2-й корпус Національної гвардії України “Хартія” використовує частину наземних роботизованих комплексів, що спочатку були призначені для штурмових місій, для виконання логістичних завдань.
Про це повідомили командири підрозділів у коментарі Business Insider.
У корпусі зазначили, що логістика на передовій стає дедалі складнішою, оскільки російські безпілотники постійно контролюють поле бою.
“Для військових доправлення припасів може бути смертельно небезпечним, тому дедалі більше таких завдань виконують наземні роботизовані комплекси”, — йдеться в повідомленні.
Пошук достатньої кількості роботів для логістичних завдань, зазначає командир роти наземних роботизованих комплексів полку “Лавра” з позивним “Математик”, є найбільшою проблемою. Його підрозділ переобладнує озброєні кулеметами роботи, зазвичай призначені для штурмових дій, під виконання логістичних завдань, щоб компенсувати дефіцит. Однак це створює іншу оперативну проблему, зауважує він.
“Ми не можемо виконувати деякі місії з вогневої підтримки, оскільки нам бракує НРК”, — каже він.
З такою думкою погоджується командир підрозділу наземних роботизованих комплексів батальйону “Свобода” бригади “Рубіж” з позивним “Дозор”. За його словами, усі логістичні завдання та евакуація поранених у зоні бойових дій виконуються наземними роботами.
Підрозділ “Дозору” використовує «універсальні платформи та відповідні модулі, які можна швидко знімати або встановлювати». Штурмового робота, пояснює він, можна переобладнати для логістичних потреб приблизно за дві години.
“Це допомагає виконувати будь-які завдання та швидко готувати до них роботів”, — заявив він.
У “Хартії” зазначили, що українські посадовці заявляли про прагнення, аби роботи виконували 100% логістичних завдань на полі бою. І наземні роботи є центральним елементом цієї стратегії.
Наприкінці липня Міністерство оборони України заявило, що з початку 2026 року Київ уклав контракти на понад 22 000 наземних роботів — майже вдвічі більше, ніж за весь минулий рік.
Однак “Математик” зазначає, що роботів усе ще бракує. За його словами, якби компанії могли масово виробляти дешевші наземні роботизовані комплекси для логістики, це дозволило б вивільнити машини, які від початку готували для штурмових завдань, і використовувати їх за основним призначенням.
“Математик” каже, що тривалість «життя» логістичних роботів «дуже швидко скорочується». За його словами, кількість місій, які може витримати наземний роботизований комплекс, залежить від того, на якій ділянці фронту він працює.
Зазначається, що на Куп’янському напрямку робот може витримати лише три-чотири місії. В інших районах цей показник може бути вищим — приблизно 15−20 місій.
За даними Міністерства оборони України, станом на кінець липня з початку цього року наземні роботизовані комплекси виконали вже понад 66 000 місій.
27 квітня президент Володимир Зеленський доручив збільшити обсяги виробництва та постачання наземних роботизованих комплексів.
Читайте також:
Два НРК 92-ї бригади за одну місію евакуювали п’ятьох поранених
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!