автор: Соня Рой
Адвокатська дорадча група
Чи має держава відшкодувати моральну шкоду потерпілим у справах Майдану? І якщо так, то в якому розмірі?
Це питання, яке за 11 років досі остаточно не вирішено. На сьогодні практика Верховного Суду ще формується, але здебільшого каже, що так, має. Мова про справи, де суди виносять обвинувальні вироки правоохоронцям.
Міністерство внутрішніх справ України з тим, що теж має відшкодовувати завдану моральну шкоду, не завжди погоджується і намагається оскаржувати.
Питання відшкодування моральної шкоди державою стосується не тільки справ Майдану. Це більш загальне питання про те, чи несе держава в особі, наприклад, МВС, цивільну правову відповідальність за шкоду, яку завдали працівники під час виконання службових обов’язків.
Дивимося на конкретних справах Майдану, які рішення ухвалював Верховний Суд. Та розповідаємо про справу, в якій зараз триває розгляд саме за позовом МВС.
▪️ При ухваленні обвинувальних вироків суди приймають рішення не тільки щодо вини та покарання обвинуваченим. Вони також вирішують, хто саме і в якому розмірі буде відшкодовувати матеріальну та моральну шкоду потерпілому, якщо заявлено відповідний цивільний позов.
Зазвичай у справах Майдану сторона потерпілих вимагає компенсацію солідарно з обвинувачених та держави. Наприклад, Міністерства внутрішніх справ, якщо обвинуваченні були правоохоронцями.
▪️ На сьогодні існує рішення Верховного Суду з цього приводу. Воно, зокрема, підтверджує, що держава в особі МВС та Головного управління Нацполіції має відшкодувати моральну шкоду потерпілим від дій беркутівців під час Майдану, солідарно з обвинуваченим. Суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішень мали б враховувати ці висновки.
▪️ Але МВС України в різних інстанціях намагається це оскаржувати. Та змінити практику Верховного Суду в іншій справі, де так само потерпілі вимагають відшкодування моральної шкоди отриманої через дії правоохоронців під час Майдану.
“Рішення у цій категорії справ дуже важливі. І не тільки для конкретних потерпілих, які понад 11 років очікують компенсацію за вчинені щодо них злочини.
Це рішення показує спроможність держави визнавати порушення прав своїх громадян руками представників держави та здатність компенсувати шкоду без залучення Європейського суду з прав людини.
Як представнику потерпілих, мені це дуже б спростило роботу і зекономило купу часу.
А як громадянці України, мені жилось би трішки спокійніше від усвідомлення думки, що держава хоч і не завжди може забезпечити дотримання моїх прав, але здатна вчасно зрозуміти свою помилку та готова її виправляти. Не змушуючи десятиріччями проходити національні суди і звертатися потім в міжнародні.
Тому ці рішення — це і про довіру людей до Держави”,
— каже Оксана Михалевич, представниця потерпілих у справах Майдану, зокрема у справі, яка зараз знаходиться на розгляді Верховного Суду.
“Беркут” під час Майдану. Фото з сайту gk-press.if.ua
▪️ Відшкодовувати мають солідарно й обвинуваченні й ГУНП та МВС України — рішення Верховного Суду в одній зі справ Майдану
3 грудня 2024 року Верховний суд розглядав касаційні скарги на обвинувальний вирок у справі беркутівців Ейсмонта та Мохоня щодо розгону Майдану 30 листопада 2013 року. Зокрема, в частині цивільних позовів про відшкодування шкоди.
Тоді суд вирішував і хто саме повинен виплачувати компенсацію, і питання розміру відшкодування. Колегія суддів підтвердила висновок суду першої інстанції — відшкодовувати мають солідарно й обвинуваченні й ГУНП та МВС України.
“Розмір відшкодування моральної шкоди залежить як від фізичного болю, так і моральних страждань та інших немайнових втрат, яких зазнала потерпіла особа. У цьому випадку потерпілий став жертвою неспровокованого насильства з боку споряджених правоохоронців, особи яких були приховані шоломами.
Цей епізод був частиною масового насильства з боку правоохоронців, що застосовувалося у безпосередній близькості до потерпілого. Після побиття його ж звинуватили у вчиненні правопорушення і затримали разом з іншими учасниками протесту. Все це, на додаток до фізичних страждань, посилювало його відчуття безпорадності, відчаю і несправедливості”, — це фрагмент рішення Верховного Суду, який нещодавно опублікував на своїй сторінці суддя Касаційного кримінального суду у складі ВСУ Аркадій Бущенко.
В рішення також зазначено: “Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у справі, що стосувалася подій 30 листопада 2013 року, один з епізодів яких було розглянуто в цій справі, за аналогічних обставин стягнув на користь потерпілих моральну шкоду у розмірі від 15000 до 30000 євро.
За таких обставин вимогу потерпілого про відшкодування завданої йому моральної шкоди в сумі 400 000 грн не можна вважати надмірною”.
Але часто з цією позицією не погоджуються цивільні відповідачі — зокрема представники МВС України.
▪️ Триває розгляд касаційної скарги МВС щодо відшкодування моральної шкоди
Зараз на розгляді Верховного Суду перебуває справа Марченка. Нагадаємо, ексзаступника командира кримського “Беркуту” – начштабу Сергія Марченка засудили до 15 років позбавлення волі за обвинуваченням у державній зраді, а також у подіях розгону протестів 11 грудня 2013 року. Також суд задовольнив цивільний позов і стягнув з обвинуваченого та МВС моральну шкоду на користь потерпілого.
МВС оскаржує обвинувальний вирок у Верховному Суді. Представник міністерства просить суд скасувати вирок в частині відшкодування моральної шкоди. Для цього він клопотав відправити справу на розгляд до Великої Палати Верховного суду.
13 березня 2025 року колегія суддів вирішили відправити провадження на розгляд об’єднаної палати Касаційного Кримінального суду.
23 травня 2025 року об’єднана палата повернула справу на розгляд Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду для прийняття рішення по суті. Палата послалась на те, що “питання, які виносить колегія суддів на розгляд об’єднаної палати ККС ВС, були вирішені в постановах ВП ВС, які мають пріоритет по відношенню до рішень об’єднаної палати або окремих колегій суддів, та по них існує сформована єдина судова практика”.
Тобто з одного боку ВС каже, що практика вже сформована і викладена в рішеннях. І ця практика мала б стати обов’язковою для всіх справ, зокрема, і для судів нижчих інстанцій. Але з іншого боку, ми бачимо, як МВС намагається це оскаржити.
▪️ У деяких випадках Верховний Суд не вирішує питання моральної шкоди, а відправляє їх у звичайні суди.
Цікаво, що в деяких випадках Верховний Суд взагалі відмовлявся вирішувати долю цивільних позовів та відправляв їх на розгляд у суди першої інстанції, вже в порядку цивільного судочинства.
Наприклад, у двох справах Майдану, де Верховний Суд підтвердив обвинувальний вирок в частині покарання, розглядати цивільні позови він не став.
Ідеться про справу харківського беркутівця Андрія Хандрикіна, засудженого за катування протестувальників на колонаді “Динамо” в січні 2014 року. Та про справу командира луганського “Беркута” Валерія Костенка, “заочно” засудженого у справі побиття протестувальників і журналістів перед Черкаською ОДА 23-27 січня 2014 року.
У справі Костенка, на вимогу Головного управління Нацполіції в Луганській області та МВС, суд закрив справу у зв’язку зі смертю потерпілого — Олега Собченка. Олег — учасник Майдану, а потім військовослужбовець — загинув 24 січня 2023 року під Вугледаром.
Тобто через 11 років після Майдану потерпілі та їх представники все ще виборюють право на отримання компенсації від держави. Навіть у справах, де вина правоохоронців доведена судами.
Читайте також:
Суд must go on! Справи Майдану: що змінилося за рік, хто засуджений, а хто – уник відповідальності
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
