Помер автор бестселера “Країна моксель, або Московія” Володимир Білінський

На 87-му році життя помер український письменник і дослідник історії Володимир Білінський – автор бестселера “Країна моксель, або Московія”, який розвінчував імперські фальсифікації історії Росії.

Про смерть визначного діяча Організації українських націоналістів увечері вівторка, 7 червня, повідомив голова ОУН Богдан Червак.

“Володимир Білінський – один із тих, хто аргументовано і яскраво доказав, що Московія не має нічого спільного з Київською Руссю, а бере своє походження від угро-фінських та тюркських народів. Він сміливо вступав у дискусії з будь-якими науковими авторитетами і вигравав полеміку, доводячи рабську сутність і злочинність Москви”, – зазначається в дописі.

“Росія породжена й вихована у потворній і приниженій школі монгольського рабства. Сильною вона стала тільки тому, що в майстерності рабства виявилася неперевершеною. Навіть і тоді, коли Росія стала незалежною, вона й далі залишалася країною рабів”, – казав Білінський.

Як розповів голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, пан Володимир пішов із життя вранці 7 червня.

“Володимир Білінський – подвижник, котрий дав українцям і світові такі знання про нашу історію, яких не спроможні були запропонувати цілі академічні інститути.

Дослідник, котрий на основі скрупульозних архівних досліджень спростував московську, повторювану тутешніми продажними толочками, брехливу і криваво небезпечну тезу про якусь “спільну колиску” “народів-братів” чи “єдіний народ”.

Історик, котрий вказав московитам на їхнє справжнє місце в часі і просторі – на смітнику історії, в обозі ординських ханів.

Українець, котрий любив рідну землю дієвою синівською любов’ю, і, “щоби вона не спала”, зробив як письменник все для її визволення від темної облуди безпам’ятства і летаргії”, – написав Сидоржевський.

Володимир Білінський. Фото: Микола Василечко

Довідка

Володимир Броніславович Білінський народився 18 травня 1936 року в селищі Дунаївці Хмельницької області.
У 1959 році закінчив факультет “Мости і тунелі” Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту.
За розподілом поїхав працювати до Казахстану. З 1959 по 1996 рiк жив і працював у Караганді – місті, яке було збудоване в’язнями концтаборів і депортованими. Під його керівництвом було зведено мости в Караганді, Павлодарі, Кокчетаві, Темиртау, Джезказгані, Балхаші, Екібастузі, Шахтинську та в інших містах Казахстану.
У 1999 році повернувся в Україну. Мешкав у Києві.
Друкувався в газетах “Літературна Україна”, “Українське слово”, “Столиця”, “Нація та держава”.
У своїх працях доводив, що історія Росії (Московії) фальсифікувалася з метою вивищення великороського народу й применшення ролі інших націй, зокрема й української. Аналізуючи джерела й зіставляючи історичні факти, доводив, що росіяни протягом віків були підданцями золотоординців, жили за їхніми законами й зазнали змішування крові та звичаїв.
Автор бестселерів “Країна Моксель, або Московія”, “Москва Ординська” та “Україна-Русь”.
У 2011 році за книгу “Країна Моксель, або Московія” був відзначений премією ім. Івана Франка “За найкращу наукову роботу в інформаційній сфері”.

Читайте також:
Помер відомий український письменник Володимир Рутківський, автор “Сторожової застави”