60% військових виснажуються вже після місяця на позиціях, кожен п’ятий не вірив, що виживе: дослідження Офісу військового омбудсмана

Після першого місяця на позиції 60 % військовослужбовців помічають у себе ознаки виснаження, до 60-ї доби — це вже вісім із десяти бійців.

Про це свідчать дані масштабного дослідження Офісу військового омбудсмана про тривале перебування на позиціях. У межах дослідження червні–липні 2026 року опитали 1616 військовослужбовців з відповідним досвідом і 174 командирів різного рівня (рот, батальйонів, бригад), провели 34 глибинні інтерв’ю, повідомляє Офіс військового омбудсмана.

Серед найпоширеніших проявів виснаження: порушення сну, спалахи гніву, постійна тривога та фізичні симптоми, зокрема м’язова атрофія. Кожен п’ятий зізнався — на позиції думав, що “живим не вийде”.

Для дослідження спеціалісти Офісу розробили оригінальний інструментарій. Також проаналізували скарги щодо тривалого перебування на позиціях, які надходили від військовослужбовців та їхніх родин — з січня по вересень 2026 року їх було 853. Середня тривалість перебування на позиціях, зазначена у скаргах — 115 діб.

“Дослідження встановлює, скільки часу військовослужбовець зберігає ефективність на позиції та які наслідки має перевищення цього строку. Цінність дослідження полягає не лише в унікальних статистичних даних, а й у практичних рекомендаціях щодо якісного оновлення програм підготовки та відновлення, а також запровадження протоколу оцінки стану позицій”, — зазначають в Офісі військового омбудсмана.

За результатами дослідження встановили, що межа ефективного перебування більшості військових на позиціях — 30 діб. Після 60 діб перебування на позиції поступово перестає бути виконанням бойового завдання і перетворюється на “виживання в очікуванні ротації”.

Найсильнішим стресором, який впливає на військовослужбовців під час тривалого перебування виявилися не обстріли, а відсутність води: 83 % опитаних оцінили вплив цього фактору як критичний; відсутність логістики — 76 %. Також як дуже важливі фактори, що мають значний вплив на їхній стан, військовослужбовці вказали: нерозуміння обстановки, загиблі на позиції або поряд, перебування наодинці, погане облаштування позиції, неможливість вийти з укриття та відсутність зв’язку з командирами.

60% військових після тривалого перебування на позиціях потребували понад двох тижнів на відновлення, а кожен четвертий вказав, що так і не зміг відновитися повністю.

Найвищу частку тих, хто не зміг відновитися (48,7 %) виявили у групі опитаних, які перебували на позиціях 180 та більше діб без ротації. У таких військовослужбовців зафіксували суттєво вищий рівень думок про самоушкодження (17,3 %). Також вони частіше думали про поранення як вихід (46,9 %).

Окремо у дослідженні розглянули причини тривалої відсутності ротацій.

“В умовах сучасної війни ротація стала бойовою операцією. Вона потребує планування, розвідки, вогневого прикриття, засобів доставки і сприятливого “вікна можливостей” у вигляді погоди та зниження активності ворога. Таким чином, ротація конкурує за ті самі ресурси, що й бойові завдання, але програє їм у пріоритеті. Значна частина втрат відбувається саме під час переміщення, що додатково стримує командирів від проведення замін на позиціях”, — додають в Офісі військового омбудсмана.

Тривалість перебування визначають три чинники:

• наявність боєздатного резерву;
• тактичні умови на позиції та маршрутах до неї;
• свобода командира в ухваленні рішень.

“Встановлення крайніх строків перебування на позиції, без впливу на ці чинники, просто переносить відповідальність виключно на командирів підрозділу. Відсутність стандартизованих оперативних процедур щодо оцінки позицій та дій у надзвичайних випадках призводить до того, що іноді для командирів бездіяльність стає безпечнішою за дію, бо не має негативних наслідків, як-от розслідування чи дисциплінарні покарання. Підготовка прямо впливає на збереження особового складу”, — додали в Офісі військового омбудсмана.

Дослідження показало, що система підготовки потребує оновлення. Найбільше — програми психологічної, тактичної та медичної підготовки. Респонденти вказують на важливість залучення інструкторів, які мають актуальний бойовий досвід.

Також необхідно запровадити єдиний механізм та процедуру оцінки стану позиції. Їх відсутність призводить до надання хибної картини старшому начальнику та ігнорування вищими штабами ситуації, що виникла на окремих позиціях.

“Офіс Військового омбудсмана із залученням експертизи командирів різного рівня розробив проєкт “Протоколу оцінки позиції”. За його допомогою оцінку можна буде проводити як регулярно, так і у разі надзвичайної події або загострення тактичної ситуації. Проєкт протоколу вже презентований вищому командуванню та переданий на опрацювання”, — підсумували в Офісі військового омбудсмана.

“На сьогодні це одне з найважливіших досліджень Офісу військового омбудсмана. Воно не про констатацію факту, що війна змінюється. Воно про те, як нам треба змінюватися, щоб у новій реальності бути ефективними на полі бою і при цьому берегти людей. Ми не можемо оприлюднити весь текст, але він є у вищого війського командування і ми вже розпочали його обговорення. Дякую команді, яка зробила цю важливу роботу”, — зазначила військовий омбудсман Ольга Решетилова.

Читайте також:
Зеленський з Драпатим готують кадрові рішення в ЗСУ