Тил, який не підведе: як Львів приймає переселенців та допомагає фронту

 

автор: Олена Максименко
фото автора зі Львова

Доправляючи рідних у безпечне місце, кореспондентці “Новинарні” довелося тимчасово віддалитися від рідного Києва й доїхати аж до Львова. Тож принагідно ми вирішили дізнатися про те, як місто Лева допомагає вимушеним переселенцям та ЗСУ.

Траса від Житомира очищена від будь-яких топографічних вказівників – повністю або частково, у креативний спосіб. Так, приміром, в назві одного із сіл на зупинці забрали всі літери, окрім складу “АД”. Мовляв, свої в курсі, а для непроханих гостей це місце може обернутися справжнім пеклом.

Умовно безпечна зона

У мирний час це “килимове” авто у Львові є одним із найпопулярніших місць для фотографування. Зараз легендарний “Жигуль” також посилає всіх русскіх слідом за їхнім військовим кораблем

Із наближенням до Львівської області ситуація змінюється. Блокпости і барикади тут значно ґрунтовніші, натомість усі таблички на дорогах незаймані. Комендантська година – аж із 22:00 (у Києві – з 20:00).

Попри те, що місто вважається безпечним, тут також спрацьовують сирени. Більшість мешканців ігнорують тривогу і в підвали не спускаються.

Львів, березень 2022 року

Пізніше волонтери пояснять: сирена означає, що в нашу сторону, швидше за все, зі сторони Білорусі, полетіла ракета. Дальності пострілу вистачає за межі Львівщини, тому попереджають усіх в тому напрямку. Куди саме вона полетить – ніхто не знає.

За кращих часів до Львова їхали любителі естетики або ж шукачі пригод. Перших притягували музеї, історичні й архітектурні пам’ятки, численні кав’ярні і бари, які теж зведені майже до рівня мистецтва, а також івенти міжнародного масштабу типу Форуму видавців та Львівського медіа-форуму. Для других, оснащених габаритними наплечниками, Львів слугував перевалочним пунктом на шляху до Карпат.

Львів, березень 2022 року

Зараз, хоча й візуально незмінне, місто вбралося у камуфляж і повністю включилося в допомогу фронту та цивільним мешканцям. У пунктах збору крові для поранених охочих її здати просять “пригальмувати”: поки потреби немає, подекуди закінчилася тара для збору крові.

На кожному кроці – оголошення. Подяки Теробороні; збір коштів; можливість безкоштовно пообідати вимушеним переселенцям; збори матеріалів на плетіння маскувальних сіток; інформація про вишколи; інструкція, як діяти у випадку повітряної тривоги; стрілки, що вказують шлях до укриття тощо.

І звісно ж, класичний напрямок для “русского корабля”.

Львів, березень 2022 року

На деяких вікнах тепер замість фіранок – пледи: світлоізоляція. Місто патрулюють поліція і бійці тероборони. На ключових перехрестях – блокпости. У діжках горить багаття, вартові гріються.

Із крамниць працюють лише продуктові, магазини із засобами гігієни та аптеки. В останніх немає ані “Гідазепаму”, ані “Біфрену”, ані інших заспокійливих – ці препарати якщо й з’являються в продажу, то їх миттєво “вимітають”.

Львів, березень 2022 року

На тлі цього дивно і недоречно виглядають зачинені вітрини крамниць із одягом, де повідомляють про “колекцію весна-літо”. Яка весна, яке літо, які сукні?..

За словами львів’ян, усі мілітарні магазини були завбачливо спустошені ще задовго до початку вторгення. Поки одні скупали набої, інші винаймали нерухомість – левова частка житла була здана в оренду також задовго “до”.

Львів, березень 2022 року

Найдраматичніша точка міста – це вокзал. Певно, такої навали людей він не знав від початку свого існування. Натовпи людей різного віку й національності перетворилися на кочівників: з наплечниками, мішками і торбами усіх уявних форматів. Діти, собаки, коти в переносках, гігантські пакети з памперсами.

Львів, березень 2022 року

Над смітниками ростуть гори пластянок від кави і чаю. Черги до вокзалу та до автобусів, що доправляють людей у різні напрямки. Прага, Перемишль, Варшава, Ужгород… Намети: в одних можна поїсти, в інших – знайти одяг, ще в інших – отримати медичну або ж молитовну допомогу.

Когось із приїжджих медики виносять із потяга на ношах. Біотуалети, спертий запах у повітрі, діжки з вогнем. На виході з вокзалу вуличний піаніст розважає грою людей у черзі.

Львів, березень 2022 року

Серед тих, хто приходить поїсти – не лише біженці, а й явно місцеві бездомні. Люди загорнуті в пледи і ковдри – поверх курток. Волонтери у яскравих жилетах допомагають їм зорієнтуватися. Одна з волонтерок телефонує у штаб, просить надіслати психолога до певної локації – комусь із волонтерів стало зле.

“Співаємо Гімн із дітьми, яких несемо на руках”

Львів, березень 2022 року

Весь біль війни читається на обличчях. Усі знервовані, змучені, на камери часто реагують агресивно.

“Давайте, наживайтеся на чужій біді! – люто волає жінка російською. – Я ще дулю можу показати! І я себе не дозволяла зінмати!” – хоча знімала я не її, а стінку з оголошеннями.

Не менш виснаженими виглядають і медики. Вони перекурюють та п’ють каву, відмовляючись від коментарів. Поліція спершу дозволяє знімати на вокзалі, однак потім начальство скасовує цей дозвіл.

Більшість пасажирів відмовляються ділитися пережитим. Погоджуються двоє жінок, старша й молодша, імовірно, мати й донька.

Розповідають, що виїхали з Харкова, поки що лишаються тут, а далі намагатимуться виїхати до Німеччини.

Про виїзд із Харкова кажуть одне: “Страшне!“.

Перш ніж виїхати, провели на вокзалі цілу добу. По тому голос старшої жінки обривається.

“Все, тшшшш…” – заспокоює її супутниця. І додає, вочевидь прийнявши мене за місцеву: “Дякую, що прийняли!”

Львів, березень 2022 року

Волонтери Мирослава та Ігор Сличук стоять біля автівки. У розкритому багажнику – смаколики.

«Приїжджають із різних міст, – розповідає Марина. – Харків, Київ, Дніпро, Херсон. Ми надаємо допомогу будь-якому, з будь-якого міста, неважливо, чи вони бідні, чи вони багаті. Все безкоштовно».

Для тих, хто хоче виїхати за кордон, створюється жива черга. Для жінок із грудними дітьми на другому поверсі вокзалу діють дві кімнати матері та дитини. Їм пропонують гарячий чай, каву, дитяче харчування, підгузки. Також там працюють психологи та лікарі.

Мирослава й Ігор Сличуки

“Ось привезли цілий бус – наші підприємці зі свого магазину віддали, ми розвозимо, роздаємо в тунелях, по перонах дітям, заспокоюємо їх, – пояснює волонтерка. – Допомагаємо, кому потрібно, шукаємо візочки, інвалідні візочки… в першу чергу в нас пріоритети – батьки з малими дітками. Ми їх намагаємося провести найпершими, щоб вони не штовхалися, не панікували. Вже в другу чергу ідуть доросліші діти, третя – жінки [без дітей]. І четверта черга – жінки й чоловіки віком 60+“.

Львів, березень 2022 року

За словами волонтерів, теперішній хаос – це вже значно краще, ніж було на початку. Кількість волонтерів зросла, стало легше:

“Ми стараємося кожного розрадити, з усмішкою, з позитивом. Не показувати, що в нас тривога. Свій хороший настрій передаємо людям, щоб вони заспокоювалися. Маленьких діток ми стараємося розважати, роздавати їм смаколики, щоб вони почувалися в безпеці. Також дуже багато хлопців – молодці, які за свої кошти возять безкоштовно на кордон, допомагають перевозити, шукають буси, віддають буси…”

Львів, березень 2022 року

Розповідають – по той бік кордону дуже добре налагоджена логістика, там новоприбулих зустрічають і поляки, й українці, які виїхали раніше і включилися в волонтерську роботу.

“Вони їх забирають бусами в розподільчий центр… хтось і додому забирає!” – додає Ігор.

“Дуже дякуємо Польщі – це хресна мама України!” – додає Марина.

Львів, березень 2022 року

Волонтерські штаби працюють цілодобово, позмінно. Подружжя Сличуків несе варту від ранку до початку комендантської години. Вдома на них чекає двійко малюків.

Розповідають – лише протягом однієї години вивезли у бік кордону близько 350 людей автобусами. Також на Польщу ходять і потяги.

Львів, березень 2022 року

“Коли вже повністю потяг забитий, я людей стараюся заспокоїти, надаю їм таку коротеньку інформацію, що все буде безпечно, що вони передають свій стрес, свій страх не тільки своїм дітям, а й чужим, – каже волонтерка. – Щоб усі зберігали спокій, щоб поверталися в Україну, будувати Україну. Скоро це все закінчиться, і ми надіємося, що зацвітемо по-новому! І навіть співаємо Гімн України з дітьми, яких ми несемо на руках”.

Від російського центру до “Будинку воїна”

Львів, березень 2022 року

Волонтерських ініціатив у Львові без ліку. Однак ключовою точкою є Будинок воїна. Символічно, що колись у цьому приміщенні був російський культурний центр.

До початку вторгнення тут саме тривала виставка, присвячена оборонцям ДАПу – про це нагадують відповідні світлини. Зараз тут офіси, що координують роботу, та склади з гуманітаркою.

Ярина Ключковська

Волонтерка Ярина Ключковська відповідає за комунікації, зокрема з медійниками, а також за фандрайзинг і організацію допомоги. Вона впізнає “Новинарню“, каже, що здавна любить і підтримує наше видання. Дякує за те, що зараз “Новинарняпіднімає бойовий дух.

Ярина – піар-директорка у великій індустріальній компанії, в міжнародній корпорації. Уродженка Львова, однак ще тиждень тому жила і працювала у Кривому Розі. Повномасштабна війна змусила повернутися на малу батьківщину і включитися у волонтерську роботу.

“Ми працюємо на базі жіночого волонтерського центру «Рехаб», який існує давно, – розповідає волонтерка. – З 2014-го року як ініціатива, з 2019-го – як організація. 24 лютого переорієнтувався на більший масштаб гуманітарної і військової допомоги. Працюємо у двох напрямах. Допомога військовим, крім зброї – амуніція, рації… Ліки – другий важливий напрям. Їжа, особиста гігієна – те, що просять. Коли ми це все вже збираємо, то і напрацьовуємо шляхи постачання в гарячі точки”.

Львів, березень 2022 року

Ярина розповідає – на початку біженцям допомагали і вони, однак згодом у Львові виникло багато організацій, які працюють із переселенцями. Тому волонтери “Будинку воїна” вирішили зосередитися на потребах військових.

“Ми вміємо налагоджувати, перевозити і так далі, – говорить вона. – Працюємо з приватними компаніями, які нам на благодійних засадах дають складські площі і людей. У нас є склад у Польщі, є склади у Львові. Тут у нас є тимчасовий склад, зараз із нього буде все забиратися, тут буде координаційний центр. У нас у базі приблизно 300 волонтерів, 30 приблизно людей працюють у цьому приміщенні. Це комунальний заклад, у них своя паралельна діяльність. Тут проводять навчання з тактичної оборони, з домедичної допомоги і з кібербезпеки. А ми займаємося тим, що вибудовуємо цю систему постачання і розподілу гуманітарної й військової допомоги”.

Питаннями біженців опікується “Гуманітарний штаб”. Це основна ініціатива, через яку проходять переселенці.

“Наскільки мені відомо, станом на 6 березня через Львів на Польщу пройшло близько 850 000 біженців. Скільки всього у Львові – важко сказати. Львів, навколишні села, міста… поки що немає цифр. Допомога надходить з усіх країн, де представлені українські спільноти. Із тих, хто включився нещодавно – Норвегія. Невеличкий грант ми від «Єднання» отримали, це гроші Євросоюзу”.

“Гуманітарний штаб” розташований у Палаці мистецтв на Коперника, 17. Локація, добре відома відвідувачам “Форуму видавців”, тепер перетворена на маленьку філію залізничного вокзалу. Той самий хаос, натовп, зморені і знервовані обличчя, волонтери, що весь цей рух координують. Однак на дошці з оголошеннями зазначено, що волонтерити тут беруть тільки львів’ян. Решту ж просять не звертатися, мовляв, ми про вас потурбуємося.

Львів, березень 2022 року

“Львів не дуже пристосований, це таке вузьке місце в потоці людей, вокзал маленький і все маленьке, – переживає Ярина. – Але всі мобілізувалися якось. Я б сказала, навіть 85% всіх волонтерських зусиль спрямовані зараз на біженців і на переселенців. І ми також у тому числі. У нас внизу досі є люди, хоча ми сказали, що це не є наш профіль, але все одно до нас дзвонять, і нам в перші дні особливо багато речей приносили, харчування і такого всього. Тому повз нас ця тема зовсім не пройшла.

Львів, березень 2022 року

Просто ми вважаємо, що зараз дуже багато дублювання ресурсів, коли одні й ті самі люди отримують одночасно у трьох центрах одну й ту саму допомогу, тобто абсолютний брак координації. Ми, українці, вміємо дуже гарно мобілізуватися, але погано вміємо координуватися. Наша сильна сторона – зібратися в кулачок і бігти. А будувати системно – це вже трошки важче і треба вчитися”.

Львів, березень 2022 року

За словами волонтерки, включається багато медичних ініціатив. Наприклад, на допомогу українцям готова виїхати група медиків із Польщі, зі своїм обладнанням. Вони готові надавати допомогу тут і забирати поранених до себе.

“Куди їм звернутися? – питає Ярина. – Основна складність зараз – скоординувати величезну кількість таких дрібних ініціатив. Це займе якийсь час, викристалізувати все. Може, все це швидше закінчиться, ніж воно кристалізується… дай Боже!”

Оголошення у Львові, початок березня 2022 року:

Львів-тил-волонтери (29) Львів-тил-волонтери (15) Львів-тил-волонтери (25) Львів-тил-волонтери (27) Львів-тил-волонтери (26) Львів-тил-волонтери (19) Львів-тил-волонтери (24) Львів-тил-волонтери (23) Львів-тил-волонтери (22) Львів-тил-волонтери (21) Львів-тил-волонтери (20) Львів-тил-волонтери (18) Львів-тил-волонтери (17)
<
>
Львів, березень 2022 року

Читайте також:
Завантаженість прикордонних пунктів пропуску: не радять їхати до ЄС через Польщу

 


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".