Що сталося в Куп’янську? Бутусов розповів із гущі подій: “Інформація, що операцією нібито командував Михайло Драпатий, не відповідає дійсності”

Юрій Бутусов
військовослужбовець 13-ї бригади оперативного призначення НГУ “Хартія”, журналіст

Що сталось у Куп’янську? Успішний контрудар угруповання “Хартії” (FB)

Два місяці працюю на Куп’янську у складі пошуково-ударного угруповання “Хартії”, і зараз можу детально розповісти про операцію, в якій я безпосередньо беру участь.

Важливо усвідомлювати, що операція зі звільнення Куп’янська ще не завершена, ще зарано святкувати, ворог щоденно атакує, намагається знову прорватися у місто з півночі та по лівому берегу, ворог утримує значну частину міста, і запекла битва продовжується.

Я командую під Куп’янськом кількома розрахунками БПЛА, виходжу на позиції, і хочу сказати, що успішний контрудар північніше Куп’янську, заслуга у першу чергу бійців – піхотинців, артилеристів, операторів БПЛА, які під прицільним вогнем артилерії та дронів прорвали ворожі бойові порядки, і відбивають щоденні атаки у дуже важких умовах та попри втрати.

А тепер щодо того, хто командує операцією, щоб не поширювати недостовірну інформацію.

21 вересня 2025 року головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський для нанесення контрудару північніше Куп’янська створив пошуково-ударне угруповання у складі 2-го армійського корпусу НГУ “Хартія”, командувати операцією був призначений комкор полковник Ігор Оболєнський.

Старшим начальником на напрямку був командир ОТУ генерал Дмитро Красильников, але угруповання підпорядковується безпосередньо головкому.

24 вересня штурмові групи бтгр 475-го полку “Код 9.2” (командир – Герой України Олександр Настенко) звільнили село Тищенківка.

9 жовтня штурмові групи 92-ї штурмової бригади та 475-го полку звільнили село Кіндрашівка.

11 жовтня штурмові групи бтгр 13-ї бригади “Хартія” (командир – Дмитро Невгасимов) звільнили село Радьківка. Звільнення Кіндрашівки та Радьківки визначило прорив оборони ворога.

17 жовтня старшим начальником на напрямку був призначений Михайло Драпатий.

21 жовтня штурмова група “Хартії” прорвались на ріку Оскіл, маршрути наступу росіян були перерізані.

З початку та на даний час планував, командував та відповідав за нашу роботу комкор “Хартії” полковник Оболєнський та призначений ним штаб угруповання на чолі із Сергієм Сидориним.

Тому інформація, яку розганяють у блогосфері, що нібито операцією командував Михайло Драпатий, не відповідає дійсності. У Михайла Васильовича багато власних заслуг, чужі йому приписувати не треба. Драпатий веде свою важливу роботу на напрямку, а інші командири ведуть свою роботу, і заслуги кожного треба відзначати правдиво.

А тепер що саме відбулося?

У середині вересня обстановка у Куп’янську стала критичною. Ворог – підрозділи 68-ї мотострілецької дивізії та 27-ма мотострілецька бригади – переправився на широкому фронті через ріку Оскіл, закріпився, та почав наступ на півночі від Куп’янську. Ворог захопив села Кіндрашівка, Радьківка, Тищенківка, Голубівка. Окремі позиції українських воїнів 114-ї, 144-ї та 117-ї бригади були ворогом фактично відрізані та опинились в оточенні.

Використовуючи газову трубу та великі лісові масиви російські штурмові групи пробили наземний маршрут безпосередньо у Куп’янськ і фактично захопили більшу частину міста.

Панівна висота у північній частині міста з телевізійною вежею, багатоповерховими будинками, з якої повністю контролюються підступи до міста була захоплена ворогом. Це не були окремі ДРГ – це були штурмові загони зі складу 121-го, 122-го полків, 27-ї бригади, 1855-го батальйону ЗС РФ.

Пошуково-ударне угруповання “Хартії” отримало завдання відкинути ворога та вийти на Оскіл, закрити маршрути до Куп’янську та оточити окупантів у місті та потім звільнити місто у взаємодії з військами 10-го армійського корпусу та тактичної групи “Куп’янськ”.

До складу угруповання “Хартії” були включені підрозділи зі складу 13-ї бригади “Хартія”, 475-го штурмового полку “Код 9.2”, 92-ї штурмової бригади, 144-ї механізованої бригади. Для окремих завдань в угрупованні “Хартія” були залучені рота 425-го штурмового полку “Скеля” та група “Легіону “Свобода Росії”. Підтримку дронами здійснюють розрахунки ОЗСПН НГУ “Лазар”, “Тайфун” та патрульної поліції Харківщини.

Ворог розгорнув в районі Тищенківки, Кіндрашівки та Радьківка батальйонний район оборони, і одночасно продовжував штурмові дії далі, а також створив “кілл-зону” з високою щільністю дій БПЛА безпілотних військ, 7-го полку, підрозділів “Судний день” та “Рубікон”.

Уникнути зустрічі з російськими дронами практично неможливо. Для прикладу – в “Новатор”, на якому я виїхав на першу розвідку, також влучив російський оптоволоконний дрон, і лише завдяки захисту машини нам пощастило.

І попри такий опір та перевагу ворога у дронах, за рахунок ефективного планування, російська “кілл-зона” була прорвана одразу на двох ділянках, наші дії стали для ворога раптовими та неочікуваними, це дозволило суттєво знизити втрати і не зав’язнути у бою за якусь окрему позицію.

Штурмові групи 475-го полку “Код 9.2” розгромили ворожі позиції в районі Кіндрашівки та взяли під контроль ключовий лісовий масив, завдали ворогу колосальні втрати ударами дронів. В лісі під Кіндрашівкою були звільнені позиції бійців 114-ї бригади, які були відрізані ворогом шість місяців тому.

Штурмові групи 13-ї бригади “Хартія” розгромили ворога та звільнили Радьківку та виконали мету операції – провались до Осколу, повністю відновивши рубіж наземної оборони у цьому районі. В результаті “Хартія” перерізала маршрут заходу ворога у Куп’янськ, усі виходи з труби розвідані та перетворені на наші “кілл-зони”.

Воїни 92-ї штурмової бригади та 144-ї бригади закріпились на вигідних рубежах, б’ються героїчно, і ефективно відбивають російські атаки, зачищають та знищують усі прориви та інфільтрації.

Таким чином російські війська у Куп’янську на початку листопада були повністю оточені.

Командування російської 68-ї дивізії негайно розпочало атаки, які проводяться буквально щодня, з метою не допустити швидку ліквідацію оточених у Куп’янську підрозділів. Російські штурмовики навіть коли їх залишається один-два від групи все одно намагаються атакувати та просочуватись крізь наші бойові порядки у туман, дощ. В результаті у бої доводиться вступати навіть у ближньому тилу – нещодавно розрахунок мінометників “Хартії” взяв у полон двох окупантів.

Проте прорвати оборону угруповання “Хартії” північніше Куп’янська ворогу не вдається. Усіх “інфільтрованих” методично знищують по всій глибині бойових порядків завдяки грамотно організованій розвідці, взаємодії, ураженню.

Напруження щоденних боїв дуже високе. Втрати є і в нас, і вони значні. Але втрати росіян у багато разів вищі. Тільки силами угруповання і тільки за даними об’єктивного контролю підтверджується ліквідація понад 1000 російських солдатів, 13 окупантів взяті у полон.

Угруповання “Хартія” почало атаку російських позицій на півночі Куп’янська і звільнило спільно з воїнами тактичної групи “Куп’янськ” кілька ключових житлових масивів.

Треба відмітити воїнів тактичної групи “Куп’янськ”, бійців підрозділів зі складу 127-ї механізованої бригади, 425-го полку “Скеля”, 125-ї механізованої бригади, 116-ї механізованої бригади, 101-ї бригади охорони, спецназів ВСП, СБУ, 151-го полку, ССО та КОРД. Це загалом не так багато людей чисельно, але вони роблять усе можливе, і спочатку стримали наступ окупантів, а зараз також наступають назустріч “Хартії”, спільно звільняючи окуповане місто.

Саме бійці тгр “Куп’янськ” – 425-го штурмового полку “Скеля”, 127-ї бригади, 125-ї – повністю звільнили від ворога важливий мікрорайон багатоповерхівок “Ювілейний”, що унеможливлює спроби ворога утримати південну частину міста.

Також важливо відмітити воїнів 116-ї механізованої та 14-ї механізованої бригад 10-го армійського корпусу, які у вкрай важких умовах тривалий час героїчно обороняють підходи до Куп’янська на лівому березі Осколу і не дають ворогу прорватись до міста. Без їхніх зусиль захистити місто було б неможливо.

Заяви Путіна та Герасімова 20 листопада про “повне звільнення” Куп’янська і про “готовність привезти у Куп’янськ іноземних журналістів” українські воїни під Куп’янськом зустріли з гумором, оскільки на той момент росіяни вже були повністю відрізані від міста.

Я не можу зараз описати усі нюанси нашої тактики, які дозволили мінімальними силами прорвати “кілл-зону” та вийти на Оскіл. Але саме командири створюють на полі бою ту перевагу, яка дозволяє випереджати ворога у сучасній війні навіть у “кілл-зоні”, і виконувати завдання навіть попри більшу чисельність людей та дронів у ворога.

Тому дії командування – Оболєнського, Сидоріна, Максимова, Героя України Настенка – на мій погляд, є прикладом ефективних асиметричних дій обмеженими силами у хаотичній обстановці проти ворога, який переважає у силах.

Операція зі звільнення Куп’янська ще далеко не завершена. День за днем зачищаються будинки, операція ускладнюється значною кількістю мирних мешканців, які залишаються у місті, і яких росіяни використовують як живий щит. День за днем ворог атакує наші позиції на лівому та правому берегах Осколу, щоб знову пробити маршрут на Куп’янськ.

Усі, хто хочуть підтримати український Куп’янськ – допоможіть, будь-ласка, головним героям – простим бійцям частин та підрозділів, які я назвав у статті.

➡️ Підписуйтеся на канали “Новинарні” в Телеграмі та в YouTube, а також у ТікТок та Instagram.

Читайте також:
Сили оборони заблокували росіян у Куп’янську та зачистили всю північно-західну околицю міста

Зеленський у Куп’янську подякував військовим за зачистку міста. ВІДЕО