Киянин Ярослав Мовчун разом із батьком із 2013 року почав будувати ягідну ферму на Житомирщині. До 2022 року для них, як і для багатьох українців, війна була чимсь далеким. Проте коли ворог підійшов до столиці, Ярослав без зволікання пішов добровольцем до ТЦК і став до лав 241-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.
“Війна за десять кілометрів від мого дому. Тут дві позиції – або ти йдеш захищати свою землю, або звалюєш. Я обрав перший варіант”, – каже Ярослав із позивним “Фермер”.
Як сумістити фермерський бізнес та участь у бойових діях на сході? Ферма “Озеряна” Мовчуна вирощує лохину й полуницю. Пощастило, що командир відпустив Фермера у відпустку якраз у сезон збирання врожаю. Той найважчий сезон сімейне підприємство витягнуло, але батько помер від інсульту…
Наразі Ярослав Мовчун служить у батальйоні БПЛА.
“Нам на фронті потрібна заміна. Мобілізація провалена. Я все розумію, але в Києві у вагон метро заходиш – там готовий взвод. Звісно, добре “вірити в ЗСУ” на відстані. Однак люди на передовій уже “не вивозять”, вони місяцями гниють в окопах”, – каже Мовчун.
“Хоча, як би нам не було погано – не потрібно зневірюватися. Бо нашим предкам було значно важче. Їм потрібно було виборювати свою державу. У нас держава є, потрібно лише її захистити. Інакше воювати доведеться і нашим дітям також”, – наголошує воїн Фермер.
Мовчун розповів “Новинарні“, як йому вдається поєднувати фермерство та роботу на фронті, що викликає у нього захоплення та як втриматися від зневіри.
Читайте і дивіться також:
Чужа рука. Оператор і воїн Євген Єщенко після поранення: “Я їхав не вмирати, я їхав перемагати”
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!