Замість захисту споживача влада підштовхує його до еміграції: чому намір уряду запровадити збір на купівлю валюти для імпортерів – погана ідея

Ігор Мірошниченко
громадський і політичний діяч, народний депутат VII скликання

Поки економічні експерти майже одноголосно захоплюються намірами уряду запровадити 10% націнку на купівлю валюти імпортерам, що неодмінно призведе до здорожчання товарів іноземного виробництва, висловлю свою скромну, неекспертну думку від імені пересічного українського споживача.

Уряд Дениса Шмигаля та народні депутати, що підтримають цю ініціативу, по суті хочуть за наш з вами рахунок зменшити дефіцит держбюджету. Який, як відомо, щомісяця складає понад 5 мільярдів доларів, і його не вдається ліквідувати обіцяними дотаціями західних партнерів.

Нас із вами змушують із власної кишені, попри інші податкові стягнення, додатково фінансувати воюючу країну – або відмовитися від імпортних товарів, перейшовши на вітчизняні, які будуть щонайменше на 10% дешевші.

Протекціонізм власного виробника, в принципі, непогана практика. Проте треба розуміти, що в таких умовах ми говоримо не про ринкову економіку і конкуренцію, яка сприяє підвищенню якості товарів та послуг, а про жорстку державну регуляторну політику, яка більше схожа на комунізм із командно-адміністративною системою, ніж розвинений капіталізм із ліберальною економічною моделлю.

В останній головною цінністю є право споживача на якісні товари і послуги, які виграють конкуренцію незалежно від місця їхнього походження. Тоді як наші урядовці пропонують захищати свого виробника, попри можливу нижчу якість товарів і неодмінне ущемлення прав споживача.

Як захищають свого виробника цивілізованими методами, дбаючи про національні інтереси і не виглядаючи при цьому печерними дикунами перед імпортерами? Для цього треба надавати пільгові кредити, знижувати або скасовувати на період становлення орендні ставки і зменшувати податковий тиск на вітчизняний бізнес, щоб він став на ноги. Створивши якісний продукт, він зможе створити необхідні українцям робочі місця, які в перспективі наповнять податками бюджет і піднімуть українську економіку.

Але наші урядовці з депутатами обирають банальну схему зі збільшенням ціни на іноземне, яка не принесе бажаного економічного результату, але надасть новий виток популізму. Звісно, у зв’язку з війною під патріотичними гаслами українцям сьогодні можна упхати будь-що. Але чи є це моральним і професійним з точки зору роботи влади в екстремальних умовах, в яких опинилася Україна? І чи воно взагалі спрацює так, як планують ініціатори нововведень?

Розрахунок на збільшення надходжень до бюджету за рахунок додаткового податку на імпорт, на мій погляд, така сама утопія, як повернення повноцінного розмитнення автомобілів замість нульової пільгової ставки, яку обіцяли українцям упродовж усього воєнного стану. Наповнили бюджет за цей місяць? Ні! На початку липня за інерцією автомобілі в Україну ще йшли і розмитнюватимуть, але зараз ринок взагалі зупинився. Бо люди купували авто тоді, коли була можливість скористатися пільговим періодом і купити його дешевше. А зараз, під час війни і за звичайними ставками, авто нікому не потрібні. Адже в умовах виживання для більшості вони є предметом розкоші.

Як наслідок – ми суттєво не збільшили бюджетних надходжень від розмитнення нових та вживаних автомобілів і суттєво згорнули бізнес тим, хто забезпечував цей ринок (посередники у пригоні, СТО тощо), ще й підірвавши у громадян довіру до держави, яка не тримає свого слова. Бо у квітні пообіцяли нульове розмитнення на весь час воєнного стану, а потім передумали.

Тепер повертаємося до податку на імпорт. Можливо, він трохи допоможе в конкуренції з іноземною продукцією вітчизняному виробнику. Але перемога в цій конкуренції буде не на користь споживача, як мало б статися у цивілізованій країні, де інтереси людини превалюють, а в ринковій економіці виживають найкращі. Тут конкуренцію перед якістю виграватиме ціна. А отже,

українці будуть змушені купувати менш якісні товари, аби вони були дешевші.

Зрештою, це не приведе до суттєвого поповнення бюджету за рахунок збільшеного податку завдяки тому, що споживачі не купуватимуть іноземної продукції. А натомість змусить конкурентного іноземного виробника піти з нашого ринку або суттєво згорнути свою діяльність. Імпортери при цьому в середньостроковій перспективі будуть змушені згортати товарообіг, що спричинить до ще більшого падіння ВВП.

Ну, і ще одне питання: як бути з тими товарами, яких в Україні не виробляють? Тими ж автомобілями, до прикладу? Українцям пропонують за них платити ще на 10% більше без жодної вітчизняної альтернативи?

На мій погляд, подібні урядові ініціативи є неефективними для наповнення бюджету і вони вкотре покликані залізти до кишені пересічного і дуже бідного через війну простого українського споживача.

За що взагалі у світі люди сплачують податки? За комфорт, безпеку, МОЖЛИВОСТІ заробляти більше і жити якісніше. В Україні можливостей не просто заробляти більше, а заробляти взагалі, зараз катма. На посаду, яка раніше з оплатою 10-15 тисяч гривень була вакантною, нині черга, а її “вартість” опустилася до 5-7 тисяч. Ці люди не мають змоги платити ніякі податки, тому вони точно не наповнять дохідну частину бюджету, як на те розраховує уряд. Тож такий крок – ще один із тих, які підштовхують українців до еміграції.

До речі, а що там із нашими зобов’язаннями в рамках Світової організації торгівлі? Розумію, що воєнний стан дозволяє ці жорсткі заходи. Але в мене правда великі сумніви у їхній користі й ефективності.

Економісти та експерти у світлі 10% урядової ініціативи закликають усіх із розумінням ставитися до здорожчання товарів, бо таким чином ми нібито наповнюємо наш бюджет і воюємо з московитами. Проте реалії такі, що наш воєнний і частково економічний потенціал нині фінансують платники податків у США та країнах Євросоюзу!

А наші податки йдуть головно на те, щоб чиновники на чолі з депутатським корпусом могли жити на підвищену зарплату, продовжували освоювати “відкати” на неважливих в умовах війни програмах (ви ж про це в курсі?) і гралися в гру “збалансуй бюджет за рахунок того українця, який ще не втік в еміграцію”.

Хоча треба нарешті чесно сказати, що без міжнародної допомоги (яку нам, до речі, пообіцяли, але не поспішають давати якраз, я гадаю, через перші дві причини, названі вище) ми дохідну частину бюджету з витратною не збалансуємо.

А підтримку ЗСУ українці, які ще мають таку змогу, забезпечують без жодних втручань держави – у вигляді щоденних донатів та волонтерства.

P.S. Якщо ви принципово не купуєте іноземних товарів і вважаєте, що запровадження ставки 10% на купівлю валюти для імпортерів ніяким чином на вас не позначиться – мушу вас розчарувати. Ще й як позначиться! Якщо ви використовуєте автівку – вона споживає імпортне пальне. Його також купують за валюту, яка на 10% має стати дорожчою для імпортерів.
Зрештою, дорожче пальне приведе до подорожчання майже всіх, навіть вітчизняних груп товарів, собівартість яких дуже залежить від бензину чи дизпалива. Тому, де-факто, цей додатковий 10% податковий тягар ляже на всіх. З чим я вас, українці, і вітаю.
Може, не такі вже й дурні ті, хто розраховує збільшити надходження до бюджету нашим із вами коштом. Зробимо це, навіть не усвідомивши, що влада вкотре розводить своїх співвітчизників, як кошенят.

Читайте також:
Кабмін пропонує Раді переглянути деякі податкові пільги


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".