Петиція про застосування персональних санкцій РНБО щодо ексзаступника голови адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Портнова набрала необхідні для розгляду 25 тисяч підписів.
Про це свідчать дані на сайті Кабінету Міністрів України станом на 12 січня.
Відповідну петицію подала керівниця відділу розслідувань Hromadske і представниця Медіаруху Ярослава Вольвач.
Як зазначає авторка петиції, у 2021 році США наклали на Андрія Володимировича Портнова санкції, в обґрунтуванні яких пояснюється: “Станом на 2019 рік Портнов вживав заходів для контролю над українською судовою системою, впливав на відповідне законодавство, намагався поставити лояльних чиновників на вищі суддівські посади та купувати судові рішення. У середині 2019 року Портнов змовився з високопоставленим українським урядовцем, щоб сформувати вищі правові інститути країни на свою користь і вплинути на Конституційний суд України. Крім того, Портнов брав участь у спробі вплинути на Генеральну прокуратуру України”.
Як підкреслює Вольвач, офіційне обґрунтування США свідчить про дії Андрія Володимировича Портнова, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам України — що може бути підставою для застосування санкцій РНБО.
Як повідомляє “Суспільне”, Медіарух закликав президента України Володимира Зеленського винести на розгляд РНБО пропозиції щодо запровадження санкцій проти Портнова. У разі відмови — медійники попросили надати суспільству обґрунтовані пояснення причин такого рішення.
Також Медіарух звертається до голови Верховного Суду України та Вищої ради правосуддя із закликом забезпечити прозорість та об’єктивність у розгляді справ, пов’язаних із публічними такими особами, як Андрій Портнов.
Медіарух — спільнота, що з 2019 року об’єднує журналістів провідних українських медіа, журналістів-розслідувачів та експертів медійних громадських організацій.
Андрій Портнов з 2 квітня 2010 року обіймав посаду керівника Головного управління з питань судоустрою Адміністрації президента Віктора Януковича, а із січня 2014-го – першого заступника голови Адміністрації президента України.
Після втечі Януковича Портнов також залишив Україну і п’ять років проживав за кордоном. Але у травні 2019 року він повернувся, а в січні 2020-го Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, згідно з яким Портнов нібито проживав в Україні попередні п’ять років.
Раніше Портнов перебував у санкційному списку ЄС, запровадженому у березні 2014 року проти колишніх українських високопосадовців за підозрою в порушенні прав громадян України й незаконному привласненні коштів, але вже у 2015 році був виключений з цього списку.
Портнов також перебуває під санкціями США з грудня 2021 року, як особа, внесена до так званого “акту Магнітського”. До цього списку вносять високопосадовців, причетних до порушення прав людини та масштабної корупції. Портнов туди потрапив, оскільки станом на 2019 рік “ужив заходів для встановлення контролю над українськими судами, зміни відповідного законодавства, призначення наближених до себе осіб на високі судові посади і “придбання” судових рішень”.
Читайте також:
Суд зобов’язав журналістів “Громадського” видалити розслідування про Портнова і все спростувати
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!