У бою за Україну загинув Михайло Павлов “Перс” – колишній російський військовополонений зі “Шторм-Z”, який став до лав “РДК”

доповнено

На війні за Україну загинув командир штурмової групи “Російського добровольчого корпусу”, громадянин Росії Михайло Павлов на позивний “Перс” – колишній військовополонений із підрозділу ЗС РФ “Шторм-Z”, який перейшов на бік Сил оборони України.

Про загибель Перса, серед інших добровольців, наприкінці “Тижня пам’яті”, 5 червня, повідомив офіційний телеграм-канал “РДК”. Загалом у лавах “Корпусу” – 22 загиблих.

9 червня телеграм-канал “РДК” сповістив про втрату офіційно, присвятивши Персу окремий допис.

“Перс загинув у бою під час штурму на Куп’янському напрямі, командуючи своєю групою”, – ідеться в повідомленні.

Нагадаємо, постать “зека Шойгу” – Перса, який перейшов на бік України, українській аудиторії відкрила саме “Новинарня“. В липні 2023 року Михайло побував у нашій редакції на Подолі – на той час він проходив лікування та відновлення після поранення, отриманого в бойових діях у складі “РДК” на Донеччині; пересувався на милицях.

У “Новинарні” та на нашому You-Tube-каналі вийшло перше інтерв’ю з Персом, яке взяла Марина Ткачук.

Відео набрало вже 1,7 млн переглядів:

Михайло порвав зі своїми родичами в Росії. За повідомленням від “РДК”, в Україні в нього була наречена.

“…Влітку 2023 року керівництво Російського Добровольчого Корпусу вирішує почати експеримент і дати можливість військовополоненим і солдатам ЗС РФ, що добровільно здали, воювати в наших лавах. Одним із перших, хто відмовився від обміну та побажав воювати в “РДК”, був Михайло “Перс”. На війну його забрали з в’язниці, де він сидів у сфабрикованій справі. Потім КМБ у “Шторм Z” і перша можливість здатися в полон, якою він скористався, розуміючи всю абсурдність цієї війни.

Але в “РДК” Михайло пішов уже свідомо. Далі були штурми за “Корпус” та всі знакові операції, незліченні інтерв’ю, зйомки, багато нових друзів та наречена, яка сказала “так”.

Багато в чому завдяки відвазі, спритності, професіоналізму та природній чарівності Михайла, експеримент із військовополоненими був визнаний вдалим і дав можливість багатьом іншим солдатам ЗС РФ стати на бік добра і справедливості зі зброєю в руках”, – ідеться в дописі “РДК”.

Що Михайло Павлов “Перс” розповідав про себе

“Я не прошу українців поважати мене за цю історію, але я це зробив і тепер почуваюся на своєму місці”, – розповідав “Новинарні” Михайло Павлов у липні 2023-го.

Ще навесні 2023-го Павлов був в’язнем колонії суворого режиму №5 в російському місті Іваново, де він народився і жив.

Проміжною ланкою для Михайла стала участь у війні проти України у складі підрозділу “Шторм-Z”, який міністерство оборони РФ формувало із завербованих російських зеків за зразком ПВК “Вагнер”.

“Я організував невелике шахрайське угруповання: обманював державні страхові компанії на гроші, бив застраховані машини, палив будинки [для отримання страховки]. Десь уже з 16 років цим займався. Сам вигадав схему і втілив її у життя. І вона успішно працювала”, – так Михайло розповідав історію свого потрапляння за ґрати.

Його закрили в буцегарні незадовго до 20-ліття, причому на за “страхові” схеми, а нібито підкинули наркотики в кишеню. Так Павлов отримав шість років суворого режиму.

Він відсидів чотири роки і два місяці, коли 2 серпня 2022 року до них прилетіли гелікоптером діячі ПВК “Вагнер” Пригожин та Уткін. Це було перше вербування зеків до приватної військової компанії “Вагнера” на війну в Україну.

“У моїй колонії сиділо 1200 людей, 650 із них захотіли, взяли тільки 150. У підсумку, через пів року, як з’ясувалося потім, їх десять залишилося. А 140 “канули в Лету”, – згадував Павлов.

Невдовзі пройшов поголос, що міністерство оборони Росії запускає схожий “проєкт” із вербуванням “зеків” – до підрозділу “Шторм-Z”. У квітні 2023-го Павлов зголосився, бо відчув, що це його шанс вибратися на волю.

“Жодних перевірок не було. Записали прізвище, а потім просто приїхали через тиждень, завантажили нас в автозаки. Привезли на військовий аеродром, звідти літаком – у Ростов. Там – підписання контракту. У в’язниці говорили, що нас чекає друга лінія оборони. А вже в Ростові виявилося, що ми – штурмовики. І відмовитися варіантів не було. Нам так і сказали: назад ніхто не поїде”, – розповідав Перс.

Павлов стверджував, що за час перебування в тренувальному таборі на Луганщині збирав інформацію про підрозділ “Шторм-Z”, чисельність та оснащення російських вояків, щоб передати її українцям.

Ннадалі підрозділ Павлова перекинули на Бердянський напрямок – там окупанти чекали на український прорив.

“Яким було ставлення до нас? Як до зеків, які тримають в руках зброю. Але при цьому ніхто не зважав на твоє життя. У підрозділу, таке враження, одне з основних завдань – це розвідка боєм. Типу відправити в зону боїв 40 чоловік, покласти їх і дізнатися, яка там ситуація. Людей направляють уперед – 20, 30, 40 осіб, і хіба п’ятеро повертаються. Ну, вони й повідомляють: оце отак там стріляють. Все. Далі передається інформація”, – розповідав Перс.

26 червня, скориставшись нехлюйством росіян, він із другої спроби перейшов на бік Сил оборони України. Для цього взяв із собою ще одного “тіпа” (для прикриття) і пішов у напрямку “нуля”. А наступної ночі посадку, в якій вони перебували, зайняли бійці ЗСУ.

“Мене вивели з позиції та евакуювали звідти. І я поїхав з усією цією інформацією, з усіма своїми ідеями та бажаннями далі. А за кілька місяців став бійцем штурмової групи “Російського добровольчого корпусу”, – пояснював Перс реалізацію свого плану.

За перші місяців у лавах “РДК” Павлов встиг повоювати на Сватівському і Донецькому напрямках, де отримав осколкове поранення від гранати Ф-1.

“Була штурмова операція, потрібно було відбити окоп, відсунути противника, з чим ми, в принципі, успішно впоралися”, – розповів Перс.

Надалі Павлов неодноразово брав участь у рейдах і штурмових діях у складі Сил оборони України на території Росії.

Михайло Павлов “Перс” на війні в лавах “РДК”

“…Зараз усе моє майбутнє цілком і повністю пов’язане з цілями й планами “РДК”. Згідно з цим я будую й  свої плани на життя. Я нікого не прошу мене поважати за цю історію, але це сталося зі мною, я це зробив. І тепер почуваюся на своєму місці”, – стверджував Перс.

Свою “операцію” зі звільненням із російської тюрми та ризикованою здачею в полон українським військовим на лінії зіткнення він сприймав як порятунок і новий етап життя. На пам’ять про це зробив собі тату: зашморг навколо шиї – накинутий, але розірваний.

Михайло Павлов “Перс” і його татуювання

“Я приїхав сюди не за громадянством України. І не за тим, щоб залізти в душі до справжніх українців і сказати їм: дивіться, який я класний. Моя мета – допомогти людям тут, які вже й так, на мою думку, натерпілися горя. Я не погоджуюся з тим, що мої співвітчизники чинять свавілля в чужій країні. І все, що я можу зробити, – це віддавати своє життя. На це йду усвідомлено, вважаю це правильним”, – казав колишній в’язень, який здобув свободу в Україні.

Честь.

Читайте також:
Зек “Вагнера”, який відмовився від обміну, взяв участь у рейді “РДК” на Росію: підсумки операції російських добровольців