У самій природі дикого звіту Amnesty International і моніторингу “обох сторін” закладений баг, – Трощинська

Тетяна Трощинська
журналістка, головна редакторка “Громадського радіо”

(FB)

Amnesty International, які вважаються правозахисною організацією, опублікували доповідь, де пишуть, що “українські військові створюють загрозу цивільному населенню, розміщуючи сили в житлових районах”.

Вони опитали людей і отримали свідчення. Наприклад, Микола, який “живе у багатоповерхівці в районі Лисичанська (Донбас), який неодноразово постраждав від російських атак, у результаті яких загинув щонайменше один літній чоловік, сказав Amnesty: “Я не розумію, чому наші військові стріляють в містах, а не в полі”.

Інший цивільний, 50-річний чоловік, сказав: “Поруч, безумовно, йдуть військові дії. Коли стріляють з нашого боку, ми потім чуємо вогонь у наш бік”.

Мені дуже прикро, що Микола живе у місті, де фронт. Це Росія принесла туди війну.

Але мені й дуже прикро, що такі організації як Amnesty International досі існують у такому вигляді, що нині.

Я поясню. У самій природі цих диких звітів і моніторингу “обох сторін” закладений баг.

Вони виходять з того, що війна може відбуватися у якомусь обгородженому колючим дротом зоопарку, де здичавілі військові з “обох сторін конфлікту” вбивають одне одного. А цивільні з “обох сторін конфлікту” танцюють у мирному садочку під блакитним небом.

Принаймні, я думаю, що таке кіно прокручує в голові очільниця Amnesty international Агнес Калламар, яка сповістила висновок про українських військових своїм твітом.

Нагадую. Воюють не військові проти цивільних. Це Росія напала на Україну. Вісім 8 років тому. Як перед тим на Грузію.

Це війна країни проти країни.

Росія і російські військові зруйнували українські міста Маріуполь, Сєвєродонецьк, напів зруйнували Чернігів і Харків, щодня обстрілюють Миколаїв, Кривий Ріг, Сумщину.

Катують українців в окупованому українському Херсоні.

Російські військові привезли на Київщину мобільні крематорії, щоб спалювали тіла українців і українок.

Росія і росіяни цілеспрямовано стратили українських військовополонених в Оленівці. Наплювавши на усе міжнародне законодавство, моніторингові місії і сонми занепокоєних звіторобців.

Ви ж знаєте, що, виявляється, Міжнародний Червоний хрест нічого нікому не гарантував? Вони, як йдеться у заяві, були “нейтральним посередником”, який “сприяв безпечному виходу учасників бойових дій із заводу “Азовсталь”, однак не гарантував безпеку військовополонених, які потрапили “в руки ворога”.

Я іноді думаю, чи їм самим не гидко від абсурдності власних заяв?

Але, звісно, важливо, що поважні правозахисники зафіксували, що “50-річний чоловік чує постріли з боку ЗСУ”.

Знаєте, коли у світі буде менше війн? Коли Червоний Хрест, ООН, Amnesty  Іnternational, купа інших цілком безпорадних міжнародних інституцій припинять писати свої звіти і мирити гвалтівника і жертву,

і знайдуть сенс свого існування в реальних санкціях проти країн-терористів і диктаторів, які є причиною війни – ой, даруйте, конфлікту.

Зло треба карати, а не запопадливо усміхатись до нього за довгим білим столом.

Читайте також:
“Дезінформація та пропаганда”: Україна розкритикувала новий звіт Amnesty Internatinal