автор: Іван Антипенко
із Миколаївської області
фото автора
“Центр волонтерів ДОФ” у Будинку офіцерів флоту прифронтового Миколаєва почав свою роботу з перших днів війни. Спочатку тут готувалися до громадянського спротиву окупантам – готували “коктейлі Молотова”, зводили блокпости, координували зусилля влади та проактивних миколаївців, які вирішили стати на захист міста. Невдовзі спільнота “ДОФ” розрослася у великий гуманітарний штаб, який почав закривати різні потреби військових, тероборони, поліції, муніципальної варти, а згодом і цивільних, що постраждали внаслідок російського вторгнення.
Кореспондент “Новинарні” побував у миколаївському центрі волонтерів та побачив їхню роботу на четвертому місяці великої війни.
Будинок офіцерів флоту в Миколаєві. Фото: Іван Антипенко / Новинарня
“Через два роки ми святкуватимемо двохсотліття цієї будівлі”, – починає свою розповідь один із координаторів Центру, художник Михайло Фатєєв, проводячи мене коридорами історичного Будинку офіцерів флоту.
Колись це був клуб дозвілля морських офіцерів. Тут проводили концерти, була велика бібліотека, більярд. Згодом клуб занепав. Донедавна були спроби культурного відродження цієї локації – у БОФі організовували виставки, кінопокази.
“Наприкінці лютого наш друг Володя Алєксєєв закликав усіх приходити до “ДОФу”: робити “коктейлі”, готуватися до оборони. У мене були пляшки з-під вина, я взяв їх і приїхав. Надихнувся цими людьми. І відтоді чи не щодня – я тут”, – розповідає Михайло.
Михайло Фатєєв. Фото: Іван Антипенко / Новинарня
За його словами, основна місія Центру – допомога військовим. Поступово роботу систематизували, розділили за напрямками.
Вода від “Центру волонтерів ДОФ”, що в Будинку офіцерів флоту Миколаєва. Фото: Іван Антипенко / Новинарня
Тут акумулюють гуманітарну допомогу для Миколаєві з усієї України та з інших країни: ліки, одяг, харчові продукти та інше.
Через руйнування насосної станції на окупованій території в Миколаєві майже місяць не було води, тож волонтери “ДОФу” збирали і розвозили її городянам.
У “Центрі волонтерів ДОФ”, що в Будинку офіцерів флоту Миколаєва. Фото: Іван Антипенко / Новинарня
У “ДОФі” підтримують контакт із великими благодійними організаціями та іншими групами волонтерів. Так вдається координувати та закривати нагальні запити.
“Спочатку люди приходять на штаб, пишуть, що їм треба, ми передаємо на склад або шукаємо, де це дістати, збираємо і навіть можемо доставити. Допомагаємо також лікарням, людям зі зруйнованих сіл у Миколаївській та Херсонській області. Це Луч, Шевченкове, Олександрівка та інші. Херсон і Миколаїв – найближчі сусіди, у нас там багато рідних, знайомих, тож ми допомагаємо їм за першої нагоди, як тільки вдається доставити вантаж до Херсона. Люди прориваються туди через блокпости росіян різними способами, ризикують”, – говорить Фатєєв.
У “Центрі волонтерів ДОФ”, що в Будинку офіцерів флоту Миколаєва. Фото: Іван Антипенко / Новинарня
Також тут допомагають вимушеним переселенцям з окупованої Херсонщини. Бувають випадки, коли люди приходять без нічого, бо виїжджають, у чому були.
Загалом, люди з більшим достатком намагаються виїхати далі – в центральну або західну частину України. Хто не має такої змоги – їде принаймні сюди, на підконтрольну Україні територію. Яку, однак, чи не щодня обстрілюють окупанти з херсонського напрямку.
“ДОФ” об’єднав людей різних професій та інтересів довкола єдиного бажання – захистити Миколаїв та Україну, визволити окуповані росіянами міста і села.
Провізорка Олена. Фото: Іван Антипенко / Новинарня
“Я працюю там, де трішки гучно, тому не завжди виходжу на роботу. У вільний час я вирішила бути корисною і допомагати тут. Як вийду на роботу, все одно приходитиму сюди”, – розповідає провізорка Олена, сортуючи ліки у медичному пункті Центру.
Олена говорить, що багато які ліки – в дефіциті через високий попит: і в Миколаєві, і на окупованих територіях, де проблеми з доставкою. Але волонтери намагаються закривати хоча б частину потреб у медпрепаратах.
Волонтерка Євгенія. Фото: Іван Антипенко / Новинарня
“У “ДОФі” я з другого дня війни. Продовжую частково працювати медсестрою в лабораторії, а в другій половині дня приходжу сюди. Приймаємо, сортуємо та видаємо одяг бійцям. Також збираємо одяг, засоби гігієни, харчування в громади області”, – ділиться Євгенія з речового складу Центру ДОФ.
Ще одна волонтерка Марина розповідає, що до 24 лютого запланувала поїздку за кордон на роботу. Та обставини склалися інакше.
“Я за спеціальністю кондитер. Мала їхати в Чехію або в Польщу якраз у травні. 26 лютого я вирішила, що нікуди не їду, хоча мала таку можливість. Не захотіла покидати країну. Сюди я прийшла через два тижні. Відтоді я щодня допомагаю на кухні. Також ходжу в будинок літніх людей, допомагаю там”, – сповіщає Марина.
Волонтерка Марина. Фото: Іван Антипенко / Новинарня
“Особисто я вірю, що все буде добре. Миколаїв вистоїть”, – додає вона.
Михайло Фатєєв переконаний, що після війни “ДОФ Центр” зіграє свою роль у розбудові міста. І саме місто, на його думку, вже буде зовсім іншим.
Михайло Фатєєв. Фото: Іван Антипенко / Новинарня
“У мене з’явилась величезна кількість нових знайомих, друзів, горизонтальних зв’язків, які залишаться назавжди. Це вже буде інша країна, в якій люди знають один одного в обличчя. Ніхто не хоче тут приходу російських військ і повторення того жаху, який ми бачили в Бучі, Ірпені, інших містах”, – говорить Михайло, пригощаючи мене смачним обідом із волонтерської кухні.
“Я радий, що у нас багато військових зі зброєю. Вони мене заспокоюють, я їм довіряю і захоплююсь”, – ділиться волонтер.
Читайте також:
Тил, який не підведе: як Львів приймає переселенців та допомагає фронту
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
