Зрозуміти нашу війну: на престижному фестивалі в Британії показали українські документальні фільми

Стрічки українських режисерів продемонстрували на щорічному кінофестивалі Sheffield DocFest у Великій Британії, що тривав 23-28 червня.

Більшість картин розповідають про події російсько-української війни, деякі – були зняті після 24 лютого. На знак солідарності з Україною престижний фестиваль склав окрему українську програму.

Sheffield DocFest – одна з головних подій року у царині документального кіно. Фестиваль у Шеффілді ще називають “документальними Каннами”. Сюди з’їжджаються поціновувачі цього жанру кінематографу, а також – відомі продюсери та режисери з усього світу.

На цьогорічному Sheffield DocFest було як ніколи багато України. На знак солідарності з українцями фестиваль склав спеціальну програму під промовистою назвою “Пароль: Паляниця”. Її підготували у співпраці з українським міжнародним фестивалем DocuDays UA, який цьогоріч не відбувся через повномасштабне військове вторгнення Росії.

Програма включала 10 документальних стрічок українських режисерів. Чотири з них мали бути показані в межах перенесеного фестивалю DocuDays UA. Тематика більшості картин стосується драматичних подій новітньої історії України. Покази двох фільмів стали прем’єрними. Зокрема, вперше глядачі мали змогу побачити стрічку відомого українського режисера Володимира Тихого “День українського добровольця”. Фільм був знятий вже після початку повномасштабної війни та розповідає про події одного дня українського спротиву – 14 березня 2022 року.

Про сучасну війну розповідає і стрічка “Подолати темряву” об’єднання незалежних фільммейкерів “Кінодопомога”, також вперше показана на фестивалі у Шеффілді.

Перший показ за кордоном мав фільм “Між небом та горами” режисера Дмитра Грешка – про пандемію сovid-19 у віддаленому українському гірському селі.

26 червня відбувся показ одразу двох документальних стрічок про російсько-українську війну. Це – короткий метр “Мир та спокій” режисерки Мирослави Клочко та повнометражні “Терикони” Тараса Томенка. Обидві картини розповідають історії маленьких українців, чиє дитинство змінила війна.

“Терикони” мали стати фільмом-відкриттям фестивалю DocuDays UA. Світова прем’єра картини відбулась 15 лютого цього року на Берлінському кінофестивалі? за тиждень до російського вторгнення. Робота над фільмом тривала чотири роки. Це розповідь про життя дівчинки Насті із прифронтового Торецька, що втратила дім та батька внаслідок російського бомбардування. За словами режисера Тараса Томенка, цією стрічкою він хотів нагадати світові, що у нас триває війна.

“Цей фільм знімався до 24 лютого, коли світ намагався не помічати війну, удавати, що в Україні нічого страшного не відбувається, – зазначає Томенко. – Коли почалась повномасштабна війна, то з’явилась величезна увага до стрічки з боку міжнародних фестивалів. Тиждень тому фільм був показаний у Центрі Жоржа Помпіду в Парижі. Це знакова подія, тому що туди запрошують виняткові фільми. Також маємо покази в Італії, Франції, Німеччині”.

Нині стрічка, що розповідає про війну в Україні, і має запрошення ще на вісім міжнародних фестивалів. На показі “Териконів” у Шеффілді глядацький зал був заповнений ущерть. Режисер представляв картину за допомогою відеозв’язку. Каже: після показу отримав багато відгуків від глядачів, що були вражені стрічкою. Тарас Томенко переконаний: засоби кіно дозволяють найкраще передати іноземцям те, що відчуваємо ми зараз.

“Тільки через кіно люди можуть пережити повноту драми: через долю людини, ідентифікацію себе з героєм на екрані, – наголошує режисер. – Їх (глядачів) вражав цей фільм, вони були шоковані, сиділи зі слізьми на очах. Для цих це була якась нова, незрозуміла сторінка, яку вони ніколи не бачили. По телевізору вони цього не бачать. Вони бачать новини, але коли вони бачать живі емоції, живу людину, – це зовсім по-іншому сприймається”.

Після спільного кінопоказу двох стрічок відбулась дискусія під назвою “Що потрібно знати, коли йдеться про Україну?”, у якій взяли участь режисери. Ішлося, зокрема, про відповідальність покоління митців і мисткинь та загалом культурних діячів в умовах війни України за незалежність.

Сучасна боротьба українців за свободу має визначальне значення для цілого світу. І українські культурні діячі – також на передовій цієї боротьби. Адже у найближчій перспективі наша культура, як один із фронтів нашої війни, буде в епіцентрі уваги міжнародної спільноти.

Гендиректорка Sheffield DocFest Клер Стюарт підсумувала: “Ми розширили співпрацю з Україною не лише завдяки чудовим документальним фільмам, які знімає Україна, але й стійкості та відданості наших українських колег, які, незважаючи на неймовірні виклики, в умовах воєнного стану, продовжують боротися за майбутнє української культури”.

автор: Ростислав Мартинюк

Читайте також:
“Маріуполіс” і “Парфенон”: в Україні вперше показали фільми вбитого росіянами литовського режисера Кведарявічуса

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".