В Україні на одного прокурора припадає 7 тис. справ щодо воєнних злочинів Росії, – ОГП

Наразі офісом генерального прокурора зареєстровано понад 239 тисяч фактів воєнних злочинів. Загалом же злочинів, пов’язаних зі збройною агресією, — понад 265 тисяч. Водночас їхнім документуванням і розслідуванням займаються лише близько 700-800 правоохоронців.

Про це повідомив начальник відділу взаємодії з міжурядовими, державними та неурядовими організаціями Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, ОГП Олександр Зюзь під час дискусії в межах Docudays UA, передає “Громадське”.

“Ми маємо обмежені ресурси, тому визначаємо певні пріоритетні напрями й намагаємося групувати ці справи. Загалом, якщо порахувати, воєнні злочини по всій Україні документують близько 700-800 людей — це органи досудового розслідування та органи прокуратури.

Навантаження залежить від регіонів. Наприклад, у Донецькій області на одного прокурора припадає десь близько 7 тисяч таких справ. На Харківщині — близько 2,5 тисячі. В інших регіонах їх менше, але все одно навантаження велике”, — зазначив Олександр Зюзь.

За його словами, в українських судах підозрюваних у скоєнні воєнних злочинів нині — більш як 1222 людини, обвинувачених — 893, засуджених — 273. Більшість вироків — 250 — заочні (тобто ухвалені за відсутності обвинуваченого), решта ж — стосуються російських військових, які перебували в українському полоні.

Кожне розслідування, каже Зюзь, займає близько пів року.

На запитання, що перешкоджає розслідуванню, адже до суду дійшло лише пів відсотка від усього масиву справ, — представник Офісу генпрокурора зазначив, що тут головне не кількість, а якість.

“Жодна країна у світі не розслідувала воєнні злочини під час того, як конфлікт триває і продовжують вчинятися воєнні злочини. Тому ми намагаємось не міряти це процентами від загальної кількості. Це [239 тисяч — ред.] зареєстровані інциденти. Дуже часто вони об’єднуються, тому триває робота стосовно їх систематизації, пошуку від безпосереднього виконавця або співвиконавця до командира, який надав наказ”, — зазначив Олександр Зюзь.

Він запевнив, що усі докази у цих справах задокументовані належним чином і придатні для міжнародного правосуддя.

“У міжнародних органів є достатньо велика довіра до нашої системи. Про їхню якість свідчить і те, що десь на відсотків 90 ті ордери на арешт Міжнародного кримінального суду базуються на доказах українських правоохоронних органів. Тобто ми збираємо їх згідно з нашим законодавством і впевнені в їх допустимості і релевантності. А далі оцінку вже робить сам Міжнародний кримінальний суд або інші механізми. Співпраця з МКС триває. У нас систематичні зустрічі. І я впевнений, що ми матимемо результати”, — наголосив Зюзь.

Щоправда, додав, що процедура в Міжнародному кримінальному суді не дозволяє притягати до відповідальності заочно, тому й прогнозувати, коли можна очікувати вироків щодо російських воєнних злочинців — складно.

“Гадаю, за рік-два вони дійдуть до стадії підтверджувальних слухань. Далі ж вони не можуть рухатись відповідно до їхньої процедури”, — додав представник ОГП.

Читайте також:
Ордер Гааги на арешт Путіна може бути розширений до обвинувачення в геноциді, – ЗМІ