Рік тому, 24 січня 2024 року, в небі над Бєлгородською областю зазнав авіатрощі важкий військово-транспортний літак Іл-76. Росіяни тоді заявили, що Україна збила борт зі 65-ма своїми військовополоненими.
Медійна ініціатива за права людини провела власне розслідування трагедії літака і оприлюднила його.
Зокрема, правозахисники детально пояснюють обставини і “тло”, на якому відбувалася катастрофа борту.
Відтак, ретроспектива така: ранок 24 січня 2024 року в Харкові почався з повітряної тривоги, нагадують в МІПЛ. Знову через загрозу застосування тактичної авіації та запусків КАБів. Її оголосили о 9:49. Тривала недовго — рівно пів години. По той бік кордону у Бєлгородській області також лунала сирена. Про небезпеку там сповістили за 22 хвилини після української, а відбій — о 10:42 (11.42 за московським часом).
Об 11:50 (за київським часом — о 10:50) у бєлгородському телеграм-каналі, дуже локальному пабліку з 1,5 тис. підписників “Белгород онлайн”, з’явилося повідомлення про збиття українського безпілотника.
“А вже за п’ять хвилин губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков у своєму телеграм-каналі повідомив, що сталося пригода, він виїжджає на місце. Місцеві жителі і телеграм-канали опублікували відео тривалістю 27 секунд, на 21-й видно літак, який стрімко знижується, заходить за дерева і потім спалахує, ймовірно, від зіткнення з землею”, – звертають увагу аналітики МІПЛ.
О 12:05 (за київським часом — об 11:05) на тг-каналі загальноросійського новинного ресурсу “РИА Новости” з’являється відео з засідання військового комітету Держдуми. У ньому йшлося: “Сталося падіння військово-транспортного літака Іл-76, екіпаж встиг повідомити про застосування зовнішнього впливу”.
24 січня у Бєлгородській області був збитий військово-транспортний літак Іл-76 із бортовим номером RA-78830.
Онлайнтрекер Flightradar, який дозволяє в режимі реального часу спостерігати за літаками по всьому світу, Іл-76 з таким бортовим номером регулярно літав між Росією, Іраном та Сирією.
За даними Flightradar, 24 січня 2024 року, починаючи з 9:00 ранку за московським часом (за київським — з 8:00) і далі цей літак у повітряному просторі Росії чи якоїсь іншої країни не фіксується. Найімовірніше, через вимкнений транспондер — спеціальний пристрій на борту літака, який використовують для ідентифікації авіадиспетчером повітряного судна. Водночас у радіоперемовинах за цей період літак присутній із позивним “86868”.
О 10:16 зафіксована згадка про зникнення борту “86868” з локаторів. Тоді ж місцеві жителі села Яблоново, що за 60 км від міжнародного аеропорту Бєлгорода, знімають на відео падіння літака.
На ньому видно траєкторію — від україно-російського кордону. Утім для літаків, які йдуть на посадку в Бєлгороді, ця траєкторія абсолютно нетипова.
Через це виникає версія, що Іл-76 насправді злітав.
МІПЛ звернулася до авіаційних експертів, аби ті проаналізували план зльоту і заходу на посадку в Міжнародному аеропорту Бєлгорода. Вони припускають, що під час падіння літак рухався в північно-східному напрямку, тобто від кордону з Україною.
“Це також узгоджується з розташуванням уламків на місці катастрофи. Малоймовірно, що після ураження літак розвернувся на 180 градусів. Думаю, що напрям, зафіксований на відео катастрофи, приблизно відповідає напрямку польоту до того, як літак був уражений”, — вважає Йоріс Мелкерт, авіаційний спеціаліст факультету аерокосмічної техніки Делфтського технічного університету у Нідерландах.
Він додає:
“Під час польоту в аеропорт Бєлгорода літак мав би летіти приблизно в напрямку 245 градусів. Це відповідало б підходу RASAP 4. Альтернативно літак міг приземлитися або злетіти в протилежному напрямку від смуги (109 градусів), приймаючи невеликий попутний вітер. А за умови, що він летить від аеропорту, то приблизно в напрямку 65 градусів. Це відповідало б вильоту через точку ABALU. Її координати: 50°55’09N 037°17’08E, вона розташована приблизно за 80 км від аеропорту Бєлгорода. Місце катастрофи поблизу Яблонового — майже на прямій лінії між аеропортом і цією точкою. Тож, виходячи з процедур заходу на посадку і зльоту для аеропорту Бєлгорода та напрямку катастрофи, вірогідним сценарієм може бути виліт через точку з такими координатами, — говорить Йоріс Мелкерт.
Це означає, що літак щойно злетів з аеропорту.
Він також наголошує, що за наявних даних, зокрема відео падіння Іл-76 і того, як розкидані уламки літака, для доведення версії про те, що повітряне судно злітало, необхідна ще одна умова: довести, що у момент збиття літак перебував на відстані від землі не більше ніж 1 тис. метрів. Ця умова вкрай важлива, оскільки на такій висоті літак не здатен розвернутися навіть на 150 градусів.
Якщо ж взяти за основу висоту 4 тис. метрів, на якій, як заявляє Росія, сталася авіатроща, то виникає друга версія — літак сідав. На такій висоті судно могло самовільно розвернутися і на 360 градусів, все залежить від пошкоджень.
Попри те що достеменно не відомо, злітав літак чи сідав, сумнівів у тому, що борт збила ракета, майже немає.
“Це може бути ракета класу “земля — повітря” або “повітря — повітря”, — вважає Йоріс Мелкерт. — На уламках літака видно характерний малюнок ураження від шрапнелі, утвореної внаслідок вибуху такої ракети. А от фотографії рештків ракети великого значення не мають, оскільки їх не досліджувала незалежна комісія з розслідування авіаційних подій на недоторканому місці катастрофи. Все сказане з цього приводу може бути як правдою, так і брехнею”.
Андрій Яковлєв, адвокат, керуючий партнер АО “Амбрела”, експерт МІПЛ з Міжнародного гуманітарного та Міжнародно кримінального права, наголошує на тому, що цілковиту відповідальність за падіння літака з українськими військовополоненими (якщо таке дійсно сталося), несе Росія.
Це можна кваліфікувати як умисне або свідоме вбивство українських військовополонених, тобто вчинення воєнного злочину.
“Тобто, очевидно, Росія, відправляючи військовий літак у Бєлгородську область, розуміла, що скерувала його у зону підвищеного ризику ураження”, — зазначає адвокат.
Він додає:
“РФ, відповідно до міжнародних правил, зокрема Чиказької конвенції 1944 року, встановила заборонені зони для польотів цивільних літаків у своїх повітряних просторах, що стосується зони ведення бойових дій”.
Андрій Яковлєв пояснює: якщо РФ надсилає у таку зону військові літаки, то вони є законними цілями для України. І у таких літаках противник не може перевозити військовополонених, яких міжнародне гуманітарне право прирівнює до цивільних.
І найголовніше — РФ є відповідальною за життя та здоров’я військових, яких взяла у полон.
“Положення статті 19 Третьої Женевської конвенції вимагають розміщення військовополонених у зоні, яка розташована на достатній відстані від бойових дій, аби забезпечити їхню безпеку, — говорить Андрій Яковлєв. — А стаття 23 цієї ж конвенції забороняє направлення військовополонених у райони, де їм може загрожувати вогонь із зони бойових дій, не можна також утримувати їх у таких місцях. Крім того, забороняється використовувати їхню присутність для захисту будь-яких об’єктів або територій від військових операцій, тобто прикриватися мов живим щитом”.
Тобто все виглядає так, що Росія свідомо скерувала військовий літак на неминучу загибель у зону законного ураження української системи ППО, йдеться в дослідженні МІПЛ.
“Закони і звичаї війни передбачають обов’язок розрізнення військових і цивільних об’єктів і населення. Це означає, що військові повинні атакувати виключно військові цілі. А що таке Іл-76? Це — військово-транспортний літак, тобто це військова ціль. Цивільним обʼєктом за наявності в ньому цивільних і прирівняних до них осіб, цей літак стає лише у тому випадку, якщо супротивна сторона знала про це або не могла не знати. Тобто Росія мала би повідомити Україну про конкретний маршрут цього літака і що в ньому перевозять пасажирів. Під час розрізнення цілей враховується, як інша сторона може здійснити це розрізнення, зокрема виходячи з принципу забезпечення запобіжних заходів. Все це — важливі елементи Міжнародного гуманітарного права, але Росія їх не дотрималась. Тому в подібних умовах для будь-якої системи ППО у світі військовий літак є законною військовою ціллю”, — додає адвокат.
У МІПЛ підкреслюють: даних про те, що Росія повідомила Україну про перевезення військовополонених і необхідність організації безпекового повітряного коридору немає. Більше того, РФ намагалася приховати літак, вимкнувши його транспондер.
“За таких умов є всі підстави вважати, що Росія свідомо спланувала дії, які створили смертельно небезпечну ситуацію, в результаті чого сталося умисне вбивство військовополонених. І це, безперечно, воєнний злочин”, – резюмували у своєму розслідуванні правозахисники.
24 січня у Корочанському районі Бєлгородської області Росії впав (імовірно, був збитий зенітною ракетою) військово-транспортний літак Іл-76.
Міністерство оборони РФ підтвердило падіння літака та заявило, що на борту нібито було 65 українських військовополонених, яких везли в Бєлгородську область на обмін.
Що кажуть про падіння Іл-76 в Україні
За повідомленням “Української правди“, її джерела в Збройних силах України спершу підтвердили, що ЗСУ причетні до падіння літака. Надалі інше джерело “УП” заперечило цю інформацію.
Тепер у публікації зазначено: “Джерела “УП” в Збройних силах підтвердили факт падіння літака” факт падіння літака. Джерела в Генштабі стверджують, що літак перевозив ракети для ЗРК С-300″.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що з’ясовує деталі події та аналізує отриману інформацію щодо падіння російського Іл-76, в якому, як стверджує російське міноборони, нібито перебували українські військовополонені.
Генеральний штаб ЗСУ опублікував заяву про те, що “продовжить знищення засобів доставки, контролю за повітряним простором для знищення терористичної загрози, в тому числі на Бєлгородсько-Харківському напрямку”. За словами пресслужби ГШ, “Збройні сили України не тільки контролюють повітряний простір, а й детально відстежують точки запусків ракет та логістику їх постачання, особливо, з застосуванням засобів військово-транспортної авіації”.
Речник ГУР МОУ Андрій Юсов підтвердив, що на цей день був запланований обмін полоненими.
Пізніше Головне управління розвідки офіційно заявило, що на 24 січня був запланований обмін полоненими, який не відбувся.
“За твердженням російської сторони, це сталося внаслідок збиття російського літака Іл-76, який буцімто перевозив наших полонених. Наразі ми не маємо достовірної та вичерпної інформації з приводу того, хто саме перебував на борту літака та в якій кількості”, – підкреслили в ГУР. І запевнили, що зі свого боку Україна виконала всі домовленості для підготовки обміну.
Російських полонених військовослужбовців було вчасно доставлено на обумовлену точку для обміну, де вони перебували у безпеці. Безпеку ж українських воїнів, згідно з домовленостями, повинна була забезпечити російська сторона. Водночас, українську сторону не було поставлено до відома про необхідність забезпечення безпеки повітряного простору в районі міста Бєлгород у визначений період часу, як неодноразово робилось в минулому.
При цьому Україна не була проінформована про кількість транспортних засобів, маршрути та форми доставки полонених. Відомо, що доставка полонених відбувається як авіаційним, так і залізничним і автомобільним транспортом.
“Це може свідчити про навмисні дії Росії, направлені на створення загрози життю та безпеки полонених. Посадка транспортного літака в 30-кілометровій зоні ведення бойових дій не може бути безпечною і в будь-якому разі має обговорюватися обома сторонами, адже в іншому випадку це наражає на небезпеку весь процес обміну. Виходячи з цього, мова може йти про сплановані та навмисні дії РФ з метою дестабілізації ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки нашої держави”, – підкреслили в ГУР.
31 січня відбувся один із наймасштабніший обмінів військовополоненими — додому повернулися 207 оборонців. Серед звільнених військовослужбовців – захисники Маріуполя, Херсона, бійці з острова Зміїний, морпіхи та бойові медики.
Однак в українській розвідці заявили, що серед повернених полонених не було тих, чий обмін зірвався через падіння Іл-76.
Читайте також:
Омбудсмен показав полонених росіян, яких готували на обмін у день падіння Іл-76. ВІДЕО
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!