У Києві – масова хода за повернення Федорова, протести тривають вже 16 днів поспіль

Контекст. Виступи на підтримку Михайла Федорова

Акції протесту на площі Івана Франка в Києві розпочалися на заклик ветерана Дмитра Козятинського 16 липня 2026 року після рішення президента Володимира Зеленського не вносити кандидатуру Михайла Федорова на посаду міністра оборони в новому складі уряду. Перші мітинги відбулися одночасно в Києві та низці інших міст України.

Федоров – колишній “діджиталізатор” у політичній команді Зеленського, із 2019 року він був главою Мінцифри, віцепрем’єр-міністром, а в січні 2026 року очолив Міноборони, привівши туди команду реформаторів та змінивши підходи до закупівель. При цьому він намагався внести нове управління Збройними силами та конфліктував із головкомом ЗСУ Олександром Сирським.

Учасники акцій вимагали: повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони; не допустити призначення на цю посаду ексглави МВС Ігоря Клименка; відправити у відставку головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського; згодом – звільнити Віталія Кіма з посади міністра у справах ветеранів тощо.

Виступи, як і у 2025 році на підтримку НАБУ, мають мирний характер, вони отримали назву “картонкових протестів”, оскільки більшість учасників тримають саморобні плакати з картону від поштових відправлень.

У перший день на площі Франка зібралися кілька сотень людей. У наступні дні кількість учасників змінювалася: різні медіа повідомляли від кількох сотень до кількох тисяч протестувальників, а окремі видання оцінювали найбільш масові акції у 10 тисяч учасників. Незалежного підтвердження максимальної чисельності протестів немає.

На момент початку протестів офіс президента та сам Михайло Федоров публічно не коментували вимоги учасників акцій. Згодом президент Володимир Зеленський пояснив кадрові зміни, зазначивши, що між тодішнім міністром оборони та головнокомандувачем існували серйозні розбіжності щодо управління військом.

Оскільки надалі Зеленський усунув Сирського з посади головкома, протестувальники заявили, що тепер немає причин поновити Федорова на посаді. Водночас президент чітко дав зрозуміти, що міністром оборони має стати Євгеній Хмара з СБУ, який наразі признечений в.о. міністра оборони.

Однак Михайло Федоров не погодився на жодну із посад у держсекторі, які йому пропонував Зеленський.

Паралельно зі зростанням протестної активності різко зріс і особистий політичний рейтинг Михайла Федорова. За даними опитування групи “Рейтинг”, проведеного 20–21 липня, після його звільнення з посади міністра оборони Федоров набрав 13,4% потенційної підтримки на президентських виборах, майже наздогнавши Валерія Залужного, тоді як до урядової кризи його електоральний рейтинг становив лише 2–3%.

Рівень довіри до Федорова також сягнув 65%, що перевищило показник чинного президента Володимира Зеленського.

У політичних колах почали активно обговорювати можливість створення нового ліберально-реформістського політичного проєкту, який міг би очолити Федоров. Однак його оточення запевняє, що наразі він не планує йти в політику і розглядає можливість роботи в бізнесі або аналітичних оборонних проєктах, хоча визнає, що остаточні рішення залежатимуть від подальшого розвитку політичної ситуації в країні, пише “РБК-Україна” з посиланням на джерела.

Читайте також:
“Картонковий майдан” за Федорова: що насправді означають протести, чи звільнять Сирського і про що попереджають авторитетні аналітики