Поруч із Покровським, Костянтинівський напрямок і надалі залишається одним із найгарячіших на східному фронті. Місто Костянтинівка має ключове значення для російських окупантів: адже за ним відкривається остання велика агломерація Донеччини – Дружківка, Краматорськ і Слов’янськ. Противник уже створив тут своєрідний “мішок” і тепер щосили намагається “закрити” його.
Нашим захисникам дедалі важче відбиватися одразу з трьох сторін, проте вони тримаються. Одну зі смуг оборони продовжує утримувати 49-й окремий штурмовий батальйон “Карпатська Січ”.
Костянтинівка на мапі DeepState станом на 26 серпня 2025
…Пересування Костянтинівкою перетворилося на справжню лотерею. Центральні райони колись 80-тисячного міста перебувають під постійним прицілом російських ударних дронів. Обабіч доріг – згорілі автівки й бронетехніка. Прослизнути тут непоміченим вдається не кожному.
Наближення ворога до Костянтинівки дозволяє йому щодня накривати житлові квартали артилерією. Найбільше ж лиха завдають керовані авіабомби – вони сиплються на місто десятками. Росіяни б’ють по житловій забудові, намагаючись зруйнувати все, де українські воїни в перспективі можуть утримувати оборону.
Вулиці міста всіяні тоннами смертоносного брухту – уламками дронів, снарядів та бомб. Наш провідник, військовослужбовець батальйону “Карпатська Січ” Роман у нас на очах знешкоджує кілька ворожих боєприпасів, що лежать просто серед дороги – розстрілює їх з автомата.
На виїзд Роман узяв і автомат – якщо раптом по дорозі ДРГ, і рушницю – проти дронів.
Попри небезпеку, в місті ще залишаються кілька тисяч цивільних мешканців. Світла, газу та води тут немає вже кілька місяців.
Пані Ірина минулого року залишила сусідній Торецьк і перебралася до Костянтинівки. Та війна наздогнала її й тут. Щоб дізнатися якісь новини, жінка намагається зловити слабкий сигнал мобільного зв’язку.
Однак ситуація в самому місті не зрівняється з тим, що відчувають його оборонці на передових рубежах. Там українським воїнам украй важко.
Російська піхота зазнає втрат. Українські дрони виявляють та нищать ворога. Проте ресурси наших операторів БПЛА значно скромніші, ніж у противника. Все впирається у кількість техніки і людей. А восени саме контроль над небом стане вирішальним для подальшого розвитку подій.
“Зеленка” впаде – це буде анріал. Пересування по полю бою дуже сповільниться”, – розповідає офіцер 49-го ОШБ Вадим.
Водночас військові “Карпатської Січі” переконані: ворог не зможе взяти Костянтинівку в лоб та буде обходити її із флангів.
При цьому росіяни використовують для “тотального просочування” через наш міжпозиційний простір у районі Костянтинівки тактику вже не просто малих штурмових груп, а одиничних піхотинців, здебільшого – “двійок”, максимум – штурмових груп по чотири особи. І якщо цим штурмовикам вдається підійти ближче до нашої позиції та викрити її, викликати звідти на себе вогонь – на таку позицію з боку московитів починає летіти все, що можна: 120-мм міни, 152-мм снаряди, “Молнії”, FPV-дрони тощо.
За словами офіцера, у 2022 році так інтенсивно противник атакував хіба колони української техніки. А тепер зосереджує величезні зусилля для ураження позиції двох-трьох стрільців.
“Накопати окопчики і бліндажики – так уже не вийде. Це вже потрібно тунельчики під землею рити, підходити до фортифікацій комплексно”, – вважає Вадим.
…Попри всю складність, захисники Костянтинівки тримаються. Бо іншого виходу немає. Росія прагне захопити не лише Донеччину – їхня мета: вся Україна.
Про все це і більше – у відеорепортажі “Новинарні“.
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
