Статус Херсонської як мирної області залишався з 2014 року, коли РФ окупувала Кримський півострів. Це, зокрема, не давало змоги забезпечити стійку оборону півдня України.
За вісім років від початку окупації Криму на півдні не було ані достатніх сил, ані юридичних підстав, ані умов для оборони від повномасштабного вторгнення. Починаючи з 2014 року в України було три Верховні Головнокомандувачі – це в.о президента Олександр Турчинов, президент Петро Порошенко та його наступник Володимир Зеленський.
Журналісти NV під час підготовки матеріалу “Як Україна втратила південь. NV виявив декілька причин стрімкого захоплення РФ величезного регіону від передмість Миколаєва до Маріуполя” звернувся за поясненнями до всіх трьох згаданих керівників держави.
Зазначається, що Турчинов виконував обов’язки президента після втечі Януковича з лютого по червень 2014 року. Саме в цей період розпочалася окупація півострова Крим та воєнні дії на Донбасі.
Він пояснив редакції, що у 2014 році за погодженим ним Стратегічним планом Застосування ЗСУ було створено оборонні рубежі та мінні загородження «перед вузькою горловиною виходу з Криму». Відповідні документи не були призначені для публічного користування.
Незапровадження воєнного стану у той час Турчинов пояснив небажанням обмежувати права громадян.
«Для побудови надійних оборонних рубежів немає потреби в обмеженні прав і свобод громадян (свободи слова, масових заходів, конфіскації майна, скасування виборів тощо), що передбачає режим воєнного стану», — уточнив він.
Схожа мотивація була і в Петра Порошенка.
«Такий крайній захід як впровадження воєнного стану не є обов’язковим для зведення оборонних споруд, але він руйнує економіку», — пояснив п’ятий президент України в коментарі виданню.
«Рішення щодо будівництва тих чи інших оборонних рубежів ухвалюється на підставі Стратегічного плану застосування Збройних Сил, який Генеральний штаб подає Верховному Головнокомандувачу. У цьому документі зазначаються напрямки найбільшої небезпеки і потенційних атак супротивника. Саме на цих напрямках згідно з Планом посилюються оборонні рубежі», — так пояснив свої рішення Порошенко.
В офісі чинного президента NV у коментарях відмовили.
У приватних бесідах військові скаржились представникам редакції: жоден з Верховних Головнокомандувачів з початку і до великого вторгнення не брав на себе повної відповідальності за облаштування повноцінної оборони південного напрямку.
З достатньою кількістю військ, правових підстав для риття окопів та мінувань територій на зразок того, як росіяни замінувалися нині на окупованих територіях.
«Забезпечити стійку оборону на Кримському напрямку було практично неможливо без завчасного введення правового режиму воєнного стану і прийняття рішення на застосування ЗСУ», — відповіли на запит NV у Генштабі.
Питання запровадження в Україні воєнного стану та проведення мобілізації розглядалося з початку 2022-го на парламентському комітеті з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, стверджує його секретар народний депутат Роман Костенко.
«Ми говорили про мобілізацію, про резервістів та збільшення коштів для фінансування армії. На початках, десь у січні 2022-го, на комітет приходив [головнокомандувач ЗСУ Валерій] Залужний. Казав, що мобілізації поки не треба», — заявив журналістам Костенко.
Ближче до вторгнення риторика головнокомандувача змінювалася: Залужний казав, що підтримує збільшення кількості армії. “Мені чим більше військ — тим краще”, — цитує його Костенко.
«Приходив і [керівник ГУР Кирило] Буданов. Він казав: „Війна, війна“. Я його запитував: “А ви в Офіс [президента] доповідаєте? Чого ви не даєте їм пропозицій, що треба мобілізовувати, підтягувати людей, рити окопи?“ Він казав, що так, доповідає», — згадує про передвоєнні засідання парламентського комітету з нацбезпеки його секретар.
З початком повномасштабного вторгнення Костенко, кадровий військовий, став одним із захисників Миколаєва.
Президент Володимир Зеленський підписав Наказ про призов резервістів в особливий період лише 22 лютого 2022 року, а його дія розпочалась з 00:00 годин 23 лютого. За добу по тому почалася велика війна і деякі резервісти навіть не встигли дістатися до «військкоматів».
Журналісти наводять слова президента, сказані у зверненні ввечері 22 лютого, коли глава держави й оголосив про призов резервістів.
«Зараз, коли я пишу це відео, за київським часом 22 година. Як і обіцяв, відкрито розповідаю про всі наші дії, аби ви точно розуміли, що відбувається в Україні та за її межами… На сьогоднішній день немає потреби у загальній мобілізації. Нам необхідно оперативно доукомплектувати українську армію та інші військові формування. Мною як Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України видано Наказ про призов резервістів в особливий період».
NV також звернувся до прессекретаря президента Сергія Нікіфорова з проханням, аби Володимир Зеленський пояснив, чому рішення про призов резервістів він ухвалив лише за півтори доби до вторгнення. Нікіфоров у коментарі редакції відмовив.
Читайте також:
Резніков заявив, що підрив моста біля Чонгару не зупинив би наступ росіян із Криму
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
