автор: Соня Рой
Адвокатська дорадча група
Вирок відносно Марченка підтвердив незаконність дій правоохоронців під час штурму Майдану у ніч на 11 грудня. Та надав оцінку державній зраді колишнього правоохоронця, що всупереч присязі служити народу України, перейшов на бік країни агресора.
Але рішення першої та апеляційної інстанцій мають і інший, не менш важливий аспект — встановлення відповідальності держави перед потерпілими від неправомірних дій правоохоронців.
“Суд погодився з правовою позицією сторони потерпілого. І визнав, що за злочини, вчинені правоохоронцями має відповідати держава в особі МВС. Я сподіваюсь, що це стане початком подібної практики і приведе до реальної компенсації шкоди потерпілим. А ще зменшить потік скарг до ЄСПЛ.
Окремо я хочу подякувати за принципову позицію у відстоюванні прав потерпілих прокурору, що підтримував державне обвинувачення, Юлії Малашич. Офіс Генерального прокурора неодноразово заявляв, що в центрі кримінального провадження має бути потерпілий. Цей процес показав, що це не просто слова, але й реальні дії”, – наголосила представник потерпілого Оксана Михалевич.
Вирок, окрім позбавлення волі, передбачає позбавлення Марченка спеціального звання – підполковника міліції. Та зобов’язує його, солідарно з МВС України, відшкодувати моральну шкоду потерпілому в розмірі 200 000 грн.
Розгляд справи відбувався “заочно” — Марченко переховувався від слідства (і працював у так званих “правоохоронних органах” окупаційної влади Криму).
2 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд залишив в силі вирок Деснянського суду від 4 березня 2024 року.
Тоді Суд визнав Сергія Марченка винним у державній зраді, а також у тому, що під час штурму Майдану в ніч із 10 на 11 грудня, він, на виконання явно злочинного наказу, із застосуванням фізичного насильства до протестувальників, перевищив владу та службові повноваження та перешкоджав проведенню мирних зібрань.
Нагадаємо, під час Майдану, Сергій Марченко був заступником командира полку міліції особливого призначення “Беркут” – начальником штабу при ГУ МВС України в АР Крим.
Деснянський суд призначив (а апеляційний суд підтвердив) Марченку покарання:
Шляхом поглинення остаточне покарання 15 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних чи правоохоронних органах строком 3 роки та позбавлення спеціального звання – підполковник міліції.
Також суд задовольнив цивільний позов потерпілого під час штурму Майдану 11 грудня 2013 року до Марченка та Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, в розмірі 200 000 грн.
▪️ Формальний привід для штурму Майдану в ніч з 10 на 11 грудня 2013 року
Як формальний привід для штурму Майдану в ніч з 10 на 11 грудня влада використала судове рішення про забезпечення позову — створивши таким чином начебто законну підставу для силового витіснення протестувальників.
9 грудня 2013 року Київська міська рада подала в Печерський суд позов, яким вимагала заборонити проведення мирних зібрань у центрі Києва. (У вироку зазначається, що у другій половині листопада та впродовж грудня 2013 року до КМДА надійшло понад 50 письмових повідомлень та заяв про проведення мирних акцій у центральній частині Києва).
Того ж дня Печерський суд задовольнив заяву про забезпечення позову Київської міської ради, яка забороняла “чинити перешкоди у вільному пересуванні громадянам, вчиняти дії щодо блокування тротуарів, пішохідних переходів, автомобільних доріг на вулицях в центральній частині міста Києва”.
Пізніше, 11 березня 2014 року, Апеляційний суд міста Києва скасував це рішення. Але у грудні ухвалу передали для негайного виконання до відділів ДВС Печерського та Шевченківського РУЮ в м. Києві. Та використали як формальний привід для силового звільнення Майдану від учасників протесту.
За злочинним планом, розробленим заступником начальника ГУМВС України в м. Києві – начальником міліції громадської безпеки за участі інших осіб, після проголошення державними виконавцями вказаної ухвали Печерського суду мало відбутися силове витіснення учасників акції протесту.
У ніч з 10 на 11 грудня 2013 року виділили наряди міліції та додаткові сили в кількості 5101 особи, з-поміж МОП “Беркут”, військових частин ВВ, працівників міліції з різних регіонів України, в тому числі і ПМОП “Беркут” ГУМВС України в АР Крим на чолі із Марченком.
Читайте також:
“Це відверте знущання над пам’яттю загиблих”. Як і проти кого воює колишній “прокурор Майдану” Сергій Горбатюк, начштабу 23 осб
▪️ Незаконні дії кримського Беркута та інших підрозділів
10 грудня 2013 року, приблизно об 11-й вечора, на Хрещатик у Києві прибули підрозділи київського та кримського Беркута. На Інститутській були підрозділи беркутівців з Харківської, Миколаївської, Дніпропетровської, Запорізької областей. На вулиці Михайлівській — Вінницької, Сумської та Тернопільської областей. Сергій Марченко, бувши в той час заступником командиру полку кримського Беркута, безпосередньо на місці керував своїм підрозділом.
Його підлеглі працівники, в кількості близько 100 осіб, рухалися по проїжджій частині вулиці Хрещатик на рівні Будинку профспілок України у складі двох груп. Одна — у напрямку КМДА, а інша в напрямку готелю “Козацький”. Вони діяли не маючи законних підстав та без попередження про намір застосування фізичної сили та спеціальних засобів.
У результаті незаконних дій кримського Беркута під керівництвом Марченка, під час силового витіснення громадян, які перебували на вулиці Хрещатик та Майдані Незалежності, 20 учасникам акції протесту заподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості та фізичний біль.
Також було затримано 8 осіб. Їх помістили до конвойного автомобіля та доставили до Шевченківського РУ ГУ МВСУ у Києві для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку. Однак через відсутність підстав для притягнення до будь-якого виду юридичної відповідальності, затриманих звільнили.
Ось як описував ті події один зі свідків під час судового розгляду:
“Підійшовши ближче до будинку Профспілок, побачив співробітників Беркута, формений одяг яких суттєво відрізнявся від інших, вони мали нашивки Беркуту АР Крим. Представники цього підрозділу дуже уважно слідкувати за обстановкою, до них час від часу підходили різні люди, вони щось говорили. Певно, віддавали накази, бо потім ті швидко поверталися на позиції.
В цей час почалися активні дії біля входу в будинок Профспілок, співробітники Беркуту АРК Крим почали активно намагатись зруйнувати намети активістів, залазили їм нагору, щоб розбити. Представники Майдану намагалися їх застерегти про небезпеку, бо в наметах було пальне для генераторів, але на це ніхто не зважав. Вони продовжували все громити, при цьому висмикували активістів з шеренги, звалювали їх на землю та завдавали тілесних ушкоджень. Зауважив, що агресії чи неправомірних дій з боку представників Майдану не спостерігається. Навпаки, коли в тисняві молоді хлопці з Нацгвардії втрачали свідомість, їм допомагали саме представники Майдану”.
▪️ Державна зрада Марченка
Згідно з інформацією Департаменту контррозвідки СБУ України, у лютому 2014 року, під час захоплення Росією органів влади АР Крим, Марченко активно підтримував окупантів та сприяв злочинній діяльності, пов’язаній з анексією півострова, а також особисто брав участь у заходах пов’язаних з координацією блокування військових частин ЗС України та інших об’єктів інфраструктури АР Крим. Нагороджений медаллю “За защиту Крыма (рос)” № 098. А також обіймав посаду командира мобільного загону особливого призначення “МВС РФ” у Республіці Крим у званні підполковника поліції.
У вироку йдеться, що 10 вересня 2014 року Марченко склав присягу співробітника органу внутрішніх справ Російської Федерації, чим підтвердив особисту згоду сприяти виконанню функцій працівника правоохоронного органу країни, яка окупувала АР Крим.
Інші справи щодо штурму Майдану в ніч з 10 на 11 грудня 2013 року
Нагадаємо, що по епізоду штурму Майдану в ніч з 10 на 11 грудня 2013 року Європейський суд з прав людини визнав наявність порушень з боку правоохоронців ще у 2021 році.
Розглядаючи скаргу, зокрема, заявника Романа Ратушного (представник Євгенія Закревська), ЄСПЛ визнав, що під час штурму Майдану в ніч на 11-те грудня 2013 р. правоохоронними органами, мало місце:
На це рішення, зокрема, посилався Деснянський суд у своєму вироку.
Щодо правоохоронців, залучених у штурмі Майдану в ніч з 10 на 11 грудня 2013 року, у Подільському суді досі слухається справа командира роти запорізького беркута Юрія Калмикова та його підлеглого, командира відділення, Віктора Цвигуна. Цю справу передали до суду ще у 2016 році, але судовий розгляд по суті розпочався лише у 2024 році.
А розгляд справи за обвинуваченням Юрія Спасських, ексзаступника начальника відділу забезпечення масових заходів управління громадської безпеки ГУМВС України в Києві, з листопада 2023 року зупинено судом у зв’язку з призовом обвинуваченого на військову службу.
Детальніше про штурм Майдану в ніч з 10 на 11 грудня 2013 року можна прочитати за посиланням.
Читайте також:
Чотири кримінальні провадження екскомандира львівського “Беркута” Ростислава Пацеляка, якого нещодавно випустили під заставу
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!