Уряд не бачить підстав для введення санкцій проти Портнова

Кабінет Міністрів розглянув петицію із закликом застосувати санкції РНБО проти ексзаступника голови адміністрації Януковича Андрія Портнова. Там не знайшли інформації щодо наявності підстав для запровадження обмежень.

Про це йдеться у відповіді премʼєр-міністра Дениса Шмигаля на звернення.

Він розповів, що Мінекономіки разом з Міністерством внутрішніх справ, Міністерством закордонних справ, Мін’юстом, поліцією, Бюро економічної безпеки, Держбюро розслідувань, Національним антикорупційним бюро, Службою безпеки та Офісом генпрокурора доручили розглянути петицію й надати висновки.

За результатами цього доручення Мінекономіки дійшло висновку, що петиція не містить обставин, які можуть розглядати як підстави для застосування санкцій згідно із законом, заявив Шмигаль.

Водночас рішення Сполучених Штатів щодо санкцій не є визначеною законом підставою для застосування санкцій, додав він.

Окрім того, в уряді кажуть, що петиція не містить відомостей, які свідчать про терористичну діяльність Портнова у значенні терміна «терористична діяльність» згідно із законом «Про боротьбу з тероризмом», що можуть розглядатися як підстави для застосування санкцій.

«МВС, Національна поліція, БЕБ, Національне антикорупційне бюро, СБУ повідомили Мінекономіки про відсутність на цей момент інформації щодо наявності підстав для застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до зазначеної у петиції фізичної особи», — йдеться у відповіді.

У Кабміні підкреслили, що люди, які володіють фактами, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, мають право звернутися до правоохоронців із заявою.

Читайте також:
Петиція із закликом ввести санкції РНБО проти соратника Януковича Портнова набрала 25 тисяч підписів

Контекст

Андрій Портнов з 2 квітня 2010 року обіймав посаду керівника Головного управління з питань судоустрою Адміністрації президента Віктора Януковича, а із січня 2014-го – першого заступника голови Адміністрації президента України.

Після втечі Януковича Портнов також залишив Україну і п’ять років проживав за кордоном. Але у травні 2019 року він повернувся, а в січні 2020-го Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, згідно з яким Портнов нібито проживав в Україні попередні п’ять років.

Раніше Портнов перебував у санкційному списку ЄС, запровадженому у березні 2014 року проти колишніх українських високопосадовців за підозрою в порушенні прав громадян України й незаконному привласненні коштів, але вже у 2015 році був виключений з цього списку.

Портнов також перебуває під санкціями США з грудня 2021 року, як особа, внесена до так званого “акту Магнітського”. До цього списку вносять високопосадовців, причетних до порушення прав людини та масштабної корупції. Портнов туди потрапив, оскільки станом на 2019 рік “ужив заходів для встановлення контролю над українськими судами, зміни відповідного законодавства, призначення наближених до себе осіб на високі судові посади і “придбання” судових рішень”.

Читайте також:
Суд зобов’язав журналістів “Громадського” видалити розслідування про Портнова і все спростувати