Процедура поховання військових – найпоширеніші питання та відповіді

Дев’ять років війни проти Росії, на жаль, забрали тисячі життів найкращих синів та дочок України. На гарячу лінію ГО “Юридична сотня” регулярно звертаються сім’ї полеглих щодо процедури поховання.
Тож у цьому матеріалі юристи громадської організації підготували відповіді на найпоширеніші запитання щодо поховання військових.

Яким документом регулюється процедура поховання військовослужбовців? 

Інструкцією Міноборони № 185 від 05.06.2001 “Про організацію поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби”.

Хто і як сповіщає рідних загиблого? 

• Командир в/ч (військової частини) зобов’язаний у день загибелі військового особисто по телефону та телеграмою сповістити  військового комісара й надіслати йому поштою письмове повідомлення. У  телеграмі  необхідно   зазначити   дату   та   причину   загибелі    або смерті.  Якщо смерть настала з вини військовослужбовця (необережність,  самогубство,  дія з ознаками  злочину), командир військової частини обов’язково вказує про це в письмовому повідомленні.
• Військовий комісар зобов’язаний у день отримання телеграми  негайно інформувати представників місцевої державної адміністрації  або органів місцевого самоврядування за  місцем  проживання  сім’ї про загибель із зазначенням її причин; особисто (по  змозі  в  присутності  лікаря) сповістити близьких родичів загиблого (померлого). Узгодити місце, час та порядок поховання військовослужбовця з рідними, органами місцевого самоврядування. 

Також військовий комісар інформує родичів щодо пільг, передбачених законами й актами України, та роз’яснює порядок порушення клопотання про призначення виплат членам сім’ї загиблого.

Поховання відбулося за місцем служби, чи правомірно це?

Так, інструкція передбачає, що в разі поховання військового  за місцем служби, комісар за місцем призову  загиблого  після одержання повідомлення та свідоцтва про смерть, які повинен надіслати командир  військової  частини,  де  проходив службу  військовослужбовець, у семиденний термін зобов’язаний особисто вручити   сім’ї   чи   родичам   загиблого військовослужбовця  повідомлення  про  смерть, свідоцтво про смерть і фотокартки з місця поховання, а також висловити їм співчуття. 

Чи можна поховати в цивільному вбранні? Якщо ні, то де взяти військову форму?

Поховання проводиться у формі, яка належала військовому. Якщо одяг у непридатному стані, то видається новий комплект.

Чи повернуть особисті речі загиблого?

Особисті речі загиблого (померлого) військовослужбовця передаються за актом під особистий підпис одного з членів сім’ї, близьких родичів або спадкоємців загиблого (померлого).

Що повинна забезпечити військова частина? 

Під час організації поховання за рахунок військової  частини закуповуються предмети ритуальної належності: 

• труна, труна оцинкована (за потреби),
• подушка, похоронне покривало,  
• санітарний (патологоанатомічний) мішок (за потреби),  
• надгробний  хрест,
• транспортувальний ящик (за потреби),
• ритуальний вінок,
• державний прапор, який після поховання передається  близьким родичам загиблого (померлого).

Інструкція передбачає, що членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців надається право на проїзд за рахунок Міністерства оборони до місця поховання і  назад,  а  також на проїзд і перевезення домашніх речей до обраного сім’єю нового місця проживання протягом шести місяців від дня загибелі (смерті) військовослужбовця.

Військові перевізні документи на членів сім’ї або грошова компенсація за їхній проїзд видаються військовим комісаром за місцем проживання на підставі  свідоцтва про смерть, якщо вони не були забезпечені військовою частиною.

Інструкція — єдиний документ, що регулює питання поховання?

Також Наказ МОУ № 185 від 05.06.2001 “Про додаткові заходи щодо організації поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби” містить інструкцію, згідно з якою відбувається передача тіла полеглого на різних етапах. 

Протягом якого строку тіло транспортується до місця поховання?

Командир в/ч, де служив військовослужбовець, несе персональну відповідальність за організацію  транспортування  тіла  загиблого (померлого) до місця поховання в термін не пізніше 3 діб від моменту смерті.

Зауважимо, що в умовах воєнного стану та активних бойових дій такий термін не завжди може бути дотриманий! 

Якщо тіло на окупованій території?

Якщо тіло знаходиться на тимчасово окупованій території, треба звернутися до відповідної районної чи обласної військової адміністрації. Після звільнення території створюється спецгрупа, яка проводить ексгумацію та передає тіла загиблих військовослужбовців. 

Після ідентифікації тіла військовослужбовця представник Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, повідомляє рідних і тіло передають для поховання. Якщо тіло не було ідентифіковане, його передають судмедексперту для експертизи ДНК, яка проводиться за рахунок держави. Якщо тіло передали для експертизи ДНК, інформацію про його місцезнаходження повинні мати поліція та прокуратура за місцем, де знайшли тіло.

Поховання загиблого військовослужбовця ЗСУ в місті Лиман Донецької області. Фото: “Новинарня“

Додатково інформуємо, що 02.05.2023 був прийнятий закон про розміщення Національного військового меморіального кладовища в місті Києві. Там будуть проводитися почесні поховання осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Документ також передбачає можливість перепоховання на кладовищі Героїв України, яким, починаючи з 2014 року, вручено орден “Золота Зірка”, а також борців за незалежність України у ХХ столітті (порядок таких перепоховань встановлюватиме Уряд).

Читайте також:
“Український Арлінгтон”: Національне військове меморіальне кладовище на 50 тисяч поховань створять у Биківні

Нове Марсове поле, Львів. ФОТОРЕПОРТАЖ