Важка броньована машина зупиняється під під’їздом двоповерхового будинку. Лік іде на хвилини – стояти тут небезпечно. Добропілля постійно атакує ворог.
Син та батько, обидвоє Сергії, з якими ми кілька днів тому домовилися про евакуацію під час зйомок попереднього репортажу, вже чекають зі спакованими пожитками. Швидко збираються. Сідають всередину. Їдуть зі спокійним серцем і навіть щасливі.
Сергій-батько каже: на Дніпропетровщині на нього чекає зустріч з дружиною та молодшим сином, які виїхали заздалегідь.
Уперше із Сергієм-старшим наша знімальна група зустрілася ще в грудні 2025 року. Тоді поліцейські з групи “Білі янголи” вивозили з уже дуже неспокійного Добропілля його сусідок, але сам чоловік ще відмовлявся від евакуації.
Тепер ситуація погіршилася настільки, що вже не до відмов.
Насправді Сергієві доводиться втікати від війни вже не вперше. Під час повномасштабної війни Росії проти України він уже виїздив на Дніпропетровщину… і повернувся. Та найперша його евакуація була значно раніше, коли на початку 1990-х почалася війна в Азербайджані. Аж звідти вірменин Сергій переїхав в українське Родинське на Донеччині, яке стало його новим домом. Зводив будинок, ростив дітей.
Та в серпні минулого року родині довелося перебратися в Добропілля – їхній збудований з любов’ю дім у Родинському вщент зруйнували росіяни.
Коли обстріли наблизилися й до нового дому, чоловіки вирішили виїжджати і звідси. Допомогла в цьому випадкова зустріч із військовими з батальйону “Сила свободи” бригади Нацгвардії “Рубіж” та репортерами “Новинарні“.
Ще одна родина покинула дім, в який мріє повернутися.
Про те, як військові евакуювали двох цивільних Сергіїв із Допропілля, дивіться в сюжеті Надії Сухої для “Новинарні“:
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
