автор: Олена Максименко
фото надані Андрієм Мочурадом
Настільна гра “Дроноводи” – перша така в Україні і світі. Адже саме у нас дрони вперше почали широко застосовуватися на полі бою, що перетворило Україну на такий собі “полігон” в очах світової спільноти. Це гра, де щемко, глибоко і з гумором показані реалії російсько-української війни, яка має не лише розважальне, а й інформаційне та емоційне навантаження.
Наразі “Дроноводи” були презентовані на фестивалі настільних ігор Dice Con і вийшли у передпродаж. Повний тираж планується до Дня захисника і захисниці (1 жовтня).
“Новинарня” поспілкувалася з автором і розробником гри Андрієм Мочурадом – бойовим офіцером, ветераном та співзасновником студії “Ігролад” (не плутати з “Ігроленд”, наголошує автор!).
Настільними іграми Андрій займається з 2016 року. У 2018-му до сторіччя Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР було проголошено 1 листопада 1918 року у Львові – “Н”) разом із командою розробив настільну гру “Галичина”.
Серед розробок “Ігроладу” – також гра “Сенсо” зі шрифтом Брайля, для людей із вадами зору.
Інтерес до дронів у Андрія з’явився ще у 2015-му, а активно працювати з ними від почав уже 2021 року. Тоді ж і виникла ідея створення гри. Безпосередньо до її втілення він узявся у 2024-му. Від моменту створення ігрового прототипу із картками-силуетами до реалізації проєкту пройшло півтора року.
“Але як мінімум пів року були втрачені через мою активно включеність у заходи з оборони країни, – згадує ветеран. – Потім був у госпіталі, зараз відновлююсь. І, як не парадоксально, саме те, що я зараз не можу брати участь в активних бойових діях, дало мені можливість випустити цей продукт. Вперше зміг взяти ноутбук і почати щось макетувати, лежачи в госпіталі після операції на нозі”.
Про військовий бекграунд він говорить неохоче. Мовляв, внесок інших, зокрема полеглих побратимів, значно вищий. Однак саме його досвід втілений у грі:
“Я використовую тут як свій бойовий досвід пілота БПЛА і командира групи, так і досвід військового психолога. Бо я за ВОСом (військово-обліковою спеціальністю – “Н”) – військовий психолог. Загалом на всіх дронах, які є у грі, я особисто літав. За винятком однієї картки – дрона Lucky Strike. Це реально мій досвід. І данина як виробникам, які нам допомагали, надавали кошти, вчили нас, так і тим, з ким я співпрацював на фронті”.
Він виношував і розвивав цю ідею протягом 2022-2023 років. І рештою зробив прототип. Для проби зіграв із кількома офіцерами – і переконався, що гра фактично готова.
“Тоді смикнув ще одного побратима, Дениса Карабаня. І ми почали з ним працювати разом, зареєстрували торгову марку “Ігролад”, – згадує Андрій. – Денис загинув у травні 2024 року… Ми з ним були на одній хвилі, він завжди знаходив час і робив. А коли довелося шукати команду по-новій, постійно виникали якісь проблеми. Було дуже складно знайти людей, які хочуть працювати”.
Зараз верстальником у команді є його побратим Євгеній Карандаш. Але з огляду на те, як важко було підібрати фахівців у команду (одні воюють, інші виїхали, ще частина задіяні в інших проєктах), те, що за цих умов вдалося створити якісний і новаторський продукт, Андрій називає подвигом.
За його словами, у цьому випадку більше важить соціальна складова, ніж бізнес. Хоча й унікальність гри важко заперечити. Адже зараз “настілки” з сенсом трапляються нечасто. Є гральні карти із зображенням військової техніки, є крадіжки на зразок “Монополія ЗСУ”, за які автори реальної “Монополії” легко б відсудили кошти, якби захотіли. Картки для ігор нарізають на тонкому папері низької якості, тексти – з матюками, згенеровані GPT.
“Наприклад, завдання: “Вгадай, як звали перше кохання учасника гри, який сидить ліворуч від тебе”. Якщо не вгадав – мусиш випити. А де ж гра? – обурюється Мочурад. – І тут ми робимо гру, в якій розповідається про військових. Тобто це реальна гра, і до всього глибока, багатогранна”.
Андрій наголошує: на відміну від “недопиляних” чи просто вкрадених ігор про військо, “Дроноводи” мають понад 70 авторських ілюстрацій і ретельно виписану біографію кожного персонажа. Ім’я, вік, правильно намальоване спорядження – все продумано до дрібниць.
“Той же турнікет по кілька разів перемальовувався, щоб був намальований правильно складеним! Це не гра – це культурний артефакт”, – пишається автор.
Окрім того, гра є свого роду даниною пам’яті загиблим. Наприклад, для зображення медикині використали фотографії понад 20 українських військовослужбовиць, більшість із яких загинули. Присвята гри – “Світлій пам’яті Дениса Карабаня та інших побратимів” (у наступному накладі Андрій планує дописати й “посестер”).
У процесі створення гри виникало багато змін і переосмислень. Приміром, сайт спершу оформили в оливкових тонах, але Андрія це обурило. Адже в техзавданні він прописав синій колір:
“Не потрібно, крім як зображення персонажів, сюди пхати мілітаристику. Це гра про небо, про дрони, про мрії, про технології!”
У грі – чотири колоди карт. Це власне самі дрони. Особовий склад, який можна набирати, рекрутувати й евакуйовувати, якщо він поранений. Є колода загроз, сред яких “орки” і “халепи”. З орками все зрозуміло, а от “халепи” – це біди з боку своїх. І четверта колода – це підтримка.
“Є волонтерська підтримка, артилерія суміжників, можна щось зі складу взяти, – пояснює автор. – І плюс є проєкти, ті технологічні рішення, які допомагають. Тобто альтернативний спосіб виграти – це побудувати багато проєктів. Є курс пілотів БПЛА і стабпункт, є центр масштабування технологічних рішень або система “Дельта”, яка дає додатковий розвиток. Гра вийшла на балансі між тим, щоб мати дійсно глибокий зміст і можливість робити багато різних дій, і тим, щоб не бути дуже складною”.
Технологічно “Дроноводи” відтворюють війну станом на 2023 рік. Відповідно, деякі моделі БПЛА виглядають інакше, ніж зараз, немає дронів на оптоволокні та наземних роботизованих систем. Втім, усе це буде в доповненнях.
Розробники максимально акуратно поставились до зображень техніки. Настільки, що була навіть пересторога: а чи не стане це джерелом інформації для ворога?
“Вся інформація пройшла через фільтр, чи ми не розказуємо щось більше, ніж є у відкритому доступі, – запевняє розробник. – Скажімо, один із дронів спеціально має не ті характеристики і не так виглядає, як насправді. Він намальований із помилкою – так, як це є в інформаційному просторі. Я знаю, в чому ця помилка, але не скажу. Так само, як ми не даємо інформації про технологічні проєкти, такі як система “Вежа”, система “Дельта”, майстерня дронів і так далі”.
Брали до уваги й психологічний аспект, перевіряли зображення на можливість тригерів для військових і ветеранів. Наприклад, довго думали над зображенням FPV-дрона.
“Намалювати його, як він летить на глядача – клас!.. – згадує розробник. – Але ж будуть грати військові, ветерани. Хтось, хто втратив кінцівку. Як він зреагує на картку, де дрон летить на нього? А він, можливо, саме таким цей дрон бачив тоді, коли в нього влучило…”
Важливість таких деталей він розуміє на власному досвіді. Розповідає, як свого часу, їдучи за кермом, почув по радіо анонс фільму про Іловайськ, де транслювався фрагмент аудіодоріжки зі звуками бою.
“І мене настільки “флешбекнуло”, що я перестав бачити будь-що за межами машини, відчув запах і смак горілого. Я почув звуки бою, дуже реалістичну стрілянину, чужі розмови в рації. І ледве не врізався в стовп. Заглушив мотор, поставив аварійку, передзвонив дружині, кажу: “Заземляй мене, в мене флешбек”. А скільки ще військовослужбовців у цей момент потенційно не загинули в ДТП?..” – розмірковує Андрій.
Втім, побоювання виявилися марними. Під час “пробних” ігор із військовими, які проходять реабілітацію після поранень у центрах відновлення Unbroken і “Галичина”, гра пройшла тестування на “ура”. Вони радісно “палили танки”, знищували “ворога” і “мстилися” за свої поранення “дронам”, яким не змогли дати відсіч вживу.
“Коли я в такій грі побачу, що дрон типу летить на мене, то буду активно тикати йому “факи” і кричати: “Не попали!” – з усмішкою переповідає Андрій коментар одного з ветеранів-“тестувальників”.
Фабула гри відточувалася в процесі тестування пробників. Скажімо, під час однієї “пробної” гри з офіцерами один із них запропонував Андрію викинути картку медика. Мовляв, вона не має сенсу, краще набрати більше бійців і піти на штурм.
“А якщо в тебе поранені будуть?” – заперечив на те автор. – “Ну блін, будуть поранені – скину, наберу нових!” – “А тепер подумай, що ти сказав!..”
І він такий: “Блін, невдобно получилось”. Тому медик у нас є. І взагалі, після того ми ввели ще одне правило в грі: якщо в будь-кого з гравців є чотири неевакуйовані поранені, то весь стіл програв. Ти постійно думаєш про особовий склад. Бо так правильно. Хоча так, звичайно, знищиш менше техніки. Але якщо не бережемо особовий склад, виграти ми не можемо. Така фабула”.
Із 12 персонажів гри – двоє жіночих. Андрій згадує – у його підрозділі операторками дронів часто були саме дівчата:
“Це було дуже типово, тому що це легше, ніж тягнути кулемети, багато дівчат йшло в БПЛА. Власне, є стікерпак, де дівчина, і напис “Вимкни сексизм і їбаш”. Є наліпка “Журнал обліку журналів”, “Немає смузі в лісосмузі”, “Не РЕБ, а руки зі сраки”. Плюс у нас із тими ж самими жартиками, приколами, тільки трошки інакшими, є горнятка, шопери, піни. Плануються футболки”.
Мерч гри частково вже готовий, частково в розробці. Наприклад, стікерпаки на фестивалі віддавали за донат. На них також містяться гострі і дотепні вислови, в наліпках і підписах піднімаються теми сексизму в армії, тих-таки поганих турнікетів. Наприклад, медикиня на стікерпаку ніби говорить: “Налбуфін?! А може, тобі турнікет на шию?”.
Якщо по позиції прилітає, персонаж не гине, а стає пораненим. Після евакуації він може знову повернутися в стрій, тобто в колоду. Винятки – приліт КАБу, адже вижити після нього фактично неможливо, а також картка “хрінові турнікети” з колоди “халеп”.
Серед інших “халеп” – перевірка: якщо вона приїжджає, то ти підмітаєш бліндаж, замість іти на бойові.
Ще є картка “рапорт не тим шрифтом”, або “ініціатива в армії”. Ветеран пояснює:
“Це коли ти робиш так, як потрібно, замість так, як сказали, – а потім шукаєш адвоката. Тобто ми гостро стібемося з ситуації загалом і в тому числі показуємо цей армійський дебілізм”.
Звісно ж, є у грі й волонтери – як додатковий спосіб отримати логістику. Але ще є картка “зміна правил для волонтерів”. На ній написано, що чиновники краще знають, як волонтерити. І якщо випадає ця халепа, то всі скидають логістику в нуль. Поки волонтери не адаптуються і не придумають, як за змінених правил знову допомагати війську.
Ще серед класичних халеп – картка “Пілоти в піхоту”. Якщо вона випадає і немає дронів (“Мавік” не рахується), то всі, хто в екіпажі, моментально “йдуть в окоп”. Окоп – це окрема локація. Якщо там закінчуються персонажі, то гру програно.
У грі також багато “пасхалок”. Скажімо, фішка першого гравця виглядає як крихітне горнятко. Адже перший гравець називається “оперативний черговий”, а ті, хто в темі, розуміють, скільки літрів кави споживають на цій посаді.
“Є “туман війни” – це до нас приходять орки, яких ми не бачили, а тоді по нас б’ють, – перераховує розробник. – Є фаза “орда” – замість трьох карток ворогів викладаєш чотири. Далі є карточка iStar, тобто взаємодія – тягнеш картки підтримки, взяв собі одну і передаєш решту іншому. Ти на початку підготовки до бойових дій ділишся ресурсами і обговорюєш, що будеш робити. Тобто гра за форматом конструктора”.
Найважче, за словами Андрія, те, що постійно мусиш когось відправляти в окоп. Адже кожен персонаж – особистість. От пошлеш айтівця – і можеш втратити цінного персонажа, який міг би зробити якийсь проєкт…
Ще є халепа “зрив мобілізації”. Якщо зрив, то в тебе нема вибору. Ти хочеш взяти нового персонажа? Береш того, який випадково випаде. Вибирати не можеш, бо не немає з кого.
Загалом у цій грі реально багато речей, які змушують включити голову.
“Дроноводів” розробили як гру сімейну і таку, що була б цікава як для початківців, так і для досвідчених геймерів, з якою можна проводити турніри. Передусім для людей, які хочуть зрозуміти, що таке дрони і технології, але не тільки.
Правила називаються “Книга пілота БПЛА”. Вони прописані у форматі тексту з ілюстраціями, є блок-схема гри, в розробці – відеопояснення для “адептів тік-току”. Грати може від одного до чотирьох людей. Планшет на п’ятого гравця в розробці.
За словами розробника, цільова аудиторія “Дроноводів” включає три групи. Перша – це волонтери, громадські діячі, воєнні журналісти та інші причетні. Тобто ті, для кого війна – не далека абстракція, які розуміються в темі й допомагають. Зазвичай це бульбашка людей, для яких “настілки” є типовим способом проводити дозвілля.
Друга категорія – ті, хто любить якісний український продукт. Хто підтримує вітчизняне виробництво, купує футболки з тризубом абощо. Вони з високою ймовірністю купуватимуть гру на подарунок.
Третя цільова аудиторія – це власне, любителі “настілок”, незалежно від поглядів і переконань.
“Якось, коли ми тестували гру, підійшов хлопчина. Намагався говорити українською, але видно, що російськомовний. І він із самого початку сказав, що не піде воювати, його не цікавлять дрони як такі. Ми на нього дивимося: російськомовний чувак, який вважає, що війна його не стосується, дронами не цікавиться… “Навіщо ж ти сідаєш грати тоді? – А я бачу, що гра продумана, і мені цікаво подивитись, які там механіки, як вона взаємодіє”. Тобто чувак сідає грати, бо це щось новеньке. Тому ми і вважаємо, що ще одна цільова аудиторія – це любителі якісних настілок. Адже більше нічого схожого немає!” – наводить приклад Мочурад.
“Дроноводи” дебютували на фестивалі настільно-рольових ігор Dice Con. Там було представлено і продано кілька десятків пілотних примірників гри. Не лише для того, щоб представити її, а й також аби допомогти зібрати на дрон дружньому батальйону.
“Відгуки максимально схвальні, – тішиться розробник. – Навіть люди, які ніколи в житті не грали, маючи за 60 років, кажуть, що все логічно, збалансовано, вона достатньо глибока, цікава і не є занадто складною. Вже закривався фестиваль, всіх виганяли, а за одним зі столів ще сиділи люди, які купили гру і в неї рубались до останнього, до 10-ї години вечора”.
У планах також англомовна версія гри на експорт. Андрій переконаний – це мало б успіх і попит:
“Це перша у світі гра по дрони, зроблена українцями і в Україні. Це дуже класно позиціонувало б Україну як на міжнародному ринку настілок, так і в інформаційному полі”.
Втім, для того, щоб видати “Дроноводів” англійською, треба реалізувати хоча б половину тиражу українською. Тож поки що це лише плани.
Попри те, що гра значною мірою є соціальним проєктом, Андрій нагадує: це все таки бізнес. Тож важливо вийти на те, щоб оплачувати роботу підрядникам, і бажано ще донатити на військо.
“Я більш ніж переконаний, що кожна людина, яка зіграє в цю гру, піде гуглити, а які ще є дрони, зацікавиться, що там на фронті, – вважає розробник. – Тут зрештою є каталог москальської техніки, про яку не всі знають, а після цієї гри почнуть гуглити, чим РЕБ від РЕРу відрізняється. Це популяризація, щоб люди були більше в темі”.
Він запевняє – розробники відкриті до будь-якої форми взаємодії на кшталт проведення презентацій, турнірів та інших заходів. Однак точно не готові роздавати гру безкоштовно:
“Якщо гра не буде куплена, а дістанеться “на халяву”, її не будуть цінувати”, – впевнений Андрій.
Зараз гру можна передзамовити. Це означає меншу ціну, а також приємний бонус у вигляді мерчу. Також презентацію “Дроноводів” можна буде побачити на книжкових фестивалях цієї осені.
Щоб бути в курсі новин проєкту, розробники закликають доєднуватись на сторінки в інстаграмі та фейсбуці.
А замовити гру можна на сторінці проєкту “Дроноводи”.
Читайте також:
Український актор, боєць “Азову” Олександр “Сей” Лаптій зіграв одну з головних ролей у відеогрі S.T.A.L.K.E.R. 2
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
