові й Боснії

Рух Саакашвілі анонсував свою участь у “великій антикорупційній чистці” в системі НАЗК