Нобелівську премію з хімії цьогоріч розділили на два різних винаходи. Одну половину премії присудили Девіду Бейкеру “за обчислювальний дизайн білка”, а іншу — Демісу Гассабісу і Джону Джамперу — “за передбачення структури білка”.
Про це повідомили у Фонді Нобеля.
Девіду Бейкеру вдалося створити абсолютно нові види білків. Натомість Деміс Гассабіс та Джон Джумпер розробили модель штучного інтелекту для вирішення 50-річної проблеми: прогнозування складних структур білків. Ці відкриття мають величезний потенціал.
Девід Бейкер – видатний науковець, який спеціалізується на прогнозуванні та дизайні білкових структур. Він народився у 1962 році в Сіетлі, штат Вашингтон у США. На момент присудження премії Бейкер був афілійований з Університетом Вашингтона в Сіетлі.
Його дослідження зосереджені на вивченні механізмів згортання білків, взаємодії білок-білок, білок-нуклеотид та білок-ліганд. Команда Бейкера використовує експериментальні підходи для розуміння фундаментальних принципів цих процесів, а потім розробляє комп’ютерні моделі, які перевіряються через прогнозування та дизайн білкових структур.
Деміс Гассабіс – британський дослідник штучного інтелекту та керівник ШІ-підрозділу компанії Google. Він є співзасновником компанії DeepMind, яка прославилася своїми революційними розробками в галузі штучного інтелекту.
Гассабіс активно працює над новими ШІ-моделями Google, зокрема Gemini та Gemma. Однією з головних цілей Гассабіса є створення штучного загального інтелекту (AGI) – системи, яка буде здатна виконувати інтелектуальні завдання на рівні людини. У своїх прогнозах він зазначає, що цей прорив може стати реальністю вже у найближчі десятиліття.
Джон Джампер – старший науковий співробітник Google DeepMind, який очолив команду, що здійснила прорив у прогнозуванні білкових структур за допомогою штучного інтелекту. Він народився і виріс у США, де здобув освіту і почав свою наукову кар’єру.
У травні 2024 року Джампер представив нову версію AlphaFold3, яка вже не лише прогнозує білки, але й інші молекули, зокрема ДНК та РНК.
У 2023 році Нобелівську премію з хімії присудили Монгі Г. Бавенді, Луїсу Е. Брусу та Олексію І. Єкімову за відкриття та синтез квантових точок.
Читайте також:
Нобелівську премію-2024 з фізики отримали двоє вчених, які розробили метод машинного навчання за допомогою нейромереж
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
