Сергій “Флеш” Бескрестнов,
фахівець у галузі військових радіотехнологій, радник міністра оборони України з технологічних напрямів оборони
(FB)
Одна з наших основних проблем – це балістика ворога. Напевно, ні для кого не секрет, що проти балістики працює тільки “петріот”. У свою чергу, “петріот” має певний відсоток ефективності та алгоритми роботи (на одну ціль може витрачатися кілька ракет).
Коли ми говоримо про довгострокову війну на виснаження, то в площині проблем балістики це виглядає як протистояння російського виробництва і світової допомоги Україні в області постачання нам ракет для “петріот”. Вся балістика, яка до нас прилітає, зроблена в кінці 2025 – початку 2026 року, тобто, нас атакують фактично ракетами з заводу. “Іскандер” робиться на 90% з російських комплектуючих і роблять їх 60 одиниць на місяць. Є й інші ракети C300/400.
Чи можемо ми розраховувати, що нам постійно та довго будуть поставляти ракети проти балістики? Мабуть, ні. Світові військові ресурси не безмежні.
Який вихід, запитаєте Ви? Він комплексний.
Починаючи від участі нашої країни в розробках протибалістичних систем (як своїх, так і спільних з іншими країнами) і закінчуючи необхідністю укриття і захисту всіх наших ключових об’єктів, як військових, так і цивільних.
Будь-яка наша ТЕЦ або підстанція 750 повинні витримувати удари ракет.
Ну звичайно, війна – це ще й економіка. Виробництво балістики досить дорогий процес, чим менше у противника буде фінансових ресурсів, тим менше вони вироблять ракет.
Є й інші ідеї та плани, але озвучити їх не можу.
Читайте також:
“Patriot не був у зоні удару”: Ігнат пояснив, чому вночі не вдалось знешкодили балістичні ракети
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!