Україна стала моноетнічною державою, у мовному питанні утвердився консенсус, – соціологія

За п’ять останніх років, надто ж за десять останніх місяців мовна ситуація в Україні зазнала кардинальних змін на краще – в бік поширення використання державної мови. В цьому питанні в країні утвердився консенсус.

Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження, яке провів у грудні 2022 року Київський міжнародний інститут соціології на замовлення професора Володимира Кулика, опубліковані на сайті “Збруч“.

За цими даними, 58% українців завжди або переважно говорять українською мовою, 15% – російською, 24% – рівною мірою обома мовами.

У 2017 році ці показники становили, відповідно, 49%, 26% і 25%.

Навіть на Сході та Півдні України уперше за всю історію досліджень українською говорять не менше, ніж російською (29% проти 27%).

Удома з родиною говорять завжди або переважно українською 62% опитаних, російською – 15% (у 2017 році – 51% і 25% відповідно).

Ще більше – 68% – спілкуються українською на роботі або навчанні, російською – 11%.

“Часи, коли виходячи з дому, мільйони українців переходили на російську, пішли в минуле”, – робить висновок ГО “Рух добровольців “Простір свободи”.

Частка українців, які користуються в інтернеті переважно українською, зросла з 23% у 2017 році до 52% – у грудні 2022.

Завжди або переважно російською послуговуються в мережі лише 6%, тоді як п’ять років тому таких був 31%.

66% опитаних вважають сприяння поширенню української мови головним завданням державної мовної політики, 6% вважають пріоритетним розв’язання питання статусу російської мови, 17% – захист мов національних меншин.

Навіть на Сході та Півдні України 55% опитаних вважають, що держава перш за все має поширювати українську мову, і лише 8% виступають за підвищення статусу російської.

80% українців вважають, що українська мова має бути основною в усіх сферах спілкування, 15% – за те, щоб Україна була двомовною країною, менше 1% – за переважання російської мови.

“Таким чином, в Україні остаточно утвердився широкий суспільний консенсус у мовному питанні. І хоча до остаточного подолання згубних наслідків русифікації ще дуже далеко, цей консенсус визначить спрямування мовної політики на багато років уперед”, – констатує “Простір свободи”.

Сам професор робить ще один висновок: Україна стала моноетнічною державою.

“На завершення скажу про (…) запитання, які стосуються не мови, а ідентичності… Респондентів просили сказати, з якою національністю вони “себе пов’язують” (зауважмо, йшлося про акт пов’язування, а не просто факт “належності”). 95% указали українську національність, менш як 2% – російську, 1% – і українську, й російську, а ще 2% – якусь іншу. Порівняно з 2017 роком (тоді, щоправда, питали, ким респонденти “вважають себе за національністю”) частка української національності зросла на 7%, натомість частка російської зменшилася на 5%, а подвійної – на 2%. Тепер з українською національністю навіть на півдні та сході пов’язують себе аж 90%, тоді як п’ять років тому було 64%.

Судячи з цих даних, Україна, по суті, перестала бути багатоетнічною державою, бо нетитульні національності становлять усього кілька відсотків населення. Відповідно, етнополітика не відіграватиме помітної ролі в загальнонаціональному політичному процесі, хоч і залишиться чинником в окремих реґіонах та в стосунках України з міжнародними організаціями, перейнятими правами меншин”, – робить висновок Володимир Кулик.

Оптування було проведене КМІС 4–27 грудня 2022 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера опитано 2005 респондентів, які в цей час мешкали на території України (в межах, підконтрольних українській владі до 24 лютого 2022 року). Максимальна похибка результатів опитування становить 2,4%.

Читайте також:
Закон про медіа є кроком уперед в захисті українського мовно-культурного простору, – В’ятрович

Проєкт “Зберегти Україну” реалізується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.
[sendpulse-form id="91944"]