Зі зміною обставин після 24 лютого і пів року війни потенційне рішення НАТО про План дій щодо членства для України вже не має такого значення, як раніше – натомість потрібне лише безпосередньо членство.
Про це заявила віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішина в інтерв’ю “Європейській правді”.
Відповідаючи на запитання про те, чи зацікавлена в цьому Україна після того, як Фінляндія та Швеція отримали згоду на членство в НАТО без ПДЧ, Стефанішина сказала: “Якби Україні запропонували ПДЧ до 24 лютого, ми були б максимально задоволені цим рішенням, щасливі і вважали б, що ми виконали вимогу нашої Конституції, і це єдино правильне рішення. Сьогодні пропозиція ПДЧ в рамках НАТО – це буде рівнозначно рішенню Бухарестського саміту 2008 року”.
За словами віцепрем’єрки, аналіз відповідності українського сектора безпеки й оборони та інших структур стандартам НАТО засвідчив, що Україна де-факто вже впровадила дуже багато практик Альянсу. Крім того, військові зараз набувають унікальний досвід бойових дій, якого не мають військові країн-союзників НАТО.
“Тобто тільки членство?” – “Тільки членство”, – відповіла Ольга Стефанішина.
“Основні “морквинки”, цікаві в умовах цієї війни можливості ми могли б отримати виключно тепер як член Альянсу, на якого поширювалася б 5-та стаття договору НАТО. Все решта ми робимо, і це не потребує на сьогодні залучення високих політиків чи міністрів. Взаємодія з НАТО відбувається. Але у питаннях, які стосуються саме безпекових гарантій, лише членство може змінити ситуацію”, – пояснила віцепрем’єрка.
На її думку, Україна рано чи пізно обов’язково стане членом НАТО – “якщо НАТО буде існувати до того моменту, коли буде таке вікно можливостей”.
Вона зазначила також, що поки не бачить сенсу серйозно обговорювати заперечення Росії проти вступу України до НАТО – з огляду на те, що перспектива переговорів з Кремлем наразі далеко і невідомо, чи ці питання взагалі будуть предметом перемовин.
“Якщо ви звернули увагу, майже половину часу, як триває повномасштабна війна, Росія не заявляє таких вимог і таких дискусій взагалі не веде. Тобто в цьому плані повномасштабна війна знівелювала всі можливі наративи РФ – і про загрозу з боку НАТО, і про захист російськомовного населення, і багато речей, яких власне боялися країни Альянсу, кажучи, що не треба дратувати Росію. Тому ми не надто серйозно ставимося до будь-яких заяв РФ і готові будемо повернутися до дискусії після звільнення наших територій”, – сказала віцепрем’єрка.
Читайте також:
Серед членів НАТО немає консенсусу щодо надання ПДЧ Україні, – посол Франції
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
