Сьогодні багатьом людям уже складно й уявити собі життя без пральної машинки. І хоча обставини бувають різними, а деякі речі в будь-якому разі потребують виключно ручного прання, все ж таки “пралка” – це один із найкращих винаходів цивілізації.
Але винайшовши пральну машину, людство не стояло на місці й на додачу до неї винайшло ще й різні засоби для прання. І якщо, скажімо, пральний порошок – це вже звична річ, то гелем для прання багато хто й досі залишається “на ви”. А дарма, адже це справді чудовий і прогресивний засіб. Хоча, звісно, і в нього є особливості застосування.
То що ж краще – пральний порошок чи гель для прання (до речі, дуже широкий вибір обох засобів за прийнятними цінами представлений на сайті Domki)? Давайте розбиратися.
У складі як прального порошку, так і прального гелю основними компонентами є ПАР – поверхнево-активні речовини. У гранульованих засобах (порошку) переважають аніонні ПАР, зокрема лаурилсульфат. Ця речовина добре бореться із сильними забрудненнями, але виполоскати її з тканини значно складніше.
Натомість гель для прання містить переважно катіонні та неіоногенні ПАР. Різниця полягає в тому, що ці компоненти діють м’якше. Для їхньої активації достатньо температури 35-40°C. Водночас у жорсткій воді їхня ефективність знижується, що важливо для відповідних регіонів.
Ензими, які входять до складу гелю, призначені для боротьби з плямами органічного походження. Але за температури понад 60°C вони втрачають ефективність (тому, скажімо, постільну білизну загального користування, в готелях чи лікарнях, все ж таки краще прати порошком).
Гель діє на тканини делікатніше й ніжніше, ніж порошок. І попри те, що в боротьбі із сильними забрудненнями він поступається порошку, ензими в його складі дозволяють легко очистити одяг від повсякденних слідів носіння і освіжити його.
Натомість порошок добре справляється з очищенням сильно забруднених або заношених речей, яким недостатньо прання в прохолодній воді.
Найбільш небезпечні для довкілля компоненти миючих засобів – фосфати. Ці речовини нейтралізують солі металів, що роблять воду жорсткою, тому більшість виробників включають їх до складу для пом’якшувального ефекту.
Проте коли відпрацьовані фосфати потрапляють у водойми (а туди зрештою надходить уся вода з каналізації), ті починають “цвісти”. Через це порушується рівновага екосистеми, гине риба та інші живі організми.
Фосфати можуть бути як у порошку, так і в гелі – це має бути вказано на етикетці. Безпечним для екології вважається не більш ніж 8% фосфатів у складі. Але є й повністю безфосфатні засоби.
За цим параметром гель для прання однозначно “дає фору” порошку. Адже гранульовані засоби, на відміну від засобів із гелевою структурою, утворюють пил – невагомий і непомітний, проте при вдиханні він потрапляє в легені, що не йде на користь організму. Особливо критичною ця відмінність є для людей зі схильністю до алергії.
Окрім того, гель легше змивається зі шкіри, тоді як дрібні частинки порошку можуть потрапляти у пори.
Матеріал публікується на правах реклами ℗
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!