“Ми – нащадки славних лицарів”. Вийшла друком книга – “капсула часу” з козацької Конотопщини

“Ревізії Конотопської сотні 30-40-х рр. XVIII ст.” – унікальне документальне видання з історії однієї з адміністративно-територіальних одиниць Гетьманщини. Презентацію книги, що вийшла друком у видавництві “Кліо”, провели в Конотопі на Сумщині благодійний фонд “Спадок Гетьманщини” та Національний історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця” (м. Батурин).

Запрошеними були історики, місцеві музейники та освітяни, журналісти.

День презентації збігся з днем народження гетьмана Івана Мазепи. Водночас було відчуття гіркоти на тлі трауру в Конотопі через загибель у Війні за Незалежність одразу шістьох воїнів 117-ї бригади територіальної оборони ЗСУ.

Олександр Тригуб розповіда
про свою роботу над виданням

По відеозв’язку до присутніх звернувся упорядник книги – чернігівський історик Олександр Тригуб. Він розповів, що видання містить тексти шести ревізій Конотопської сотні Ніжинського полку – 1732, 1736, 1737, 1738, 1745 і 1747 років.

Один із документів – фрагмент ревізії 1745 року – був віднайдений дослідниками нещодавно. Публікуються джерела вперше. Усього ж відомо про існування щонайменше 15 ревізій Ніжинського полку 30-60-х років XVIII століття. Більшість із них можуть зберігатися в російських архівосховищах.

Матеріали, опубліковані у книзі, проливають світло на те, якою була внутрішня структура Конотопської сотні часів Гетьманщини. Зокрема, дозволяють збагнути поки маловивчені принципи поділу сотень на курені. Проте найповніше ревізії розкривають персональний склад сотні – як козаків, так і міщан, посполитих (селян), їхній майновий стан.

Крім детальних таблиць із прізвищами, іменами та іншими відомостями, видання містить детальний іменний показчик. Тож для кожного конотопця чи українця, чиє коріння походить із Конотопщини, це безцінне джерело генеалогічної інформації про їхній рід. Адже в “Ревізіях…” можна легко відшукати відомості про свого прямого предка з першої половини XVIII століття – де мешкав, до якого стану належав, яким майном володів.

Зазначимо, що сотні та полки у часи Гетьманщини були не лише військовими, а й адміністративно-територіальними одиницями. Однією з таких одиниць була і Конотопська сотня Ніжинського полку, яка існувала впродовж усього періоду існування ранньомодерної Української держави – з 1648 по 1782 роки.

Краєзнавець, почесна голова конотопського осередку Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка Зоя Шалівська розповіла, що вже встигла вивчити опубліковані джерела та виявила, що відомі герої-конотопці з ХХ століття – вояки УНР, репресовані – були здебільшого нащадками козаків Конотопської сотні.

Про зв’язок поколінь говорив у своєму виступі і речник Генерального штабу та 112 обтро Збройних сил України, історик і політолог Андрій Ковальов. Нащадок козаків Миргородського та Прилуцького полків розповів, що знання історії свого роду, мотивації предків дає усвідомлення того, за що потрібно боротися у наш час.

Андрій Ковальов

Презентуючи видання, голова наглядової ради благодійного фонду “Героїка”, історик і журналіст Ростислав Мартинюк висловив ідею про те, що українцям варто зробити адміністративно-територіальний редизайн своєї держави, при цьому опертися на традицію полково-сотенного устрою, що є органічною для України.

Ростислав Мартинюк

Один з ініціаторів видання та фонду “Спадок Гетьманщини”, конотопський меценат Євген Сур зазначив, що презентована книга – перша із запланованої серії “Спадок Гетьманщини. Конотопщина козацька”.

“Моя ідея полягає в поверненні гідності наших батьків. У вивченні способу їхнього життя. Ця книга – перша з чотирьох, котрі ми запланували випустити. Далі, вочевидь, будуть додатки до книг. Ми – нащадки славного та героїчного козацтва, тож маємо знати і пишатися своїм корінням та власною історією. І усвідомлювати, що сьогоднішня готовність українців обстоювати дер­жаву формувалася і тут, у нашому козацькому Конотопі”, – наголосив Сур.

Євген Сур

Додамо, що вже 23 березня презентація книги відбудеться у Ніжинському державному університеті імені М. Гоголя. Видання пізніше також представлять у Батурині та Сумах.

автор: Максим Омельченко
фото: Дмитро Косенко та “Новинарня“

Читайте також:
Український “гартленд”: усвідомлення Гетьманщини, про яку ми досі нічого не знаємо