На малій батьківщині Куліша у Воронежі відзначили 120-річчя першого видання українського перекладу Біблії

21 жовтня в селищі Вороніж Сумської області, на батьківщині видатного українського письменника та інтелектуала Пантелеймона Куліша, відбулися урочистості з нагоди 120-річчя видання першого перекладу Біблії українською мовою, над яким він працював. Уперше це видання побачило світ у Відні 1903 року.

Незважаючи на дощову погоду, біля пам’ятника великому українцю, який зображає юного Куліша із притиснутим до грудей Псалтирем, зібралися земляки, краєзнавці, історики, громадські діячі та журналісти.

Учасники вшанування річниці видання Кулішевої Біблії. Фото: Настя Сніжна

Відомий кобзар, народний артист і лауреат Шевченківської премії Тарас Компаніченко виконав пісні на слова Куліша, музикант ЗСУ Роман Захарченко зіграв урочистий передзвін.

Також виступили з промовами речник Генерального штабу Збройних сил Андрій Ковальов, директор історико-меморіального заповідника “Ганнина Пустинь” Юрій Блоха, інязор ерзянського народу Сиресь Боляєнь.

Тарас Компаніченко. Фото: Настя Сніжна

Як наголошували промовці, Біблія в перекладі Куліша стала пам’ятником малій батьківщині інтелектуала, який вживав у тексті місцевий варіант живої української мови. Водночас,

це видання символізує єдність України, адже співавторами перекладу були галичанин Іван Пулюй і правобережець Іван Нечуй-Левицький.

Гості також відвідали музейну кімнату “Кулішева світлиця” у Воронежі, де лекцію провела краєзнавиця Наталія Міллер, дослідниця генеалогії роду Кулішів.

Фото: Настя Сніжна

Наступні відзначення 120-річчя першого видання Кулішевої Біблії відбудуться у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, де пройде наукова конференція.

Урочистості планують і в історико-меморіальному музеї-заповіднику “Ганнина Пустинь”, що в Оленівці на Чернігівщині – на історичному хуторі Мотронівка, де Пантелеймон Куліш працював над своїм перекладом.

Далі естафету приймуть Львів і Відень. У столиці Австрії відкриють відновлену меморіальну дошку на честь видання першого українського перекладу Біблії.

Фото: Настя Сніжна

Довідково

“Сьвяте Письмо Нового і Старого Завіту мовою русько-українською” було видане у Відні 31 жовтня 1903 року Британським та іноземним біблійним товариством. Перший повний переклад Біблії українською побачив світ через шість років після смерті його головного автора та ідейного натхненника Пантелеймона Куліша.

Куліш почав роботу над перекладом у 1860-х роках. У 1869 році анонімно опублікував у Львові перекладене П’ятикнижжя – перші п’ять книг Старого Заповіту. Надалі працював разом з Іваном Пулюєм – у майбутньому відомим фізиком, що також був блискучим інтелектуалом, богословом і поліглотом.

У 1881 році у Львові був опублікований повний переклад Нового Заповіту Куліша та Пулюя. У 1885-му рукопис Старого Заповіту згорів у Кулішевому хуторі Мотронівка.

До смерті у 1897 році Пантелеймон Куліш закінчив перекладати 32 із 39 книг Старого Заповіту. Надалі справою чоловіка опікувалась його дружина Ганна Барвінок, яка переконала Івана Пулюя закінчити та відновити переклад. До роботи також залучили письменника Івана Нечуя-Левицького.

Кулішевий переклад Біблії був перевиданий десять разів. На підросійську Україну до 1906 року текст потрапляв нелегально – через заборону на друк українською мовою.

В Україні Біблія Куліша була вперше видана лише 2000 року.