Убиті та репресовані Росією: в день загибелі Гії Гонгадзе в Києві провели меморіальну акцію

16 вересня, коли виповнилося 22 роки від дня викрадення та вбивства журналіста Георгія Гонґадзе, правозахисні та медійні організації провели в Києві щорічну акцію пам’яті Гії та всіх вбитих українських журналістів.

Захід відбувся в п’ятницю на Подолі, біля храму Миколи Набережного ПЦУ, де був похований Гонгадзе.

Під час меморіальної акції журналісти та правозахисники згадали про ув’язнених українських журналістів на окупованих територіях, про внесок Георгія Гонґадзе у боротьбу проти агресивної зовнішньої політики РФ та вшанували памʼять українських і закордонних журналістів, убитих російськими окупантами від початку вторгнення на територію України.

“Усі вісім з половиною років, доки триває війна Росії проти України, інформація відіграє дуже важливу роль. Саме завдяки журналістам всі ми і світ знаємо про справжнє обличчя Росії, про ті злочини, зокрема і медіазлочини, які росіяни вчиняють на наших землях. Ми знаємо, що їх не зупиняє напис “Преса” на касках, бронежилетах чи автівках, – наголосила Тетяна Терен, виконавча директорка Українського ПЕН. – І сьогодні нам важливо пам’ятати цю страшну і болісну цифру: з початку повномасштабної війни Росії проти України загинуло вже 38 українських і закордонних журналістів. Вісім з них загинули під час виконання професійних обов’язків, ще 30 журналістів загинули як цивільні або захищаючи Україну в лавах Збройних сил України”.

Могила Георгія Гонгадзе. Фото: PEN Ukraine

Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації, розповіла, що від початку повномасштабного вторгнення Росії країна-агресор скоїла вже понад 435 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Крім убивств, до переліку таких злочинів входять викрадення журналістів, погрози, вимушена зупинка роботи редакцій, вимкнення українського мовлення тощо. Загалом понад 215 редакцій місцевих медіа були змушені закритись.

Учасники акції розповіли також на події і про злочини та утиски проти журналістів, які Росія вчиняє в окупованому Криму.

“Зараз у російському ув’язненні перебувають 14 журналістів, які розповідали про репресії на окупованому Кримському півострові, – повідомила Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини ZMINA. – З 2014 року Росія методично знищувала незалежні медіа в Криму, і зрештою майже єдиними, хто ризикував доносити правду звідти, залишилися громадянські журналісти, прості громадяни, яким часто доводиться платити власною свободою за свободу слова. Після 24 лютого переслідування в Криму посилилися, були введені нові кримінальні статті за антивоєнні протести чи “дискредитацію” російської армії, а списки політв’язнів – зросли. Серед них – двоє громадянських журналістів, яких кинули за ґрати навесні і влітку, – це Ірина Данілович і Вілен Темер’янов. Утім, незважаючи на переслідування і залякування, в Криму досі лишаються інформаційні ініціативи і громадянські журналісти, які продовжують висвітлювати події на окупованому півострові”.

Мирослава Гонгадзе. Фото: Олександр Хоменко / Gongadzeprize.com.ua/

Присутня на акції Мирослава Ґонґадзе, керівниця редакції “Голосу Америки” у Східній Європі, нагадала, що широкий розголос, який викликало вбивство Ґонґадзе, та протести громадськості завадили планам тодішнього президента Леоніда Кучми змінити Конституцію України та посилити свою владу. Вона також наголосила на тому, що справа Георгія у боротьбі за свободу України триває.

“Сьогодні дуже багато воїнів гине, захищаючи право України на існування. Важливо, щоб усі ці смерті не були даремними”, – сказала вдова Гонгадзе, яку цитує сайт премії імені Георгія Гонгадзе.

Читайте також:
Фотографи заблокованого Маріуполя Чернов і Малолєтка стали лауреатами Премії Ґонґадзе-2022