“Ми давно знаємо, що це не спецоперація”: Le Monde видала репортаж із російського Бєлгорода під обстрілами

Французька газета “Le Monde” опублікувала великий репортаж з російського міста Бєлгород. Група журналістів приїхала у місто та поговорила з місцевими жителями. Це – мешканці сусідніх будинків із будинком, який постраждав під час обстрілів минулого тижня.

Матеріал опублікували у понеділок, 11 липня.

Мешканка міста Тетяна Кайдалова так коментує ситуацію з обстрілами:

“Ми давно знаємо, що це не спецоперація. Ми знали, що по нам б’ють, тому що ми близько [до України]. Але ми думали, що ця справа швидко закінчиться. Як Грузія, як Сирія”.

Інший бєлгородець, пенсіонер Олександр каже таке:

“Жити стане ще важче, але ми не скаржимося і перебудовуємося, це наш менталітет. Якщо західні люди вважають, що ми припинимо підтримувати нашого президента через санкції чи вибухи, то вони помиляються. Це навіть навпаки! Більш того , про особистість Володимира Путіна взагалі не йдеться”.

Для пенсіонера єдиним, хто може припинити конфлікт, є Джо Байден.

Юрію – 65 років, він поранений у зап’ястя, у якого все ще залишається осколок, що влучив у його будинок.

“Я не можу звинувачувати свій уряд, я не можу звинувачувати українців”.

Юрій визнає, що задається питанням про переваги “спецоперації”, перш ніж виправляється: “Без сумніву, у нас не було вибору, інакше вони напали б першими… Без сумніву”.

Також Юрій розповідає про розірвані зв’язки з родиною “по той бік” , у Харкові. Дзвінки рідкісні, смс-повідомлення без відповіді. Такі історії повторюють у Білгороді тисячі вуст. Це вже давнє минуле між «братніми народами» .

“Незважаючи на заявлену близькість, знання фактів є відносним: таксист, який пояснює, що продовжує спілкуватися зі своїми родичами в Харкові, тим самим стверджує, що українське місто живе завдяки російській гуманітарній допомозі, що неможливо. Ще простіше смирений фаталізм виявляється в селах на півдні Бєлгородської області, куди частіше летять снаряди. Там чоловік, зайнятий перефарбуванням свого шлагбауму, підмітає: “Якщо президент каже, що все добре, то це добре“, – пише видання. 

“Можливо, навіть більше, ніж деінде в Росії, Бєлгородом панує апатія”, — підкреслює місцевий журналіст, який також вважає за краще залишитися невідомим.

Попередній губернатор залишався на посаді 27 років. Перш ніж почати писати езотеричні твори, він придушував будь-які спроби створити громадянське суспільство. До цього додається страх, епідемія доносів і засуджень за «дискредитацію» збройних сил. Останнє вразило професора університету Тетяну Новікову 24 червня за коментар у Вконтакте: антивоєнне гасло та вірш. Згодом цю жінку виключили з університету, де вона пропрацювала 36 років. Ніхто з викладачів не протестував.

Дивно, але єдиний, хто відкрито ставить під сумнів напрямок і хід військової операції, – це волонтер, який працює на підтримку армії.

47-річна Жанна Бассанська збирає пакунки для військових: одяг, продукти і навіть дрони. Ця підприємиця критикує «пропаганду з обох сторін» , каже, що не розуміє переслідування антивоєнних активістів і попереджає, що ніяка «перемога» неможлива, але вона зробила свій вибір: через «жалість» до солдатів і щоб бути впевненим, що бойові дії ніколи не перенесуться в його рідний край.

Читайте також:
Обстріли Бєлгорода й Курська: як реагують росіяни