“Похорон колег, це коли камери знімають церемонію, а потім ідуть прощатися”. ФОТОРЕПОРТАЖ із прощання з журналісткою Вікторією Рощиною

автор фото: Стас Козлюк
текст: Леся Шовкун

На жаль, у ці роки надто часто багато хороших людей збираються разом із дуже сумних приводів. Але інакше неможливо, коли в країні — війна. Велика, жорстока і невблаганна. Як ворог, який прагне одного — знищити Україну.

На цей раз серед тих, хто зібрався в Михайлівському соборі й на Майдані, було особливо багато журналістів. Бо ховали одну з нас — Вікторію Рощину. Журналістку, яка буквально ризикувала своїм життям заради матеріалів. Бо прагнула показати правду про те, що відбувається на окупованих територія.

Наш ворог, Росія, такого не прощає…

“Похорон колег, це коли більшість тих, хто прийшов прощатися — з камерами і квітами. Це коли камери знімають церемонію, а потім ідуть прощатися. Це коли на прощанні ви говорите про те, як висвітлювати окуповані території. І що журналісти для росіян — вороги. Бо приклад Віки це доводить”, — написав фоторепортер, журналіст, автор “Новинарні” (і автор фото в цьому репортажі) Стас Козлюк.

Фото: Стас Козлюк / Новинарня

Фото: Стас Козлюк / Новинарня

Фото: Стас Козлюк / Новинарня

Вікторії було всього 27, коли її вбили російські кати. Спершу полонили, потім запроторили в колонію і катували. Як катують більшість (власне, мабуть, усіх) українців, які потрапляють у полон до росіян. І військовополонених, і цивільних, яких за всіма міжнародними конвенціями взагалі ніхто не має жодного права поневолювати.

Але росіянам не писані ні конвенції, ні закони, ні жодні правила загальнолюдської моралі.

Вікторію Рощину відспівали у Михайлівському золотоверхому соборі, попрощалися з нею на Майдані Незалежності, а поховали на Байковому цвинтарі.

Фото: Стас Козлюк / Новинарня

Фото: Стас Козлюк / Новинарня

Фото: Стас Козлюк / Новинарня

Фото: Стас Козлюк / Новинарня

Фото: Стас Козлюк / Новинарня

Журналісти-розслідувачі з українських та міжнародних ЗМІ паралельно з офіційним розслідуванням з’ясовують обставини загибелі Рощиної та прагнуть справедливого покарання для винуватців.

більше фото — у фейсбуці “Новинарні”

Передісторія

Журналістка “Громадського” Вікторія Рощина знімала відео та писала статті з гарячих точок на сході та півдні України.

11 березня 2022 року Hromadske опублікувало текст Рощиної, в якому вона розповідала про те, як живе тимчасово окупований Енергодар.

Потім журналістка готувала матеріали про воєнні дії в Запорізькій та Донецькій областях, планувала поїхати аж до заблокованого тоді російськими військами Маріуполя.

Перший раз у полоні росіян Вікторія Рощина побувала в березні 2022 року. 16 березня стало відомо, що її затримали, ймовірно, силовики ФСБ РФ. За даними свідків, на той момент журналістка перебувала у тимчасово окупованому Бердянську.

Росіяни утримували Рощину 10 днів, але в другій половині березня 2022 року звільнили з полону. Відтоді вона продовжувала працювати журналісткою в Україні.

У серпні 2023 року Вікторія Рощина зникла безвісти вдруге під час поїздки на окуповані Росією території.

Перед тим 27 липня 2023 року Рощина вирушила з України до Польщі й мала дістатися окупованих територій на сході України (через Росію) за три дні. Після 3 серпня Вікторія не виходила на зв’язок.

Вікторія Рощина раніше працювала на “Громадське”, а потім публікувалася в “Українській правді” та на “Радіо Свобода”.

У 2022-му вона отримала нагороду міжнародного жіночого медійного фонду “За мужність у журналістиці”.

Тіло Рощиної повернули під час обміну 14 лютого 2025 року. Воно було під 757 з помітками “невстановлена особа чоловічої статі” і СПАС. Однак під час першого огляду патологоанатоми встановили, що це тіло жінки. А експертиза, яку провели слідчі Офісу генпрокурора, виявила співпадіння на 99% з ДНК журналістки Вікторії Рощиної.

Абревіатура СПАС може вказувати на “офіційну причину смерті”, встановлену російською стороною, і означає буквально наступне: суммарное поражение артерий сердца (з російської – сумарне ураження артерій серця).

Так, на тілі Рощиної виявили численні ознаки катування та жорстокого поводження, зокрема садна та крововиливи на різних частинах тіла, зламане ребро. Також експерти побачили можливі ознаки застосування електроструму.

Слідча група, яка проводить розслідування, повідомила, що тіло привезли в Україну з ознаками розтину, який робили на території Росії. Під час огляду виявилося, що деякі внутрішні органи – зокрема, мозок, очні яблука та частина трахеї – були відсутні. 

Міжнародний експерт-патологоанатом, з яким спілкувалися журналісти, вважає, що відсутність цих органів може свідчити, що росіяни намагалися приховати, що смерть настала внаслідок задушення.

Експертиза, проведена 9 липня Головним бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я, виявила, що Вікторія Рощина мала травму шиї, переломи кісток, крововиливи у м’які тканини скроневої ділянки, правого плеча і гомілок, садно лівої стопи.

Читайте також:
Зеленський нагородив орденом Свободи журналістку Вікторію Рощину, яку жорстоко закатували в російському полоні