Стопами Жадана: письменник Любка пригнав 100-те авто для ЗСУ

Український письменник і волонтер Андрій Любка придбав уже 100-ту машину для потреб Збройних сил України, причому зробив це за внесок родини та друзів письменника Юрія Андруховича.

Про це Любка розповів 24 грудня “Українській правді. Життя”.

“Патріарх” української літератури пожертвував на це свою грошову винагороду з премії Гейне. Також до купівлі ювілейного джипу для ЗСУ доклались швейцарські друзі родини Андруховичів, Манфред Бачлер та Кася Лечинська”, – ідеться в повідомленні.

Цю машину передадуть 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді ЗСУ, яка нині воює під Бахмутом.

“Повномасштабне вторгнення кардинально змінило його – Любка перестав писати, не цікавиться культурними процесами і літературними сварками, весь час присвячує постачанню авто для фронту”, – зазначає “УП. Життя”.

Сам Андрій визнає, що “фактично перестав бути письменником”, але водночас “війна його розбудила”.

“Війна вирвала мене зі свого крісла, вирвала мене з цієї позиції перед комп’ютером, перед столом і кинула у вир людей, з якими я мало спілкувався до війни. Ці люди часто не читають книжок і послуговуються не таким багатим словниковим запасом, але вони дуже цікаві, фактурні, живі, прекрасні! І мені здається, що зустрічі з цими людьми, час, проведений спільно, спільні справи – вони і розбудили мене, змусили трохи по-іншому поглянути на життя, трохи збити своє снобство і зарозумілість, яку мають, як правило, люди розумової праці, і відкрити “прекрасність широких мас населення”, якщо говорити жартома”, – каже 35-річний Андрій Любка.

98-ма машина від команди Любки для ЗСУ – її повністю оплатили учасники і друзі “Форуму Ґєдройця” (Forum Dialogu i Współpracy im. Jerzego Giedroycia) з Вільнюса

Він розповів журналістам, що став автоволонтером випадково.

“Коли війна почалася, я почав розселяти людей на західній Україні. Я мав купу знайомих від Луцька до Чернівців, а найбільше, ясна річ, у Закарпатті. Мені писало море людей, які виїжджали з Харкова, Києва, різних міст і я шукав друзів, знайомих, френдів по фейсбуку, у яких можна було цих людей розмістити. Потім ми сконцентрувалися на саме діячах культури, людей з нашої сфери. Але це був дуже швидкий період і фактично в середині березня ця можливість вичерпалася, бо вже всі помешкання були зайняті.

Тоді я почав активніше займатися волонтеркою. Мене попросила дружина Сергія Жадана передати спальні мішки на Харків в підрозділи там. Плюс велика кількість поранених і треба були ліки. І от тоді в такий природній спосіб виникла ланка, зв’язок між Ужгородом і Харковом. Я маю тут друзів із Комітету медичної допомоги в Закарпатті. І завдяки ним ми відправляли на Харків великі партії різної гуманітарної допомоги. Найчастіше це були ліки, або нулячий, абсолютно новий автомобіль швидкої допомоги, який поїхав у Дергачі під Харковом.

Це продовжувалося досить довго. І ми мали для цього транспорт – евакуаційні поїзди. Багато людей виїздили ними з Харкова. Відповідно, в Ужгороді ми їх вантажили медикаментами, гуманітарною, їжею, спальниками, всім тим, що було тут. І відправляли на Харків. (…) У квітні ми зустрілися з друзями і говорили різне, у тому числі про те, що наближається Великдень. І нам потрібно одному нашому другові, який пішов воювати на Донбас, передати домашню ковбасу. А домашня ковбаса – це такий певний сакральний елемент для закарпатців. (…) І ми купили сто кілограм такої смачнющої ковбаси. І ще 100 кілограм того, що називається шовдер – типово закарпатська страва… Я подзвонив другу, кажу – так і так, ми хочемо вам передати. І тоді з’ясувалось, що це важко, бо їхній підрозділ був сформований на папері. Вони отримали форму, отримали автомати, але у них зовсім не було транспорту. У них був якийсь КрАЗ, “Урал” на балансі, якийсь автобус шкільний… Тоді виявилося, що найбільша потреба новостворених підрозділів української армії – це мобільний транспорт, джипи, які можуть їздити по бездоріжжю, полем, лісом, посадкою. Він спитав, чи я знаю, у кого би такий джип для їхнього підрозділу дістати. Бо, мовляв, я письменник, у мене є купа знайомих і я маю до кого звернутись, щоб їм дали джип. Я подумав-подумав і виявилося, що немає такого знайомого в мене. (…) І якщо я хотів справді допомогти не на словах, а реально вирішити проблему для підрозділу свого друга, треба було знайти машину, купити і так передати самому. І я почав збирати гроші”, – пригадав Любка.

Першою його машиною для ЗСУ стала Nissan Navara з Німеччини за 9400 євро, на яку вдалося швидко зібрати гроші через допис у Facebook.

І надалі Андрієві було нескладно залучати кошти завдяки своїй популярності серед читачів, підписників, прихильників у соцмережах.

“З того часу вдалося налагодити систему – поки ми тут в Ужгороді машини ремонтуємо, хтось в Англії їх шукає, хтось приганяє до словацького кордону, я прийжджаю на кордон їх викуповувати. Найчастіше ми купуємо машини в Британії – вони дешевші, бо праворульні і їх важче комусь продати, мають менший пробіг, бо Британія не така велика”, – розповів Любка.

Він волонтерить у команді на чолі з Юрієм Купріянчуком і Іваном Мацканичем. Після того, як формується колона із 5-8 автомобілів, їх переганяють на фронт.

“Часом це Донбас, от остання наша поїздка була на деокупований Південь і в Херсон зокрема. Зараз ми їдемо на Бахмут, бо там найбільша потреба. З нами співпрацювало понад 20 водіїв. В сумі, можна вважати, що нас у широкій команді чоловік 30. А ядро – це три людини, які займаються цим 24/7 безперервно”, – розповів Андрій Любка.

Нагадаємо, 22 грудня стало відомо, що письменник Сергій Жадан передав у ЗСУ вже 100 авто. Наступна ціль – дві сотні.

Читайте також:
Пороми, поліцейські пастки і бюрократія: що долають волонтерські авто на шляху з Європи до фронту

Проєкт “Зберегти Україну” реалізується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна