“Незрозуміла ескалація” і “фіговий листок”: що говорили на засіданні Радбезу ООН, зібраному через удар Росії “Орешніком”

Рада безпеки ООН 12 січня зібралася на надзвичайне засідання, яке скликала Україна після того, як російська армія в ніч з 8 на 9 січня масовано атакувала Україну дронами й ракетами, зокрема вдаривши по Львову ракетою “Орєшнік”.

Про це пише “Суспільне“, яке транслювало засідання наживо з перекладом українською, також виступи учасників засідання цитує “Радіо Свобода“.

Перед цим міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав членів Радбезу продемонструвати єдність і вимагати припинення агресії, захисту цивільного населення та підтримки суверенітету України.

Україна: “Росія й далі пробиває дно, але все це – фіговий листок”

Представник України при Організації Об’єднаних Націй Андрій Мельник у своєму виступі заявив: “Щоразу, коли міжнародна спільнота вважає, що Росія досягла дна у своїх військових діях, та і далі пробиває дно”.

Представник України наголосив, що Росія навмисне дочекалася сильних морозів, щоб завдати руйнівних ударів по українській енергетичній інфраструктурі:

“Жахливим наслідком російських жорстоких атак стало те, що мільйони мирних українців, включно з моєю родиною в Києві, лишилися на дні без електрики, опалення, водопостачання в той час, коли температура вночі наближається до мінус 20 градусів… Те, що ми спостерігаємо в ці дні, нагадує деякі з найвідоміших прецедентів в історії людства, коли імперії зла намагалися зламати цивільний опір, перетворюючи холод, голод і темряву на зброю”.

Він також зазначив, що використання Кремлем ракети “Орешник” — це явна загроза європейській безпеці, яка створює серйозні ризики для міжнародного миру. При цьому Мельник нагадав, що Україна не атакувала резиденцію лідера РФ Володимира Путіна на Валдаї, хоча росіяни назвали удар “Орєшніком” нібито “відповіддю” саме цю нібито “атаку”.

Він також провів паралель із Другою світовою війною, зокрема, за масштабами руйнувань. Застосування ракети “Орешник” по Львівщині дипломат назвав “новим рівнем ескалації”.

“Справжня мета російського удару є жорстоко зрозумілою: залякування союзників і партнерів України… Путін зберігає ідеальний “покерфейс”, роблячи вигляд, що має туз у рукаві. Насправді карти Росії надзвичайно слабкі… Кремль колись надував щоки та демонстрував силу, але все це лише фіговий листок, що приховує слабкість російської воєнної машини, яка невідворотно наближається до критичної точки. Те, що Росія намагається видавати за свою силу, насправді є проявом вразливості”, – зазначив Мельник.

Він зауважив, що Росія перебуває в тривалій економічній стагнації, небаченій із 1990-х років. А з огляду на очікуваний, за словами Мельника, профіцит нафти у світі в 2026-му ситуація для РФ лише погіршуватиметься. До того ж втрати РФ на полі бою становлять передусім ключову працездатну та репродуктивну групу: чоловіків віком від 20 до 39 років.

“Лише уявіть: від лютого 2022 року Росія має понад 1,2 мільйона втрат – убитих або поранених. Торік Росія втрачала в середньому 1200 солдатів на день… Під час цього надзвичайного засідання Ради безпеки, ймовірно, близько 100 російських солдатів втратять життя”, – пояснив постпред України в ООН.

Андрій Мельник

На думку українського дипломата, економічні труднощі Москви “штовхають її до ультиматумів та залякування міжнародної спільноти, щоб та прийняла її умови завершення війни”.

Мельник також звинуватив Росію у свідомому зриві мирних ініціатив США.

Постпред України в ООН принагідно закликав партнерів поділитися системами ППО й ракетами до них, а також посилити економічний тиск на Росію, адже санкції справді працюють.

“Сьогоднішня Росія – це колос на глиняних ногах, і лише питання часу, коли весь цей картковий будинок упаде”, – резюмував Мельник.

Росія: “Відповідь на атаку по резиденції Путіна”

Представник Російської Федерації в ООН Василь Небензя вкотре заявив, що його країна “не атакує цивільне населення”, а жертви серед мирних людей – це, мовляв, “наслідок роботи української ППО”.

При цьому Небензя знов назвав удар 9 січня “відповіддю на атаку на резиденцію Путіна”, попри те, що про відсутність такої атаки заявляє не лише Україна, а й, до прикладу, спецслужби США.

За його словами, російська армія в ніч на 9 січня вразила “транспортно-енергетичну інфраструктуру та аеропорт, які підтримують роботу українського військово-промислового комплексу”. Також Небензя заявив, що в грудні 2025 року “через атаки ЗСУ загинули 56 і були поранені 300” цивільних росіян.

“Коли Росія використовує свої збройні сили проти українських збройних сил і її інфраструктури, емоції дуже великі, є дуже багато коментарів. І це селективне засліплення є характеристикою Ради безпеки ООН”, – заявив росіянин.

Небензя також прокоментував свіжі заяви Єврокомісії про те, що “в певний момент” ЄС доведеться вступити в діалог із президентом РФ:

“Ми ніколи не відмовлялися від діалогу. Це ви зарозуміло думали, що до цього не дійде, що Росії буде завдано стратегічної поразки. Поки лідер у Києві не прийде до тями і не погодиться на реальні умови переговорів, ми продовжимо вирішувати проблему військовим шляхом… З кожним днем, який він марнує, умови переговорів будуть лише погіршуватися для нього”.

США: “Незрозуміла ескалація з боку Росії…”

Заступниця постійного представника США при ООН Теммі Брюс заявила, що завдяки зусиллям президента Дональда Трампа сторони зараз “ближчі до миру, ніж будь-коли з початку війни”, і назвала “незрозумілою ескалацією” застосування Росією ракети “Орєшнік” проти України.

Представниця Сполучених Штатів наголосила, що Україна й Росія мають шукати шляхи до деескалації конфлікту.

“Щодо запуску балістичної ракети “Орєшнік”, здатної нести ядерну зброю, спрямованої проти України поблизу кордону з Польщею та НАТО: це є черговою небезпечною і незрозумілою ескалацією цієї війни, навіть попри те, що Сполучені Штати терміново співпрацюють з Києвом, іншими партнерами й Москвою, щоб припинити війну шляхом переговорів”, – зазначила вона.

За словами Брюс, замість роботи над мирним урегулюванням, “дії Росії ризикують розширити і посилити війну”.

“Ми засуджуємо постійні атаки Росії на енергетичні об’єкти України та іншу цивільну інфраструктуру, що посилюються. Ці напади є глузуванням зі справи миру, яка має першорядне значення для світу і президента Трампа”, – додала вона.

Дипломатка закликала Росію, Україну і Європу до “серйозного прагнення миру”, щоб “покласти край цьому кошмару”.

Представники ЄС: засудили Росію

Представниця Латвії Саніта Павлюта-Десландес нагадала, що Радбез ООН провів понад 100 зустрічей, аби зупинити війну РФ проти України. Тоді як коаліція з 35 країн, включно зі США та Україною, підтримали принципи для досягнення миру, Росія відмовляється це зробити:

“Російська Федерація спеціально намагається визначити, скільки ми будемо терпіти. Латвія буде продовжувати підтримувати Україну, і ми будемо діяти проти агресора та тих, хто його підтримує”.

Представниця Данії Крістіна Маркус Лассен сказала, що Росія “знову обрала інтенсифікувати бойові дії”. Данія висловила обурення й нагадала, що подібні атаки, як в ніч з 8 на 9 січня, є порушення міжнародного права і злочином. Лассен засудила й удар “Орєшніком” як такий, що ескалює війну. Міжнародна спільнота має тиснути більше, щоб змусити Росію стати на шлях до миру.

Представниця Греції Аглая Балта засудила обстріли критичної енергетичної інфраструктури України у святкові дні та загалом за останні місяці. Греція підтримує територіальну цілісність України та тих українців, які вже вкотре проживають зиму протягом нападу РФ:

“Греція підтримує план миру, який було розроблено в Женеві та у Флориді. Ми закликаємо до негайного припинення вогню. Це був би перший крок до тривалого миру”.

Представник Великої Британії Джеймс Каріукі наголосив, що удар “Орєшніком” — це “штучна” відповідь Росії на нібито удар ЗСУ по резиденції Путіна, якого насправді не було. За його словами, такі обстріли з боку РФ хочуть призвести до моральної втоми населення України та відхилити партнерів від України:

“Ми далі будемо підтримувати Україну у військовому плані і ми будемо чинити тиск на Росію для проведення переговорів”.

Представник Європейського Союзу Ставрос Ламбрінідіс нагадав, що Україна погодилася на припинення вогню майже рік тому. Він заявив, що Радбез ООН повинен підштовхнути Москву до конструктивних переговорів, а також засудив військову підтримку, яку надають Росії Іран, Білорусь та Північна Корея.

Представник Польщі заявив, що систематичність російських атак свідчить про навмисну стратегію заподіяння страждань цивільному населенню. Ці атаки супроводжуються характерною для Росії дезінформаційною кампанією. РФ не зацікавлена в мирі, а лише в знищенні України та її повній капітуляції.

Інші країни: закликали до діалогу

Представник Ліберії Левіс Браун виступив за те, що війна має закінчитися, а вбивства — припинитися. За його словами, мир можливий, “коли співпраця замінює конфронтацію, коли діалог включає навіть тих, хто протистоїть одне одному”.

Представник Китаю назвав війну РФ в Україні “кризою” й додав, що нині ситуація в країні є критичною. Він закликав усі сторони “не ескалювати, не провокувати”:

“Основні зацікавлені сторони запропонували різні мирні ініціативи та плани. Вікно для переговорів відкрилося. (…) На жаль, продовжуються бойові дії. Росія та Україна є нероздільними сусідами. Війни, незалежно від масштабу, розв’язуються, закінчуються за допомогою діалогу та переговорів”.

Представник Сомалі, який головував на засіданні Радбезу ООН 12 січня, нагадав, що в міжнародному гуманітарному праві йдеться про неможливість обстрілу критичної інфраструктури, і всі партнери повинні відповідати цим принципам. Він закликав до миру та припинення вогню:

“Ми хочемо підкреслити, що немає військового рішення щодо цього конфлікту, і лише діалог і політичні домовленості можуть привести цей конфлікт до завершення”.

Представники ООН — про жертви та гуманітарну ситуацію в Україні

Розмарі ДіКарло, заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань та питань миробудівництва, заявила, що 14 973 цивільних українців було вбито і понад 40 тисяч – поранено з початку повномасштабної війни Росії. Справжня цифра, імовірно, набагато більша, додала посадовиця.

“2025 рік був найжахливіший для цивільного населення [України]. Ми вважаємо, що будь-які пошкодження, будь-які атаки на цивільних мають бути зупинені негайно. Ми ще раз підкреслюємо заклик Генерального секретаря щодо підтвердження принципів статуту ООН — зупинити цю жахливу війну. Територіальна цілісність України має залишатися в рамках її міжнародно визнаних кордонів”.

Також заступниця генсека ООН закликала Україну та Росію “тісно співпрацювати” щодо Запорізької АЕС і зупинити будь-яку військову активність біля атомної електростанції.

Глава Офісу ООН з координації гуманітарних питань у Женеві Рамеш Раджасінгхам зауважив, що гуманітарна ситуація в Україні після попереднього брифінгу ООН 9 грудня ще дужче погіршилася.

“Цивільне населення далі залишається у жахливих умовах, зокрема у прифронтових громадах. Особливо йдеться про літніх та маломобільних людей. (…) Через активні бойові дії гуманітарні місії не є можливими на деяких прифронтових територіях”, — пояснив Раджасінгхам.

Він додав, що в ООН нема інформації про гуманітарні потреби людей на тимчасово окупованих Росією територіях України. За наявними даними організації, 10,5 млн населення України наразі потребують гумдопомоги. Наголосив, що цивільне населення та цивільна інфраструктура мають бути захищені.