Підсумки візиту Сі Цзіньпіня в Москву: Путін згоден “взяти за основу” мирний план КНР і готовий переходити на юань у зовнішній торгівлі

Після переговорів із лідером Китаю Сі Цзіньпінем у Москві президент РФ Володимир Путін заявив, що готовий “взяти за основу” так званий “мирний план” Китаю, коли до цього будуть готові Захід та Україна.

Про це повідомляє офіційна інформагенція держави-агресора “РИА “Новости”.

“Безумовно, ми не оминули увагою і ситуацію навколо України. Вважаємо, що багато положень виділеного Китаєм мирного плану співзвучні з російськими підходами і можуть бути взяті за основу для мирного врегулювання, коли до нього будуть готові на Заході та в Києві. Однак, поки такої готовності з їхнього боку ми не спостерігаємо”, – сказав Путін у вівторок, 21 березня, на спільній пресконференції із Цзіньпінем.

Він розповів, що очільник КНР під час їхньої розмови віч-на-віч напередодні “приділив велику увагу своїм мирним ініціативам”.

Цзиньпін, зі свого боку, наголосив, що Пекін виступає “за мир і діалог”.

При цьому лідери РФ і КНР окремо зробили спільну заяву, в якій стверджують, що відносини їхніх країн не є військово-політичним союзом, не мають блокового і конфронтаційного характеру, також не спрямовані проти третіх країн.

“Сторони відзначають, що відносини між Росією і Китаєм, не будучи військово-політичним союзом, подібним до союзів, що склалися в період холодної війни, перевершують таку форму міждержавної взаємодії, не мають водночас блокового і конфронтаційного характеру і не спрямовані проти третіх країн“, – зазначається в заяві, опублікованій на сайті Кремля

Також у документі наголошується, що російсько-китайські відносини є “зрілими, стабільними, самодостатніми і міцними”, а “дружба двох народів, що передається з покоління в покоління, має міцний фундамент”.

За результатами переговорів Путін і Цзіньпін підписали два спільні документи: заяву про плани економічного співробітництва та заяву про плани поглиблення партнерства.

Крім того, як пишуть російські пропагандисти, Путін “підтримав розвиток спортивних зв’язків між РФ і Китаєм і створення спортивної асоціації в рамках Шанхайської організації співробітництва”. Бо, мовляв, “Захід використовує спорт як інструмент тиску”.

Читайте також:
Блінкен про візит лідера Китаю в Москву: “Дипломатичне прикриття для злочинів РФ в Україні”

Окрім того, за результатами російсько-китайських переговорів Путін заявив про готовність Росії переходити на китайський юань у зовнішньоторговельних розрахунках із країнами Азії, Латинської Америки та Африки.

“Упевнений, ці форми розрахунків у юанях будуть розвиватися між російськими партнерами та їхніми колегами в третіх країнах”, – цитує президента РФ російський сайт РБК.

За словами російського диктатора, національні валюти вже активно використовуються в російсько-китайській торгівлі.

Останніми роками у Росії обговорювали програму “дедоларизації” економіки і зовнішньої торгівлі – план відмови від долара США в цих розрахунках було внесено в уряд ще 2018 року.

Серед основних пропозицій було переведення зовнішньої торгівлі на російський рубль та інші національні валюти. Серед причин відходу від долара в зовнішньоторговельних розрахунках влада РФ називала санкційні загрози.

За 2022 рік частка юаня в розрахунках за експорт у РФ зросла з 0,5% до 16%, а частка рубля — з 12% до 34%, повідомляв російський центробанк. Це сталося на тлі масштабних санкцій після вторгнення Росії в Україну.

У серпні 2022 року РФ стала третьою країною у світі за обсягом офшорних платежів у юанях.

Читайте також:
На противагу Сі і Путіну: Зеленський прийняв запрошення Японії на саміт G7 та підписав заяву про особливе глобальне партнерство