З історичної будівлі у Франції виселяють осередок Наукового товариства імені Шевченка, де зберігається унікальний архів української діаспори

Український осередок Наукового товариства імені Тараса Шевченка в Європі, розташований у французькому місті Сарсель, виселяють із історичної штаб-квартири, де понад 60 років зберігалися унікальні архів і бібліотека української діаспори.

Про це повідомив історик Сергій Шумило, який працював у НТШ-Є у 2022 році.

“Дуже сумна звістка з Франції — український осередок Наукового товариства ім. Т. Шевченка Європи (НТШ-Є) в Сарселі, що неподалік від Парижу, виселяють з його історичної будівлі. Тут, у передмісті Парижу, понад 60 років зберігався справжній скарб української науки та культури — архів та бібліотека НТШ, які налічують велику колекцію української діаспорної літератури (близько 20 тисяч томів); картотеки і архів Енциклопедії українознавства, архіви засідань всіх секцій НТШ, колекцію мікрофільмів, старих фотографій, велику кількість кореспонденції. Тут також зберігалась найповніша збірка діаспорних журналів, включно з усіма виданнями “Записок НТШ”, — написав він.

За словами Шумила, інша громадська асоціація виграла справу в суді і тепер НТШ має покинути свою штаб-квартиру та вивезти архів та бібліотеку. Разом з ними має бути звільнений і український храм-каплиця Успіння Богородиці, що був освячений ще митрополитом Йосипом Сліпим.

Якусь частину бібліотеки та архіву планується перевезти до Лондона, до бібліотеки Т. Шевченка при Союзі українців у Великій Британії (СУБ).

Як наголосив Шумило, у Сарселі зберігається безцінна українська наукова та культурна спадщина. Саме у цьому будинку з 1951 року жили і працювали видатні українські вчені В. Кубійович, З. Кузеля, О. Шумило-Кульчицький, В. Янів, О. Шульгин, А. Жуковський та багато інших. У часи радянської окупації України НТШ виконувало роль української діаспорної Академії Наук. Це був один з головних українських науково-просвітницьких центрів у діаспорі, який розвивав нерадянську українську науку. Тут також діяла Делегатура Українського Вільного Універститету (УВУ), були створені Інститут Заочного Навчання та курси українознавства, проводились наукові конференції, круглі столи та семінари, видавались наукові часописи, писалися наукові праці тощо. Та найважливішим проєктом НТШ стало видання 11-титомної Енциклопедії Українознавства (ЕУ), яка писалася понад 50 років та об’єднала більшість науковців зі всієї діаспори. Також в 1990-і тут було видано антологію української літератури французькою мовою, робота над якою тривала понад 6 років.

“Бібліотека і архів НТШ в Сарселі — справжній скарб для українських науковців. Але, на жаль, як часто це у нас буває, цей скарб останнім часом перебував у дуже скрутному становищі. Без матеріальної підтримки та фінансування з України цей український науковий центр останнім часом занепадав, а будинок НТШ через відсутність опалення та сильну вологість опинився в поганому стані. Лише виключно на ентузіазмі, стараннях і зусиллях представників місцевої діаспори вдавалось все це зберегти, наскільки це можливо, без жодної підтримки з боку української держави… Парадоксально, НТШ в Сарселі активно діяло і розвивалось у часи недержавності України, проте прийшло у занепад після проголошення незалежності України, оскільки всі сили і ресурси було спрямовано до батьківщини, а звідти допомоги вже не надходило”, — зазначив Шумило.

Історик також додав, що як символ такого занепаду, перебував у скрутному стані й домовий український храм-каплиця Успіння Богородиці, який був освячений ще митр. Йосипом Сліпим і де молились та духовно укріплювались протягом десятиліть видатні українські науковці діаспори.

“НТШ у Сарселі має вкрай важливе значення для України. Тут міг би бути впливовий центр українського культурного життя та просування українських інтересів у Франції. Сьогодні, коли стара Європа, зокрема і Франція та Париж, знову переповнені мільйонами українських біженців, відродження цього осередку української науки та культури мало би набути особливої потреби та ваги. Проте, замість цього, відбувається виселення НТШ з його історичного будинку в Сарселі, а разом з ним архіву та бібліотеки НТШ. Вкрай важливо вберегти ці скарби української науки та культури в діаспорі і забезпечити пристойне місце, куди б вони могли бути перевезені та збережені”, — підкреслив Шумило.

Читайте також:
Рукописи Івана Франка стали доступними онлайн: оцифрували понад 200 тисяч аркушів його архіву