Безплатні протези для 133 поранених бійців ЗСУ: державних грошей вистачає на всіх?

Український боєць АТО з протезом. Фото volodrda.gov.ua

 

133 військовослужбовці Збройних сил України внаслідок поранень в АТО залишилися без кінцівок. Із них 76 на сьогодні отримали протези. Вартість окремих сучасних зразків протезів сягає 700 тисяч гривень.
Про це йдеться в матеріалі газети “Народна армія“.

“Вирішення проблеми протезування скалічених бійців-учасників АТО покладено на Державну службу у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, – розповів Всеволод Стеблюк, помічник міністра оборони з медичного напряму та реабілітації. – Для цього ця служба має визначені фінансові ресурси й повноваження”.

Коштів, що виділяються з державного бюджету, цілком вистачає для того, щоб допомогти бійцям АТО, які мають обмежені можливості, пише армійське видання.
“У Міноборони та в Державній службі у справах ветеранів в один голос заявляють, що потреби в збиранні грошей волонтерськими організаціями чи фондами немає. Кожний, хто втратив кінцівки у війні на Сході, гарантовано отримає протези безкоштовно”, – зазначає “Народна армія”.

Протезування: коли, де й за які гроші

Граничні ціни, за якими безоплатно надаються протези для інвалідів, коливаються в межах від 4,8 тис. до 140 тис. гривень. Але для учасників АТО гранична ціна збільшена в рази. Разом із вартістю проведення реабілітації витрати можуть сягати двох мільйонів гривень.

Те, що досі не всі бійці АТО пройшли протезування, військові медики й фахівці-протезисти пояснюють тривалістю лікування кукси. У місці відриву кінцівка повинна повністю загоїтися, а військовослужбовець має пройти курс реабілітації.

бійці ЗСУ з протезамиСкладними протезами, які не можуть бути виготовлені в Україні, займаються іноземні фахівці. Для цього існують відповідні міждержавні програми з протезування українських військових за кордоном. У 2016 році на це передбачено 150 млн. гривень.

“Якщо в нас немає окремих технологій протезування, тобто коли учаснику АТО потрібен складний біонічний протез зі зворотним зв’язком, із рухомими пальцями, або при високих ампутаціях ніг, коли закріпити протез на куксі дуже складно, приймається рішення про направлення за кордон”, – розповів Всеволод Стеблюк.

За словами помічника міністра оборони, на цей час протезування за кордоном пройшли 12 військовослужбовців ЗСУ. Країни, де їм надавали допомогу – Німеччина, Італія, Велика Британія.

“Протезування не терпить поспіху”

Є й такий бік проблеми: в Україні існує недовіра до вітчизняних протезних виробів. Вважається, що краще протезуватися за кордоном. Іноді учасники АТО відмовляються від запропонованих безплатних українських протезів, а самостійно чи за допомогою волонтерів виїжджають за кордон, констатує армійське видання.
“При цьому вони не підозрюють, з якими проблемами можуть зіткнутися згодом. Адже після первинного протезування кукса ще тривалий час може змінюватися, а значить, куксоприймач доведеться підганяти і навіть переробляти. У будь-якому випадку, для цього доведеться виїжджати за кордон і знову витрачати власні кошти”, – пояснюють коментатори.

“Для виготовлення протезів учасникам АТО держава замовляє та оплачує найкращі матеріали й технології. Вартість таких протезів може сягати 700 і навіть більше тисяч гривень, як, наприклад, біонічні протези. Це надсучасні протези, що дозволяють користуватися штучною рукою майже як живою”, – говорить Олександр Стеценко, директор протезно-ортопедичного виробництва ТОВ “Ортотех-Сервіс”, що виробляє якісні високотехнологічні протези із німецьких матеріалів та комплектуючих і є лідером в Україні з протезування учасників АТО.

За його словами, “водночас треба розуміти, що одягати одразу біонічний протез не варто. Та й взагалі протезування не терпить поспіху. Спочатку необхідно тривалий час готувати куксу – щільно бинтувати, щоб вона набула кінцевої форми. Потім дуже доцільно носити деякий час так званий первинний механічний протез. Це натренує м’язи травмованої кінцівки. І тільки після цього одягати «розумні» біонічні руки або ноги з електронним управлінням”.

Продовжують воювати і на протезах

Чимало бійців після протезування знову повернулися в зону АТО. Зокрема “Народна армія” згадує про одного з героїв своїх минулих матеріалів – Сергія Козака, який продовжує службу з протезом ноги на посаді головного сержанта роти.

“Прикладів, коли хлопці воюють зі штучними руками й ногами, достатньо, – говорить Олександр Стеценко. – Наприклад, минулого року ми допомогли бійцеві батальйону «Донбас» Олександру Сарабуну, який одразу нас попередив, що планує повертатися в підрозділ. Тому ми виготовили для нього якісний робочий протез, що не вимагає складного обслуговування“.

“Знаєте, в нашому суспільстві свого часу сформувався стереотип: людина без руки чи ноги вважається безпорадною. Я з цим категорично не погоджуюсь, бо ампутація – не привід для зневіри. І навіть не треба про це запитувати у наших воїнів — своїми вчинками вони доводять цей постулат”, – каже протезист.

Із кришечок протезів не роблять

Журналіст також запитав Олександра Стеценка про масове збирання кришечок від ПЕТ-пляшок, які нібито йдуть на виготовлення протезів для поранених воїнів.

“Я знаю про таку ініціативу, але можу сказати, що з кришечок жоден протез не виготовляється, – сказав директор протезно-ортопедичного виробництва. – Волонтери здають їх на переробні підприємства, а вже потім виручені кошти витрачаються на виробництво протезів”.

№Не маю нічого проти такої допомоги, зрештою, українці не раз довели своє турботливе ставлення до української армії”, – зазначив фахівець.

Читайте також:
У фонді, який “змусив” усю Україну збирали пластикові кришки, визнали:
виготовити з них протези неможливо

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *