“О 9 ранку почали, а о 12 вже все захопили”: заступник командира 80 одшбр розповів, як вибили росіян з 15 позицій під Бахмутом. ВІДЕО

служба зв’язків з громадськістю 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України

Микола – заступник командира десантно-штурмової роти 80-ї бригади, який у званні офіцера неодноразово, як старший групи, вів бійців на штурм. Бо кожен, хто потрапляє в цю роту – не лише штурмовики, але і офіцери – командний склад підрозділу – проходили шлях важких боїв, аби розуміти, як це насправді: як іде бій, як втрачається життя, як відбувається поранення, які є складності, які є переваги, де працює швидкість, а де працює тиша.

Десантник описує одну з місій, яка дозволила зробити прорив на каналі та наблизила звільнення Кліщіївки: “Одночасно максимально тихо підкрались до позицій противника і майже одночасно їх захопили, досить ефективно без втрат та поранень з нашого боку. Але з їхнього боку було достатньо втрат та один полонений”.

В інтерв’ю офіцера Десантно-штурмових військ – деталі важких та цікавих операцій, які прозвучали вперше. Під Бахмутом в селищі Іванівське його штурмова група захопила 15 позицій противника різної складності.

Росіяни від їхнього напору тікали й навіть кидали зброю: “Я уявляю, як це виглядало: стрільба-стрільба, підриви… І ця хвиля накочується дуже стрімко! Там дуже важка місцевість. Завдання – взяти низину та висоту. Усі позиції були на нашому шляху на схилі. Цілий клондайк! Міг бути одиночний окоп, а міг – бліндаж з заглибленнями та норами. Ми котролювали емоції та просувалися далі… Зупинятися нам неможливо! Там настільки густа місцевість, що ми кидали дими, аби дружні підрозділи нас бачили. По нас працював міномет, але нас це не зупиняло! Ми швидко просувалися з однієї позиції на позицію. О 9 ранку почали, а о 12 ми вже все захопили”.

Ще до служби в ДШВ Микола мав 24 стрибки з парашутом, займався туризмом, рибальством, мисливством, з 2007 року – тактичною стрільбою та тактичною підготовкою, був головним редактором порталу про туристичне та військове спорядження. Тому, ставши десантником, він не лише керував, а й ефективно навчав – зрощував старших груп.

У Британії в рамках програми “Interflex” тренував майбутніх штурмовиків. Він виявився не менш ефективним в управлінні – керував вже боями за Кліщіївку з контрольно-спостережного пункту. Бойовий досвід допоміг краще розуміти противника та планувати штурмові дії. Він добряче розумів, наскільки треба укриття та маневр.

Його рота – одна з тих, яка поставила крапку в звільненні Кліщіївки. Вони грамотно нищили противника.

“Противник сильний, хоробрий, добре озброєний і достатньо навчений, але не достатньо, щоб нас перемогти. У нього немає того рівня мотивації, яка є в нас, немає того рівня злагодженості, яка є в ДШВ, немає того відчуття плеча. За рахунок навченості, нових видів озброєння та мотивації ми даємо по гризлу противнику і тому він тікає”, – переконаний десантник.

Досвід бою також допоміг Миколі з меншою кількістю втрат заводити групи на позиції та краще проводити евакуацію загиблих та поранених. У відео – кадри порятунку, бо десант своїх ніколи не кидає. Ви також почуєте голос “Бурштина” – старшого штурмової групи, побратима Миколи, який знімав на GoPro штурми під його керуванням. Згодом, будучи важко пораненим, він напише йому в соцмережі під фото з нагородження коментар: “Найкращий з командирів…”