Заступником директора Інституту українознавства став кагебіст Вєдєнєєв, який розвалював політику пам’яті в часи Януковича

доповнено

Заступником директора Науково-дослідного інституту українознавства став Дмитро Вєдєнєєв.

Про це йдеться у повідомленні інституту.

“21 вересня 2023 року на зборах колективу Науково-дослідного інституту українознавства директор Василь Гнатович Чернець представив заступника директора з наукової роботи – доктора історичних наук, професора Вєдєнєєва Дмитра Валерійовича та завідувача відділу української філології – доктора філологічних наук, професора Васьківа Миколу Степановича”, – йдеться в повідомленні НДІУ.

Народний депутат, історик, колишній голова Українського інституту національної пам’яті (у 2014-2019 рр.) Володимир В’ятрович вважає таке призначення неприпустимим з огляду на одіозний шлейф Вєдєнєєва.

“Одним із головних завдань Росії в історичній політиці в попередні десятиліття тому  було заперечення геноцидного характеру Голодомору. Колосальні ресурси витрачалися на те, щоб так не сприймали його в Україні, не визнавали таким у світі. З приходом до влади в Україні Януковича Росія розпочала зносити здобутки визнання Голодомору геноцидом попереднього президента. Тому новий, обраний у 2010 році [президент] уже в першому ж своєму виступі за кордоном (…) сказав, що нема підстав твердити про геноцид – була лиш загальна трагедія народів СРСР. Нове керівництво СБУ почало закривати архіви КГБ, де містилася інформація про події 1930-тих”, – написав В’ятрович у фейсбуці.

Він нагадав, що головними інструментами цієї російської кампанії із 2010 року стали нові очільники Українського інституту національної памʼяті, структури створеної за Ющенка саме для дослідження Голодомору і поширення інформації про нього.

“Це були комуніст Валерій Солдатенко та кагебіст Дмитро Вєдєнєєв. Обидва встигли наробити шкоди Україні, поки перший із них був директором УІНП, а другий – його заступником. Обидва втекли з посад після втечі Януковича в 2014-му. І ось вчора дізнаюся, що Вєдєнєєв знову на посаді заступника директора. Щоправда, вже не Інституту національної памʼяті, але все ж державної установи – Інституту українознавства. Це неприпустимо, тим паче в час війни – Вєдєнєєв озвучувач російських наративів про наше минуле”, – наголосив В’ятрович.

Він звернувся до Міносвіти та до міністра Оксена Лісового із закликом “виправити цю ганебну помилку”.

“Особливо ганебну у рік, коли відзначаємо 90-ті роковини Голодомору. Той, хто стирав памʼять про його жертв, не повинен працювати в державних структурах”, – заявив Володимир В’ятрович.

Своєю чергою громадський активіст Тарас Шамайда нагадав цитати із публікацій Дмитра Вєдєнєєва:

“Деятельность органов госбезопасности по отношению к религиозным объединениям может быть понята только в контексте того сложного времени, драматических обстоятельств Великой Отечественной войны. По слову Святейшего Патриарха Кирилла, «мы должны делать разумные выводы из исторических событий. Никогда нельзя поверхностно оценивать то, что произошло в прошлом. Нужно всегда стремиться видеть руку Божию и в хорошем, и в плохом, помня, что суд Божий совершается над нами в каждый момент времени»…

Да, тогдашние методы противодействия «духовным диверсантам» и изменникам были далеки от рафинированных представлений о «правовом государстве». Но мы-то знаем, например, к чему приводит длительная и безудержная агрессия тех же деструктивных сект против Святой Руси, колыбели Православия на Днепровских берегах, душ наших детей…”.

Зазначимо, що у 2013 році Володимир В’ятрович писав, що Дмитро Вєдєнєєв у своїй книзі “Заручниця глобального протистояння” ретранслював давно забуті тези радянського КГБ про те, що концепція Голодомору була вигадкою ЦРУ та інструментом боротьби проти радянської влади під час холодної війни.

Крім того, Вєдєнєєв був дослідником діяльності керівника радянських закордонних диверсійних спецслужб Павла Судоплатова. У 2015 році Вєдєнєєв у співавторстві з істориком російських спецслужб Олександром Колпакіді, головним редактором московського видавництва “Алгоритм”, видав книгу на тему “Разведка Судоплатова. Зафронтовая диверсионная работа НКВД-НКГБ в 1941-1945 гг.” (М., 2015).

Тарас Шамайда додав: “На моє переконання, МОН і його очільник Оксен Лісовий мають:
1. Дати публічну оцінку цьому факту.
2. Забезпечити звільнення товаріща Вєдєнєєва з НДІ українознавства.
3. З’ясувати і повідомити суспільству, хто був ініціатором призначення гебіста і русскомірца. А заодно пояснити чому взагалі Інститут українознавства очолює одіозний Василь Чернець.
4. Провести нарешті комплексну ревізію керівних кадрів у системі МОНу і звільнитися принаймні від відвертої гебні й російських пропагандонів”.

“А ми всі маємо допомогти міністерству зробити ці кроки невідкладно і без зволікань”, – додав активіст.

Читайте також:
Президент ветував закон про виділення 574 млн гривень на добудову музею Голодомору