Помер Юрій Шухевич, син головнокомандувача УПА

Після тривалої хвороби у віці 89 років помер Юрій Шухевич – український політичний і громадський діяч, політв’язень радянських часів, колишній народний депутат, син командира УПА Романа Шухевича.

Як стало відомо “Новинарні” від дружини, Лесі Шухевич, пан Юрій відійшов у засвіти у вівторок, 22 листопада, в Німеччині.

Смерть настала у лікарні в Мюнхені, де він перебував на лікуванні.

Юрій Шухевич відомий зокрема як організатор і голова УНА-УНСО.

У серпні 2006 року президент України Віктор Ющенко надав Юрію Шухевичу звання Героя України.

Юрій Шухевич. Біографічна довідка

Юрій-Богдан Романович Шухевич (Березинський) народився 28 березня 1933 року в селі Оглядів на Львівщині.

Син Романа Осиповича Шухевича та Наталії Шухевич із Березинських.

Серед його предків були етнографи, публіцисти, організатори львівської “Просвіти”, Українського педагогічного товариства “Руська бесіда”, “Бояна”, Музичного товариства ім. Леонтовича, редактори часописів.

У 1944 році, в 11-річному віці, з приходом Червоної армії на західноукраїнські землі Шухевич-молодший заарештований і разом із матір’ю засланий у Сибір. Його батько в цей час був головнокомандувачем Української повстанської армії та головою секретаріату Української головної визвольної ради.

У 1946 році Юрія відлучили від матері і помістили в дитбудинок для дітей “ворогів народу” на Донбасі. Він двічі тікав і добирався додому, де його знову затримували.

Із 1948 року над 15-річним Юрієм розпочався судовий процес, і з настанням 16-річчя Юрій Шухевич, засуджений радянським режимом (на підставі рішення спеціальної наради ОСО МВС СРСР в Москві) був ув’язнений на 10 років у радянській тюрмі у Владимирі винятково за політичну діяльність його батька Романа Шухевича.

Юрій Шухевич із батьком Романом

У 1954 році, відбувши шість років тюремного ув’язнення, Юрій підпав під дію закону про амністію неповнолітніх, однак знову був заарештований за протестом генерального прокурора СРСР.

У 1958 році, після закінчення 10-річного терміну ув’язнення, ОСО МВС СРСР повторно засудило на нові 10 років у невільничих таборах суворого режиму на основі “тюремної справи”, використавши за “свідків” провокаторів і тюремних наглядачів. Справу Юрія Шухевича вів майор Львівського управління КДБ Євстафій Гальський, відомий також як автор (під псевдонімом Клим Дмитрук) пропагандистських випадів проти українського визвольного руху та греко-католицької церкви.

У серпні 1968 року Шухевич був звільнений і з огляду на заборону жити в Україні поселився в Нальчику Кабардино-Балкарської АРСР, де працював електромонтером.

У березні 1972 року з посиленням авторитарного режиму в СРСР був заарештований втретє і засуджений на 9 років ув’язнення і 5 років заслання.

Молодий Юрій Шухевич

Після короткочасного перебування в мордовських концтаборах Шухевич був заарештований в ув’язненні вчетверте.

“Ще в слідчому ізоляторі Шухевич написав гнівного листа в ООН, розкривши злочинну систему судів і засуджує тоталітарний режим СРСР, який знищує громадян, що мають національну свідомість. Цього листа Шухевича вдалося передати на волю, але копію під час обшуку вилучили. За це 1973 року – новий термін: 10 років тюремного ув’язнення та 5 років заслання, причому рік, уже проведений у тюрмі, Шухевичу не зарахували.

У тюрмі в Шухевича відкрилася виразка шлунка. Час від часу його відвідують працівники КГБ з пропозиціями співпраці і каяття, та він кожного разу відмовлявся”, – йдеться в біографічній довідці, записаній зі слів пана Юрія.

До 1978 року перебував у Владимирській тюрмі, звідки був спрямований до Чистопільської тюрми в Татарстані.

У лютому 1979 Шухевич разом із групою політв’язнів і засланців був оголошений членом Української Гельсінкської групи (УГГ). Згодом він пояснив, що цього з ним ніхто не узгоджував.

Юрій Шухевич неодноразово вимагав обслідування лікарями, але мав лише покарання карцером. 1981 року в тюрмі він осліп: мав катаракту обох очей і відшарування сітківки. Операція, зроблена в Ленінградській лікарні для в’язнів 7 січня 1982 року, була невдалою.

З березня 1983 року його утримували в будинку інвалідів у Омській обл.

У 1988 році (55 років) закінчився термін його заслання у Сибір. У жовтні 1989-го Шухевич повернувся у Львів. 1991 року був реабілітований.

Після проголошення Незалежності України у 1991 році Юрій Шухевич на запрошення світових правозахисних організацій та української діаспори відвідав країни Західної Європи, США, Канаду й оселився в Україні, у Львові.

Юрій Шухевич був серед засновників Української національної асамблеї (у 1991-94 рр. – голова Української міжпартійної асамблеї, попередниці УНА) та головним командиром Української національної самооборони (УНСО), але вийшов з цих організацій, вважаючи, що їхнє керівництво не дотримується чистоти національної ідеї.

Після зміни керівництва УНА-УНСО повернувся. У 2005 році знову був обраний головою політичної партії УНА та головним командиром УНСО, залишався на цій посаді до 2014 року.

Юрій Шухевич у Верховній Раді

Надалі, з жовтня 2014-го – народний депутат, №5 у списку Радикальної партії Олега Ляшка. Працював у Верховній Раді України VIII скликання. Входив до тимчасової президії, яка відкрила перше засідання постмайданівського парламенту.

Юрій Шухевич у Верховній Раді

Ініціатор і автор закону про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті.

Читайте також:
Син Романа Шухевича підтримує надання 80-й бригаді імені його батька

Померла Дарія Гусяк, зв’язкова Головного командира УПА Шухевича

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна

[sendpulse-form id="91944"]